^{Текст: Сергій НАУМУК}

^{Фото: Олександр ДУРМАНЕНКО}

У Луцьку нараховують до 20 мозаїк. Створені у 1960-1980-і роки, вони не зареєстровані як зразки культурної спадщини, однак є нашим надбанням. Особливо зважаючи на те, що зараз таких монументальних робіт не створюють (не в останню чергу через те, що мозаїка – недешеве задоволення).

ІА «Волинські Новини» розповіли про п’ять найцікавіших мозаїк Луцька. Зупинятися на цьому не збираються, тож пізніше сформують добірку про інші мозаїки нашого міста.

Найперша.

Ймовірно, це перша мозаїка в Луцьку. Вона міститься на стіні колишнього кінотеатру «Зміна» (вулиця Богдана Хмельницького). Її автор – Віктор Шингур. Народився він у Запорізькій області, але у 25-річному віці переїхав до Луцька. Трапилося це 1964 року. А вже наступного – 1965 року – він створив мозаїку на кінотеатрі. Шингур автор 30 монументальних творів, які розташовані на Волині, та ще чотирьох у співавторстві.

Нині мозаїка в непоганому стані (принаймні, візуально не помітно жодних ушкоджень) і доступна для огляду.

Найвідоміша.

Напевно, кожен лучанин знає дві мозаїки, які розташовані на приміщенні ДТСААФ, адже їх видно просто з проспекту Перемоги. На цих мозаїках радянські солдати та моряки, парашутисти та радист, льотчик та мотоцикліст. Словом, такий собі перелік спеціальностей, які колись готували в ДТСААФі.

Цей твір увійшов у найбільше сучасне видання про радянські мозаїки – книгу Євгена Нікіфорова «Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics». Автор мозаїки – Василь Гура, директор Волинських художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР у 1970-х роках. Доступна для огляду.

Унікальна.

Єдина на Волині мозаїка зроблена зі справжньої смальти – кольорового непрозорого скла (решта виконані з керамічної плитки), що вирізняє її від решти.

Вона розміщена на фонтані у дворі колишнього Луцького меблевого комбінату (вулиця Ковельська), тому цілком логічно, що зображає рибок та воду. У дворі комбінату був невеликий сквер для відпочинку, який і прикрасили фонтаном. Мозаїка створена у 1984 році Миколою Куценком та Володимиром Марчуком.

1

Ідеологічно витримана.

Зрештою, ідеологічно витриманими були чимало монументальних творів. За часів СРСР інакше не могло й бути. Розташована на приміщенні Служби автомобільних доріг у Волинській області на вулиці Рівненській.

Мозаїка створена у 1976-1977 роках називається «Робітники». А пролетаріат радянська влада вважала гегемоном, якому належала провідна роль в державі (чого насправді і близько не було). Тож кого, як не робітників було зображати? Її автор – вже згаданий Володимир Шингур. До речі, помер художник не на Волині, а в Кременчуці. Його бібліотека, рукописи та роботи зникли внаслідок махінацій з його квартирою.

Дещо закрита деревами, тож для огляду доведеться зайти на територію установи.

Відомча.

Схематичне зображення доріг, стрілок, світлофора, автомобіля та будівельної техніки замовили дорожники. Це ще одна мозаїка на приміщенні Служби автомобільних доріг у Волинській області на вулиці Рівненській (таким чином ця установа має аж дві монументальні роботи на приміщенні свого офісу).

Мозаїку створив Микола Куценко у 1983 році. Вартість мозаїки становила 30 тисяч радянських рублів. Половина суми – авторський гонорар.

Доступна для огляду, на мозаїці – невеликі тріщини.