Професія крізь об’єктив: чотирилапі клієнти грумерки Олени Каббури

26 Лютого 2020

Текст: Аліна ХОЛБАН
Фото: Юрій ЄВТУШКО, особистий архів Олени Каббури

Волинянка Олена Каббура завжди любила тварин: в дитинстві у неї була коллі на прізвисько Діна, через роки з’явився йоркширський тер’єр, а сьогодні в затишному будинку жінки мешкають афганська борза, сфінкс, двоє кошенят і пара папуг. Сім років тому захоплення перетворилося на улюблену роботу: Олена стала грумеркою – спеціалісткою з косметичного та гігієнічного догляду за тваринами.

Про секрети цієї професії, а також про найтривалішу стрижку та найекзотичнішого чотирилапого клієнта – читайте у черговому випуску рубрики «Професія крізь об’єктив».

Перше знайомство з майбутньою професією відбулося, коли Олені подарували йорка.

«Коли у вас з’являється собака, ви маєте вивчити все про породу, яку обрали. Так я дізналася, що йорки потребують особливого догляду і вперше почула слово “грумінг”. Оскільки я не змогла знайти людину, яка надає такі послуги, почала опановувати цю справу самотужки», – згадує Олена.

На практиці грумінг виявився дещо складнішим, ніж у навчальних відео. Проте зацікавленість спонукала Олену продовжувати практикуватися. Допомогла в опануванні майстерності і дизайнерська освіта.

«Мене завжди тягнуло до творчості, з дитинства я малювала. Сьогодні розумію, наскільки освіта допомогла мені у професії. Створюючи зачіску, грумер повинен одразу побачити, якою має бути форма, а потім правильно її втілити», – пояснює Олена.

В Україні, на відміну від Італії, Франції та деяких інших країн, грумінг – не надто популярна професія. Щоб стати справжнім фахівцем, треба витратити чимало часу, зусиль і коштів та постійно шукати можливості для розвитку.

«Мені хотілося знати все – від історії грумінгу до всіх технічних нюансів. Інформації було мало, їздити на навчання також було складно, адже у мене сім’я та діти», – згадує Олена.

Грумерка зізнається, що, не зважаючи на досвід, досі почувається «студентом»: постійно відкриває для себе нові грані професії та шукає цікаву інформацію.

Після навчання у Харкові, Олена потрапляє у київську школу MaryGroom, що стає справжнім початком її професійної кар’єри. Важливу роль відіграла і атестація у у президента Європейської асоціації грумерів Умберто Ллемана: отриманий диплом дає можливість офіційно працювати в будь-якій країні світу та брати участь у міжнародних конкурсах.

Сьогодні серед клієнтів Олени Каббури не тільки волиняни, але і жителі інших областей та навіть сусідніх країн. У майбутньому майстриня планує відкрити великий грум-кабінет, а поки запрошує нас у невелику майстерню біля свого будинку.

«Якщо ви покупали свого хом’ячка, це вже грумінг, – роз’яснює Олена сутність професії. – В мене були і декоративні зайці, і морські свинки. Грумінг стосується не тільки краси, але й гігієни, від якої залежить стан здоров’я тварини», – додає фахівчиня.

Слід зазаначити, що обов'язки грумера обмежуються лише доглядовими процедурами. Фахівець в цій сфері не має права надавати послуги ветеринара, наприклад, колоти седацію чи застосовувати наркоз для тварин.

Окрім стрижки, в обов’язки грумера входить великий спектр послуг – від обрізання кігтів та вищіпування підшерстку до чистки зубів і вух. Олена каже, що грумер повинен не тільки вміти правильно провести ці процедури, але і пояснити господарям, чому вони необхідні.

«Я завжди відкрита до спілкування та готова дати пораду. У вайбері створила групу для своїх клієнтів, щоб ділитися важливою інформацією», – каже грумерка.

Олена впевнена: поганих тварин не буває, бувають погані господарі. А за поведінкою чотирилапого можна дізнатися багато про характер його господаря.

«Біда в тому, що люди не розуміють мови тварин, хоча, насправді, вони часто з нами розмовляють. Я завжди намагаюся пояснити, що домашня тварина – це не іграшка, а жива істота, яка також здатна відчувати, плакати, сумувати, радіти», – каже Олена.

Оскільки процес грумінгу – це маленький стрес для будь-якої тварини, Олені завжди доводиться шукати спільну мову зі своїми чотирилапими клієнтами. В цьому допомагають не лише досвід та інтуїція, але і знання зоопсихології.

«Собаки бачать нас дивними істотами з трьома пащами, – ділиться грумерка неочікуваним фактом. – Ми все беремо руками, а вони – зубами. Тому вони сприймають людські руки як пащі».

Олена зазначає, що робота грумера потребує максимальної уважності, адже тварина ніколи не сидить на місці, і один необережний рух може її травмувати.

«З котами працювати важко. З собакою, навіть агресивною, завжди можна домовитися, а з котом – ніколи. Ми для них обслуговуючий персонал, але від того любимо їх не менше», – розповідає грумерка, додаючи, що котів, на відміну від собак, завжди стрижуть та купають у присутності хазяїна.

«Це не правда, що кіт боїться води, – розвінчує Олена розповсюджений міф. – Якщо змалку привчати його до водних процедур, він це полюбить».

Окрім спеціальних косметичних засобів, у робочому арсеналі грумера обов’язково мають бути декілька пуходерок, кігтерізка, набір спеціальних ножів і ножиць, а також машинка для стрижки. Коштують професійні інструменти недешево – наприклад, ціна на ножиці стартує від 200 доларів.

Хоча робочий графік Олени зазвичай розписаний на декілька тижнів вперед, грумерка знаходить час їздити на форуми та брати участь у конкурсах. Окрім цікавого досвіду та нових знайомств, там вона отримує можливість попрацювати з рідкісними породами собак. Наприклад, у Києві Олені довелося «наводити красу» бобтейлу. В Україні живе всього декілька чотирилапих цієї породи.

«Я – “універсальний солдат”: працюю як з маленькими, так і з середніми та великими породами. Найбільше люблю об’ємних собак, хоча робота з ними вважається найскладнішою», – ділиться Олена.

Найдовша робота з однією собакою в Олени тривали вісім годин. Тоді її клієнткою стала південноруська вівчарка.

«Щоб стати грумером, треба в першу чергу любити та розуміти тварин. Всьому іншому можна навчитися, потрібні тільки час і бажання», – запевняє майстриня.

Зв'язатися з Оленою Каббурою можна за телефоном 095 035 55 52, або у фейсбуці.






***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

5

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter