Сьогодні Волочильний понеділок. Його ще називають Обливаним, Поливальним, або Водяним понеділком. 

Цього дня обряди розподіляються на два окремих дійства: пристосувальні обходи, що й дало назву Волочильного понеділка, та обливання водою – Поливальний понеділок.

Традиційно на другий день Великодня українці йшли провідувати одне одного. Люди ходили і вітали сусідів, кумів, сватів, дядьків, тіток, хрещених, баб-повитух, далеких родичів, приятелів тощо. При зустрічі христосувалися, обмінювалися писанками або крашанками, зичили всього найкращого. Зауважимо, що десь з ХVІІІ століття офіційній проросійській церкві давній український звичай не дуже подобався, адже таким чином українці згуртовувалися, але церковники нічого з тим звичаєм вдіяти не могли.

У цей день також були прийняті поливання водою – звичай, що сягає корінням ще язичництва. Такі дії вважалися очисними, так само як і на Водохреща, Чистий четвер, чи на Купала. Коли рано-вранці до криниць чи до річки приходили дівчата, на них вже чатували парубки й обливали водою. Поливали на вулиці або ж у хаті, і це вважалося природною витівкою. З цим обрядом, особливо в західних областях України, пов'язана ще одна дія: дівчина, яку хлопець облив водою, мала подарувати йому писанку. Цього дня також примовляють: «Де людей купа, не болить у пупі».

Зараз у багатьох містах та селах України молодь на другий день Великодня обливає один одного водою. Проте робить це весело та гамірно, обливаючи всіх хто трапиться на той час на дорозі: дідів, бабів, дорослих чоловіків та статечних жінок. Часом дівчата відкуповувалися від хлопців писанками, щоб ті їх не обливали.

Наші предки в цей день занурювалися у водойми, обливали домашніх тварин та цінні речі. Вони вірили, що такі ритуали принесуть багатство і успіх. Облити водою жінку означало «очистити її», а незаміжню дівчину – «наділити ще більшою красою і здоров'ям».

Щоб викликати дощ – поливали водою могилки самогубців і утоплеників (згідно з повір'ям, саме вони панують над дощами).

Цілком прийнятним було обливати всіх без винятку перехожих. У деяких регіонах обливання тривало три дні: у перший день хлопці обливають дівчат, у другій – навпаки, на третій – разом. Обливали водою і худобу, птицю, бджіл з вуликами, пастухів і коней перед початком польових робіт. 

Хворих на епілепсію, жовтяницю або лихоманку несподівано обливали водою, якої попередньо обмивали ікони або срібні предмети. Якщо підозрювали, що на людину наслали порчу (наврочили), то перед тим як її облити, воду пропускали через клямку. Вірили також, якщо раптово вилити воду на відьму, то вона не зможе нашкодити. Вважалося, що якщо облити в цей день господиню, то її корова буде давати більше молока.

Разом з тим, на другий день Великодня в Україні існує традиція ходити в гості один до одного, обмінюватися писанками або крашанками, зичити всіляких гараздів.