• банер чікос

Художник має бути голодним: що кажуть волинські митці

09 Жовтня 2015
День художника в Україні відзначають у другу неділю жовтня з 1998 року. Цей день став святом не лише для художників, але й для скульпторів та інших творчих людей. Волинська спілка художників досить багата на таланти.

Напередодні свята «Таблоїд Волині» поспілкувався з волинськими митцями та розпитав, чому ж таки художник має бути голодним, як мовить старе прислів'я. Хоч відповіді доволі різняться, більшість із них зводиться до того, що художники – не далеко не бідні люди. Ні в духовному, ні в фінансовому плані. Тож загляньмо в обличчя волинського художника.

Голова Волинської організації національної спілки художників України Володимир Марчук. Народився в Турійську, працює у техніці живопису.



«Не знаю, хто і навіщо придумав таку дурницю, але у всі часи і віки художники були найбагатшими людьми. А хто голодний і каже, що він художник, то він просто не художник і все. Люди хочуть бачити художника голодного, п’яного і щоб під забором валявся, і щоб купувати у нього за три рублі картину, та то не художники».

Художник Леонід Литвин народився у селі Ощів Горохівського району. Працює у різних техніках ‒ потртет, пейзаж, натюрморт, тематична картина.



«Художник не має бути голодний. Він має бути ситий, одягнутий, взутий, забезпечений матеріалом і дахом над головою. Тоді в нього народжуються мажорні, оптимістичні, радісні полотна, які надихають глядача на життя, творчість, любов і роботу. А прислів’я те олігархи придумали, щоб зробити художників рабами, щоб вони їм за копійки розмальовували підвали, дахи і палаци. Художник має бути забезпеченим і співати як пташка».

Художниця Тетяна Ядчук-Богомазова народилася у селі Бобли Турійського району. Працює у техніці живопису.



«Можливо, коли людина голодна, то більша працює думка. Хоча, вважаю, що цю приказку не треба сприймати буквально. Але варто пам’ятати, що в принципі, людині багато не треба. Якщо людина про щось мріє, то немає значення, чи вона в багатій сім’ї народилася чи в бідній. Якщо є мрії, то вони збуваються».

Художниця Лілія Стельмах. Народилася у Тернополі, довгий час живе на Волині. Працює у техніці живопису і текстилю.



«Не думаю, що художник повинен бути голодним. Шлунок навряд чи впливає якось на творчість. Я думаю, що поїсти таки людина повинна. Можливо приказку треба сприймати як натяк на те, що на голодний шлунок більше людина працюватиме, але я не думаю, що це допоможе насититися».

Художниця та викладач художньої школи Валентина Попова народилася у селі Яловиче Рівненської області. Іноді створює живопис.

«Щодо приказки, то мені знається, що це надто застаріле розуміння, бо споконвіку художники не були голодними. Навіть якщо говорити про духовне, то жодного художника не назвеш голодним. Якщо в художника руки на місці, то на хліб насущний йому вистачає. Думаю, що на надто голодний шлунок як і на надто ситий працювати не дуже хочеться».

Художниця Оксана Ядчук-Мачинська народилась у Володимирі-Волинському.



«Буває починаєш картину з такий азартом, а потім так години три проходить і ти відчуваєш, що шлунок прилипає до хребта. Тоді обов’язково треба поїсти. Не правда, що художник має бути голодним. У всьому має бути міра і краще бути ситим, аніж голодним. В усі часи художники не були голодними, їх картини продавалися. І зараз ми не голодні й не холодні, заробляємо і на хліб, і на матеріали, які зараз безмежно дорого коштують. Зараз щоб бути вільним художником, треба бути багатою людиною»

Художник Микола Кумановський народився у смт Сатанів Хмельницької області.



Щодо твердження про те, що художник має бути голодним, Микола Іванович каже, що вислів можна сприймати виключно маючи на увазі голод духовний. За його словами, художник мусить бути забезпеченим, а їсти йому чи ні ‒ то вже питання кожного. Митець вважає, що у духовному плані голод й справді мусить бути присутнім, і кожен мусить прагнути втамувати його.

Художниця Тетяна Мялковська народилася у селі Поріччя Яворівського району Львівської області.



«Кожен вибирає той стан, у якому йому комфортно. Комусь комфортно бути ситим і ні про що не думати, комусь потрібен додатковий адреналін і драйв для творчості. Мотивації і стимуляції у кожного індивідуальні. Тут немає якихось загальних правил. Я думаю, що це був совецький девіз, започаткований, щоб мати владу над людиною. Адже художники ‒ це медіуми, як електричний провід без ізоляції. Вони бачать гостро і активно реагують. Вони мають вплив на сфери й заповнюють інформаційний простір і можуть вести за собою. І от саме з цієї причини їх тримали у певній соціальній та матеріальній ізоляції. Голодним чоловіком легше керувати».
0

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter