BLOG: Все палає - сучасне кіно про революційну Україну

06 Квітня 2015
Наш новий дописувач ділиться з читачами «Таблоїда Волині» своїми враженнями про український документальний фільм «Все палає», який розповідає про події на Майдані у Києві взимку 2013–2014 рр.

Автор: Сашко Дей - лучанин, службовець. Патологічно любить чесність. Вибірково - хорошу музику і якісні фільми. Не може дивитись все підряд.
Завжди знаходить структуровану інформацію про те, що дивиться.


«Все палає» (2014 - Україна). Режисери: Олександр Течинський, Олексій Солодунов, Дмитро Стойков.

Декілька днів тому навідав кінокомплекс в «Адреналіні», намітивши переглянути документалку від трьох українських фотокореспондентів та операторів «Все палає».


Перше, що хочеться сказати – назва фільму дуже вдало відображає зміст. Правильно, що слова «майдан» там немає, бо це фільм не стільки про Майдан, скільки про те, що ВСЕ ПАЛАЄ. Про хід функціонування організму вуличних заворушень. Якщо хочете побачити епічність, масштаби – подивіться «Майдан» Лозниці (який, до речі, ледь не на годину довший). Якщо структурований виклад тих чи інших подій та організацій – «Зима, що нас змінила», і т.д.

З того, що не може зробити його повноцінним джерелом інформації про події в Києві:

- немає висвітлення хронології; розуміти час і місце може той, хто в темі;
- немає загибелі Небесної сотні (можливо просто не змогли піти й відзняти матеріал в такій стрілянині, хоча якщо почитати інтерв’ю – то намагались); а самої Небесної сотні немає, бо хлопцям не вистачило сили це зняти; було морально важко;
- немає тітушок і антимайдану; автори пояснювали, що матеріал був, але нічого нормального для включення у фільм не назбиралось; але я гадаю, що варто було б вкласти; у фільмі відображені два воюючі табори; насправді їх було три; можна було б подумати про залучення матеріалу інших операторів; хоча це й робилося як робота трьох цих репортерів, але вони, на жаль, не змогли охопити все важливе, що там відбувалось;
- немає Самооборони Майдану; не показано, що протистояння з часом стало організованим і саме таким, яке повалило режим.


Фільм сфокусований на конкретних випадках, складається із кількох десятків кількахвилинних нарізок із того, або іншого місця.

«Все палає» – це фільм про насильство, якого тут 90% метражу. Фільм із самої гущі подій. Коли неодноразово оператору кричать, щоб перестав знімати. Фільм, що показує 100%-вих папарацці в своїх авторах. Хлопці лізли під кулі й коктейлі заради гарного кадру. Дистанційовуються від емоцій, своїх суджень, можливо, навіть, допомоги іншим. Фактично, маючи одну мету – побільше відзняти. І відзняти ефектної картинки. Мушу визнати, це їм вдалося. Досвід дався взнаки.

Дійсно, є ряд епізодів, які мають дуже сильний емоційний посил. Священик, який лупає кувалдою поваленого Леніна. Мати, років 50, яка швидко йде, підтримуючи свого сина із закривавленою головою. Хлопцеві років 22, молодий ще зовсім, вищий за матір, і, очевидно, важчий. Мати худа, низенька, змучена. Але ледь не бігом веде сина, який схилився на неї, до швидкої зі словами: «Все буде добре, синочку. Тримайся...». Чесно, були мурашки по шкірі від цих кадрів. Всього лиш на 2-3 секунди показаних. Суб’єктивно-мої мурашки. Але щось зачепило.


Один із найтриваліших епізодів – старий комуніст, який своїм тілом закриває повалений пам'ятник Леніну (не Петро Симоненко, навіть не мрійте))). Сам вираз обличчя, намагання його вмовити, відтягти, те, як він просить не розбивати Леніна, дівчина, яка його вмовляє піти і захищає, щоб не шарпали ті, кому вже вривається терпець. Драматизм б’є через край.

І багато інших епізодів. Жодного закадрового супроводу. Підписів і датування подій на екрані. Лише зйомки-зйомки-зйомки.

По тому, що думаєш після перегляду…

Фільм справив враження.

Фільм варто дивитись. Але швидше не через видатну художню цінність, а через зміст (фільм являє собою нарізку епізодів насильства, люті і горі, якісно зняту в обох таборах). Через те, що в ньому показано. Через близькість подій до кожного із нас.

На фільм повпливали обмеженість ресурсів для його виробництва та невелика кількість людей, які його робили.

Не варто зупинятися тільки на цій стрічці для осягнення тих подй збоку. Щоб зрозуміти, що відбувалось на Майдані, варто подивитися і інші фільми про Революцію Гідності, зокрема, роботи згадані вище.

«Все палає» - це сфокусований на найнеоднозначніших (як то два випадки стрілянини протестувальниками по «правоохоронцях»…тут це слово краще вжити в лапках) та найдраматичніших епізодах нон-стоп. Головна мета «викликати емоції» – досягнута. Відповіді на багато питань – відкриті.


Особиста оцінка – 6 із 10.
0

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter