Професійний ларингіт належить до поширених патологій гортані серед людей, чия робоча діяльність вимагає значного та регулярного голосового навантаження. Осиплість, зниження сили звучання або «зранений» тембр часто сприймаються фахівцями-початківцями лише як тимчасова незручність, однак для досвідчених спеціалістів такий стан є сигналом, що голосовий апарат працює на межі можливостей. 

Ларингіт – це запальний процес у слизовій оболонці гортані, який, у випадку професійної форми, виникає головно через перенапруження голосових зв’язок у поєднанні з низкою зовнішніх чинників. 

Визначення професійного ларингіту та його поширеність серед «голосових» професій

Досвід фоніатричних клінік демонструє, що у групу підвищеного ризику входять представники таких професій:

• викладачі та вихователі;
• академічні та естрадні співаки;
• актори драматичних театрів і кіно;
• диктори й телеведучі;
• оператори кол-центрів, диспетчери, перекладачі-синхроністи;
• спортивні тренери та екскурсоводи.

Ларингіт: причини виникнення

Найчастіше виникає як комбінація функціонального навантаження і несприятливих умов: сухе запорошене повітря, гучний фоновий шум, неправильна акустика приміщення, зловживання кофеїном чи тютюном.

Початкові прояви професійного ларингіту малопомітні: швидка втомлюваність голосу, необхідність частіше відкашлюватися, легке поколювання в горлі. З прогресуванням запалення з’являються симптоми ларингіту, характерні для сформованої форми: стійка осиплість, зниження робочого діапазону, відчуття «комка», що заважає вільному диханню.

Під час обстеження важливо виключити інші стани, зокрема гранульоми, лейкоплакію чи неврологічну дисфункцію. Саме на цьому етапі пацієнт може вперше усвідомити, що ларингіт у дорослого — не дрібниця, а професійна загроза кар’єрі.

Профілактика професійного ларингіту

Ефективний захист голосу ґрунтується на ранньому навчанні правильної техніки голосоутворення та дотриманні «голосової гігієни». Рекомендації фахівців можна систематизувати в короткому переліку:

1. Освоїти діафрагмальне дихання та мінімізувати форсовану артикуляцію.
2. Планувати «тихі» перерви після 45-60 хвилин активної роботи.
3. Підтримувати вологість у приміщенні на рівні 50-60 %, уникати різкого перепаду температур.
4. Щодня вживати достатню кількість рідини (30 мл/кг) для оптимальної гідратації слизових.
5. Виконувати комплекс легких вокальних вправ на розминку й розслаблення зв’язок.
6. У період підвищеного навантаження застосовувати льодяники при ларингіті Лісобакт® для короткочасного зволоження та відчуття комфорту (за рекомендацією лікаря).

Регулярні профілактичні огляди у фоніатра щонайменше двічі на рік дають змогу виявити найменші зміни й коригувати голосовий режим задовго до появи стійких ускладнень.

Перед початком вживання варто уважно ознайомитися з офіційною інструкцією, дотримуватися рекомендованого дозування й оцінити індивідуальну переносимість компонентів. Розгорнуту інформацію щодо показань, протипоказань та правильного режиму використання можна знайти на офіційному сайті Лісобакт. 

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Використана література

1. Sataloff R.T. et al. Professional Voice: The Science and Art of Clinical Care. 4-th ed. Plural Publishing, 2017.
2. Benninger M.S., Murry T. Vocal fold disorders in teachers: current understanding and management. Otolaryngol. Clin. N. Am. 2013;46(1):55-71.
3. American Academy of Otolaryngology — Head and Neck Surgery. Clinical Practice Guideline: Hoarseness (Dysphonia) (Update). Otolaryngol. Head Neck Surg. 2018;158(1_suppl):S1-S42.

Перед застосуванням лікарського засобу обов'язково проконсультуйтесь з лікарем.