Андрій Лучик, широковідомою у вузьких колах.
У 2015-му він став депутатом Луцької міської ради та зайняв важливе місце у політичному житті міста.
Працюючи у бізнесі більш ніж 20 років, він сформував власну концепцію та погодився поділитися з нами деякими своїми секретами успішного та правильного як заробітку, так і витрат коштів.
...
Заробивши певні статки, я вирішив дати нове життя своїм дитячим емоціям, обравши кілька об'єктів в місті, які я зміг би довести до ідеального стану. І мені вдалося переконати бізнес-партнерів інвестувати кошти у цю реконструкцію та залишити свій слід у Луцьку.
– Ви не боялися братися за таку ризиковану справу? Не боялися складної політичної та економічної ситуації в Україні? Не боялися конкуренції врешті-решт?
– Завжди були проблеми та ризики. Великі інвестиції – це непросто у будь-якій країні. Але якщо не ми, то хто це робитиме? Сьогодні привести серйозного інвестора в Луцьк дуже важко.
– Декілька мільйонів доларів було вкладено в реконструкцію самої будівлі. Серйозну суму було інвестовано і в обладнання. Ми виконали всі взяті на себе зобов'язання перед міською радою.
с?
– У цьому питанні є дуже багато складових, про які коротко не сказати. Тому я озвучу лише одне: наші політичні погляди, на жаль, розходяться. Через те, що чинні керівники міста намагаються ухвалювати всі рішення особисто або у вузькому колі осіб, влада стає непрозорою, відстороненою від суспільства та закритою для розуміння.
– Радник міського голови Ігор Поліщук сказав, що ви заробляли на парковці гроші, беручи по 20 гривень за годину стоянки. Із його слів, тепер вона вільна і доступна для всіх. Звучить нібито перемога міста над жадібним підприємством. Особисто я так не вважаю, проте заради об'єктивності озвучувати своє бачення не буду, а попрошу вас відповісти на коментар Поліщука. Наскільки чесними та виваженими були ці слова пана Ігоря?
– Ці слова – абсолютна маячня. Обслуговування парковки вимагає певних витрат, які бере на себе розважальний центр. Існує багато зловживань, коли люди, які живуть поряд або й в інших мікрорайонах, захочуть залишити свої автівки тут на тиждень-другий. А чому ні? Я їх чудово розумію: тут все цивілізовано та гарно облаштовано, є охорона.
Саме тому введено оплату 10 гривень за 60 хвилин стоянки винятково після 2-х годин безплатного перебування на парковці. Хоча гроші, які ми брали, не перекривали навіть 30 % витрат на обслуговування. Це символічна плата для того, щоб не було зловживань.
– Повернемося до того, що я вже говорив. У Луцьку нема прозорої та відкритої влади, нема діалогу з бізнесом, відсутній комунікатор у кабінетах міської ради, якому можна зателефонувати та запросити обговорити якісь ідеї за кавою, як ми це зараз робимо з вами.
Парковки та різні соціальні проекти, до яких хоче долучитися інвестор, повинні стимулюватися. Туди в жодному разі не можна допускати чиновників, які чинитимуть безлад, відповідно до своїх особистих бажань. Інакше інвестицій у Луцьк ми не заведемо.
Вартість реконструкції площі сягнула близько 4 мільйонів гривень, з яких ми попросили повернути лише 50 %, хоча мали повне право на всі 100 %. Важливо уточнити, що ми в повному обсязі взяли на себе її утримування, а це, звісно ж, передбачає серйозні щомісячні витрати.
– Які види бізнесу ви ще ведете?
– У мене багато видів бізнесу: сфера послуг, консалтинг, розробка програмного забезпечення, будівництво. За один раз всього можна і не згадати. Для мене важливо, щоб гроші не лише правильно зароблялися, а й витрачалися з користю.
Я намагаюся це робити так, щоб інші люди якимось чином теж могли скористатися моїми коштами. Я не з тих бізнесменів, які хочуть збудувати собі замок на острові, купити корабель і нікого більше не бачити. Прибутки я завжди стараюся вкладати у якісь соціальні проекти.
