Феєричний виступ «Dakh Daughters» у Луцьку

16 лютого сцена Волинського обласного академічного музично-драматичного театру була підкорена неймовірними «Dakh Daughters Band».







Київський театральний гурт презентує нетиповий жанр на українській культурній сцені – фрік-кабаре. Тих, на кого вже вплинуло слово «фрік», можна заспокоїти: зі сцени луцькому глядачу постали не жахіття, а досить таки привабливі дівчата.





У залі й яблуку було ніде впасти, але, звісно, то завдяки їхньому таланту, а не красі, хоча й не без того.





Концертна програма колективу об’єднує в собі безліч музичних та мистецьких жанрів. Кольоровість та незабутність перфомансу досягається поєднанням театрального, розмовного та музично-танцювального напрямів, що створює суцільну картину виступу, а не розподіляє його на різні частини.









Не обійшлося і без діалогів із глядачами та жартів. Справді кажуть, що українські дівчата можуть все: і у вогонь, і у воду, і у мідні труби!



Вийшовши на сцену із ліхтарями на голові, акторки немов заявили всім, хто прийшов на концерт: «Готуйтеся відкрити свої серця для нового!» Репертуар гурту варіюється від репу до класики, а потім ще й до тяжкої альтернативи.



З першого номеру з'явилося відчуття, що на сцені відбувається показ українського арт-хаусу з репертуаром 60-х років, тільки із Франції.





Неможливо не відзначити талановитість акторок, майже кожна із них грає на двох або навіть трьох музичних інструментах. Глядачі тільки встигали помічати, як дівчата мінялися місцями: клавішні, струнні, ударні.







Зі сцени пролунали пісні українською, французькою та англійською. Не може не захоплювати й те, як у лічені секунди співачки змінюють тональності: від «рику» могутнього лева до тонкого солов’їного тремтіння.



Незважаючи на деяку сумбурність виступу та гіперболізацію образів, учасникам вдалося передати безліч настроїв та просто шалену бурю емоцій: від кохання до патріотизму.



У піснях актори підняли актуальні теми для сьогоднішнього українського суспільства: російсько-українське питання, біженців та тотальної культури споживання.



Повноцінний, майже тригодинний виступ настільки захопив глядачів, що на останніх піснях всі не тільки аплодували, а й вставали та танцювали у такт із акторками, підхоплюючи такі прості, але від того не менш важливі слова.


























































































Текст: Лілія БОНДАР
Фото: Влад КАРДАШ