27 лютого починається тур Івана Дорна в підтримку альбому «Randorn». Напередодні гастролей артист поспілкувався з українськими ЗМІ, а Cultprostir записав найважливіші його слова.
"Я прийшов з хлопцями зі своєї команди – Лимонадним Джо і DJ Pahatam. Вони зі мною вже чотири роки. Це мій фундамент, музичний тил. Навіть на прес-конференціях я без них не можу, тому що часто несу якусь маячню, яку вам приємно вирізати з контексту, подавати під красивим соусом з чудовими заголовками і видавати мене за незрозуміло кого".
Рецепт хорошої музики – це коли ти пишеш її, орієнтуючись на себе, а не на когось. Те, що Randorn добре стартував, це для нас приємна несподіванка. Ми багато експериментували, відштовхуючись від своїх смаків. Нам здавалося, це мало ким буде сприйнято. Виявилося, все навпаки.
Ми працювали над альбомом, незважаючи на все, що відбувається за вікном, включаючи революцію. Складнощів вистачало, але ми розуміли, що писати музику треба в будь-якому випадку. Ми ставилися до цього куди серйозніше, ніж до першого альбому.
Все нове – добре забуте старе. Ми цього й не приховуємо. Ми займалися синтезом, і мені здається, вдало.
Найбільша складність – писати тексти російською мовою. Вона грубувата. Всі демо-версії я наспівую «тарабарською», а моя тарабарська заснована на англійській. Англійською я не складаю тексти, і не дуже добре неї говорю. Тому ми разом підбирали якомога більш м'які російські слова.
Я хотів назвати альбом «Випадковий». А потім мій друг сказав мені, що вбив у гугл це слово і одним з варіантів перекладу англійською було слово random. І запропонував пограти з цим словом, як і у випадку з першим альбомом Co'n'dorn. Так і вийшов Randorn.
Ми робимо цей тур всупереч усім складнощам. Лише у великих залах можна відчути себе справжнім артистом. Все інше – це розминка, а Палац спорту – справжнє випробування. Під час концертів ми самі собі будемо відповідати на питання, чи здатні впоратися з цим. Для нас це перший тур масштабу палаців.
[img data=def]25_02_2015_740544342/384063284.jpg[/img]
В Одесі та Львові наш концерт буде починатися з сету DJ Pahatam. Він знає публіку, знає альбом, і розуміє, як потрібно глядача до нього готувати. У Харкові та Дніпропетровську перед нами виступатиме співачка KATYA. У Києві − Діма Монатік. Я не люблю слово «розігрів». Ми просто даємо шанс артистам заявити про себе перед великим залом.
Коли ми запропонували бек-вокалісткам заспівати матеріал, з'ясувалося, що мої «беки» з жіночим вокалом не поєднуються. Тому ми вирішили виступати без них. Нас буде п'ятеро на сцені. Я, Лимонадний Джо і ще троє музикантів, моїх старих приятелів, яких я переконав, що їм варто грати з нами.
Старий матеріал ми будемо грати по-новому. Видавати пісні чотирирічної давності в тому ж аранжуванні – неповага до глядача.
На наш концерт у Києві, наскільки мені відомо, всі квитки продані. В інших містах ситуація близька до аншлагу. Я вдячний слухачам, що в такий час вони підтримують нас і потребують нашої музики.
[img data=def]25_02_2015_2052531816/3380.jpg[/img]
Ми мало спілкуємося з пресою, тому що вона не зовсім правильно висвітлює те, що ми робимо. Даючи інтерв'ю, я найчастіше відповідаю на непрофесійні питання, а потім бачу нецікаво написані матеріали. Журналістам, як правило, не цікаво те, про що я хочу говорити.
Пісню «Целовать другого» я написав, сидячи з гітарою на унітазі. Із закритою кришкою. Це виявилося єдине місце, де не було в квартирі народу, а мене поперло. Чудова акустика була, все добре дзвеніло і звучало.
Кузьма Скрябін знявся у промо-ролику нашого альбому. За сюжетом, він одягає навушники, слухає, хитає головою, а потім запитує у мене: «Так що це було?» Я відповідаю: «Наш новий альбом. Як тобі?» А він каже: «Таке...» Я запитую: «Серйозно?» А він: « Гаразд, жартую!» Це діалог, який народився прямо на зйомках, і в цьому діалозі вся сутність Кузьми.
На церемонії вручення премії Yuna ми виграли в номінації «Кращий альбом», і нам давав нагороду Олег Скрипка. Він присоромив нас тоді: «Хлопці, у вас кращий український альбом, але в ньому немає жодної україномовної пісні». Після цього ми намагалися щось написати українською, але ніяк. У підсумку, ми прийшли до іншого методу – заспівати культову українську пісню. Перший же варіант, який виник у голові, це був «Танець пінгвіна».
У нас є амбіції, які поширюються і на Європу, і на решту світу. Думаю, що в нашому третьому альбомі будуть пісні й англійською.
Я − не зірка, я − музикант. Це моя принципова позиція.
"Я прийшов з хлопцями зі своєї команди – Лимонадним Джо і DJ Pahatam. Вони зі мною вже чотири роки. Це мій фундамент, музичний тил. Навіть на прес-конференціях я без них не можу, тому що часто несу якусь маячню, яку вам приємно вирізати з контексту, подавати під красивим соусом з чудовими заголовками і видавати мене за незрозуміло кого".
[img data=def]25_02_2015_349198290/1a6-mqemsajm-rcaemgfw-2.jpg[/img]Я дуже прошу вас припинити ставити під сумнів мій патріотизм. Це єдине, що я скажу з приводу політики. Я патріот України, і хочу, щоб ви всі знали про це.
Рецепт хорошої музики – це коли ти пишеш її, орієнтуючись на себе, а не на когось. Те, що Randorn добре стартував, це для нас приємна несподіванка. Ми багато експериментували, відштовхуючись від своїх смаків. Нам здавалося, це мало ким буде сприйнято. Виявилося, все навпаки.
Ми працювали над альбомом, незважаючи на все, що відбувається за вікном, включаючи революцію. Складнощів вистачало, але ми розуміли, що писати музику треба в будь-якому випадку. Ми ставилися до цього куди серйозніше, ніж до першого альбому.
Все нове – добре забуте старе. Ми цього й не приховуємо. Ми займалися синтезом, і мені здається, вдало.
Найбільша складність – писати тексти російською мовою. Вона грубувата. Всі демо-версії я наспівую «тарабарською», а моя тарабарська заснована на англійській. Англійською я не складаю тексти, і не дуже добре неї говорю. Тому ми разом підбирали якомога більш м'які російські слова.
Я хотів назвати альбом «Випадковий». А потім мій друг сказав мені, що вбив у гугл це слово і одним з варіантів перекладу англійською було слово random. І запропонував пограти з цим словом, як і у випадку з першим альбомом Co'n'dorn. Так і вийшов Randorn.
Ми робимо цей тур всупереч усім складнощам. Лише у великих залах можна відчути себе справжнім артистом. Все інше – це розминка, а Палац спорту – справжнє випробування. Під час концертів ми самі собі будемо відповідати на питання, чи здатні впоратися з цим. Для нас це перший тур масштабу палаців.
[img data=def]25_02_2015_740544342/384063284.jpg[/img]
В Одесі та Львові наш концерт буде починатися з сету DJ Pahatam. Він знає публіку, знає альбом, і розуміє, як потрібно глядача до нього готувати. У Харкові та Дніпропетровську перед нами виступатиме співачка KATYA. У Києві − Діма Монатік. Я не люблю слово «розігрів». Ми просто даємо шанс артистам заявити про себе перед великим залом.
Ми робили наше шоу яскравим і строкатим, щоб люди могли відволіктися і забутися на нашому концерті. Пірнути в інший світ, в іншу атмосферу. У нашому турі буде багато такого, чого в Україні ще ніхто не робив.Наш концерт у Харкові все одно відбудеться. Цьому місту потрібна підтримка, і наша відмова від концерту буде означати капітуляцію, а ми здаватися не збираємося. Культура – це сильна зброя.
Коли ми запропонували бек-вокалісткам заспівати матеріал, з'ясувалося, що мої «беки» з жіночим вокалом не поєднуються. Тому ми вирішили виступати без них. Нас буде п'ятеро на сцені. Я, Лимонадний Джо і ще троє музикантів, моїх старих приятелів, яких я переконав, що їм варто грати з нами.
Старий матеріал ми будемо грати по-новому. Видавати пісні чотирирічної давності в тому ж аранжуванні – неповага до глядача.
На наш концерт у Києві, наскільки мені відомо, всі квитки продані. В інших містах ситуація близька до аншлагу. Я вдячний слухачам, що в такий час вони підтримують нас і потребують нашої музики.
[img data=def]25_02_2015_2052531816/3380.jpg[/img]
Ми мало спілкуємося з пресою, тому що вона не зовсім правильно висвітлює те, що ми робимо. Даючи інтерв'ю, я найчастіше відповідаю на непрофесійні питання, а потім бачу нецікаво написані матеріали. Журналістам, як правило, не цікаво те, про що я хочу говорити.
Пісню «Целовать другого» я написав, сидячи з гітарою на унітазі. Із закритою кришкою. Це виявилося єдине місце, де не було в квартирі народу, а мене поперло. Чудова акустика була, все добре дзвеніло і звучало.
Кузьма Скрябін знявся у промо-ролику нашого альбому. За сюжетом, він одягає навушники, слухає, хитає головою, а потім запитує у мене: «Так що це було?» Я відповідаю: «Наш новий альбом. Як тобі?» А він каже: «Таке...» Я запитую: «Серйозно?» А він: « Гаразд, жартую!» Це діалог, який народився прямо на зйомках, і в цьому діалозі вся сутність Кузьми.
Ми повинні були виступати з Кузьмою 9 березня в київському Палаці спорту і разом заспівати «Танець пінгвіна». На жаль, цього так і не станеться.
На церемонії вручення премії Yuna ми виграли в номінації «Кращий альбом», і нам давав нагороду Олег Скрипка. Він присоромив нас тоді: «Хлопці, у вас кращий український альбом, але в ньому немає жодної україномовної пісні». Після цього ми намагалися щось написати українською, але ніяк. У підсумку, ми прийшли до іншого методу – заспівати культову українську пісню. Перший же варіант, який виник у голові, це був «Танець пінгвіна».
У нас є амбіції, які поширюються і на Європу, і на решту світу. Думаю, що в нашому третьому альбомі будуть пісні й англійською.
Я − не зірка, я − музикант. Це моя принципова позиція.