Луцький інженер, підприємець Василь Цапюк отримав жартівливе прізвисько «Васильоборонпром», бо прославився низкою винаходів для української армії. 

А ще він  – ідейний лідер своєрідного анонімного підрозділу, котрий допомагає українським військовим за аналогом технології блокчейн, тобто децентралізованого виробництва через системи запису та передачі даних, пише Район.Луцьк.

Василь Цапюк, який до 24 лютого займався рекламним бізнесом, організував спільноту інженерів зі всієї України, які розробляють і виробляють оснащення різних типів для українських військовослужбовців. 

Це – засоби для ловлі чи збивання ворожих дронів, системи скиду для дронів, прилади для стеження, жилети-обігрівачі та багато інших корисних винаходів.  Нині ведуть й розробку системи раннього виявлення дронів, використання яких до війни могло б здаватися нереальним.

Проєктують усі ці вироби українські інженери та науковці, які мають уявлення, як це все зробити. Система працює автономно: фахівці обмінюються технічними файлами і запускають станки.  

Перевага такого виробництва – його розосередження, що в умовах війни є неабияким плюсом, адже надважливі дані та готові деталі не зберігаються в одному місці. Відповідно ворог не може відстежувати та переривати постачання.

Волонтер Василь Цапюк перевів бізнес на потреби війська практично з перших днів повномасштабної війни.

«Ми самі займаємося друкованою рекламою, тож стали шукати свою нішу, як допомагати ЗСУ. Оскільки маємо широкоформатне обладнання, то почали з друку офіцерських лінійок та інших речей, котрих не вистачало на штабах. Паралельно робили патріотичні наклейки, виторг від яких перерахували на благодійність», – розповідає Василь.

Далі взялися за розробку турнікета. Нині він має необхідну сертифікацію під брендом «Лучеськ». 

Ще одна дуже потрібна річ на фронті – система скиду із дрона, теж серед винаходів Василя Цапюка. 

«Система скиду із дрона – це прилад для доставки необхідного багажу. Коли у якусь точку не можна довезти будь-який предмет, тоді у пригоді стає цей винахід», – пояснює Василь.

Заводські системи скиду в Україні не виготовляють, для наших військових її замовляють зі США, але це дуже дорого. 

«Наш аналог є більш доступним, завдяки технології "блокчейн на війні". Як це працює? Наш інженер робить якусь деталь для корпусу в одному із міст України, другу деталь робить інша людина і так далі. Люди не витрачають на це багато коштів і допомагають захисникам України у вільний час. А складання усіх деталей у повноцінний прилад відбувається безпосередньо перед відправленням його на фронт», – обґрунтовує доступність приладу Василь Цапюк.

Нині за системою блокчейну роблять вісім приладів, які здатні певною мірою допомогти українським військовим виконувати свою роботу при атакувальних, оборонних чи будь-яких інших діях. 

Дев’ятий прилад тестують. Це – антидронна рушниця. Річ, що необхідна українським військовослужбовцям, оскільки ворожі дрони здатні спричинити багато проблем як на фронті, так і далеко від зони активних бойових дій.

«Тестування антидронної рушниці відбулося успішно. При першому виявили певні проблеми, які вдалося усунути. І вже на другому тестуванні вдалося знешкодити дрон», – поділився Василь Цапюк.

Серед виробів, які волонтери-винахідники постачають українським військовим, є ще  перископ (оптичний прилад для спостереження з укриття), обігрівач траншейний, сіткомет (засіб для ловлі дронів), жилет-обігрівач, що живиться від павербанка. 

Василь Цапюк наголошує, що основною перевагою використання системи «блокчейн на війні» є те, що нічого не виробляється в одному місці, тобто виробництво є максимально роздрібненим. Виготовлення кожної деталі відбувається у різних місцях та різними виробниками. Ці точки не залежать одна від одної, тому можуть функціонувати цілковито самостійно.

«Децентралізація допомагає бути нам практично невразливими. Шанс, що під час обстрілу снаряд влучить у будинок, де відбувається виготовлення приладів, які є необхідними українським військовим, незначний. У нас немає складу із готовою продукцією, у мене чи у будь-кого іншого, вдома нічого не робиться, окрім умовної деталі, котра сама по собі не несе жодної цінності, тому витрачати ракету, котра вартує кілька мільйонів, на деталь, котра нічого не варта, є безглуздістю», – розповів Василь Цапюк.

Додатковим плюсом є оперативність, адже виготовлення приладу, як, наприклад, антидронної рушниці, включаючи тестування та затвердження, займає 2-3 місяці.

Та якими б не були витрати на систему «блокчейн» розділеними між великою кількістю людей, але вони все ж є. І відсутність постійного фінансування стримує масштабне виробництво.

«Ми здатні забезпечити системами скиду чи антидроновими рушницями значну частину військових, але проблема у грошах. Ми не оголошуємо збір коштів, щоб пересічні українці віддавали останнє, бо спонсори самі нас знаходять. Та це стається не так часто, як треба. Ось нещодавно ми відвезли на передову системи скиду на суму 250 000 гривень. Все це військові отримали безоплатно. Загальна сума, на яку ми відправили наших виробів військовим, сягає вже 900 тисяч гривень. Усе це за кошти наших українських партнерів. А ще є партнери із Польщі та Фінляндії, які допомагають запчастинами», – розповідає Василь Цапюк.