– Власне, я і хотів запитати, що для вас означає соціально відповідальний бізнес? Доповните сказане щойно?
– Звичайно. Ми маємо усвідомити, що наш дім – це не лише квартира чи будинок за парканом. Це й автомобільна дорога, і тротуар, і освітлення, і зелені насадження. Це все наша оселя. Ті бізнесмени, які роблять інфраструктуру за парканом, забуваючи про інфраструктуру перед парканом, дуже дивують мене.
Потрібно отримувати задоволення від того, що, заробляючи гроші, можна покращити місто для своєї родини, друзів, однокласників, одногрупників і взагалі всіх людей.
Саме тому для мене принципово, щоб у нашому місті були хороші дороги, гарні парки та сквери, стабільне і системне освітлення всіх вулиць, відреставровані фасади, місця для автомобілів, занять спортом, відпочинку.
Тоді ми отримаємо можливість не лише завести зовнішній капітал, а й привабимо людей, які захочуть переїхати жити до Луцька з дорожчих міст. Це можуть бути фрілансери, айтішники, дизайнери, художники, консультанти, письменники. Кожен, хто не прив'язаний своєю роботою до певного місця проживання. Це теж залучення коштів. Оскільки, отримуючи ці гроші не в Луцьку, вони витрачатимуть їх тут.
Це все робиться для того, щоб мешканці міста зрозуміли, що в Луцьку жити комфортніше, ніж в Івано-Франківську, Рівному чи Хмельницьку. Бізнес повинен дбати про середовище, в якому розвивається. Він зобов'язаний турбуватися про здорожчання свого міста.
– Ближче до завершення нашої розмови поговорімо на більш філософські, не прив'язані особисто до вас теми. Скажіть, якими рисами, на вашу думку, повинен володіти успішний бізнесмен?
– Перше: потрібно мати здоровий глузд. Не можна реалізовувати те, в чому нема досвіду та впевненості. Закони бізнесу сформовані таким чином, що необхідно 10 разів відміряти, один раз відрізати. Потрібно все прораховувати.
Третє: цілеспрямованість, самовпевненість (але не завищена самооцінка) та вдача. Потрібно мати талант. Бізнес можуть вести не всі. Дуже небагато в Україні людей, які заробили свої кошти реальними та чесними справами.
– Які сфери бізнесу, на вашу думку, є найкращими для початку власної справи?
– Зараз розпочинати будь-яку власну справу дуже ризиковано. Кожна сфера в Україні перебуває на грані виживання. Тому я не даватиму порад з цього приводу.
– Чого очікувати бізнесу в Україні в найближчі 10-15 років?
– Я скажу за найближчі 5 років. Мені здається, що бізнесу необхідно переформатовуватися до роботи у ще складніших умовах. За моєю інформацією, в сфері послуг лише 15-20 % компаній з усього ринку є прибутковими. Із будівництвом ситуація поки краща, але вона погіршуватиметься. У важкій промисловості менша конкуренція, але треба вміти працювати та шукати ринки збуту.
На нас чекає глобальна урбанізація, тому розвиватися будуть глобальні бізнеси, а оці, назвімо їх банальними, занепадуть.
– Останнє питання, можливо, дещо провокаційне, зважаючи на те, що ви депутат міської ради: чи може бізнесмен бути ефективним політиком?
– Якщо в депутата нема досвіду роботи в сферах господарювання, життєвого досвіду, якщо він не спроможний порахувати економічну доцільність роботи, умовно кажучи, перукарні, то не варто йти в політику. Такий обранець громади не принесе жодної користі суспільству. На мою думку, депутат – це абсолютно виважена, совісна, з великим багажем знань та певними доходами та статками особистість.
Для мене депутатська діяльність – дуже велика відповідальність. Оскільки від моєї роботи залежить благополуччя величезної кількості людей.
Спілкувався: Руслан ПИЛИПЧУК
Фотографував: Олег Черненко
