Сьогодні своє свято відзначають всі любителі спінігів, повелителі вудилищ та мисливці за уловом, адже 27 червня – Всесвітній день рибальства.

Користуючись нагодою, «Таблоїд Волині» вирішив дізнатися, чи є серед відомих волинян завзяті рибалки.

Виявилося, таких на Волині чимало. В рамках нашого опитування, місцеві віпи розповіли, як часто вони їздять на ловлю та яких традицій дотримуються, а також повідали про найбільшу рибу, яку їм доводилося спіймати.

***

Засновник ювелірної компанії «ВАШ Ювелір» Віктор Шеремета

«Риболовля – це для мене найкращий відпочинок у вихідний день. Після напруженого дня допомагає зняти напругу. Рибалю протягом усього року, окрім зими. Ловлю на всіх водоймах, де є риба. Але найбільше задоволення мені приносить риболовля на природніх водоймах,особливо коли вдається такі ставки відшукати десь серед лісу – там можна упіймати дикого червоного карася.

5

Люблю їздити вудити на Стир, коли вилітає паденка – це унікальне явище, яке відбувається всього раз на рік, тому я дуже чекаю цього дня. Коли ці комахи вилітають з води – це дуже гарна картина. Також, зловивши паденку, можна її використовувати, як наживку. Побачити, як паденки вилітають з води збирається вся моя родина.

1

Найбільшу рибу я зловив на горох в селі Боратин, вона важила 5 кілограм. Максимальний улов був в роки моєї юності в районі вулиці Шевченка. Там був залив річки Стир, який штучно замулювали.Тоді я наловив 3 мішка. Її було стільки, що вона тоді клювала на все підряд.

Коли потрібно обдумати якийсь важливий проект, люблю рибалити наодинці. За інших обставин збираюся з друзями або з сім’єю. Моя дружина Надія також любить та вміє вудити рибу. Іноді ми навіть змагання влаштовуємо». 

Навряд чи мене можна назвати завзятим рибалкою, хоча дві вудки маю! Мені важко довго сидіти на одному місці, я прихильник активного відпочинку. Однак маю дуже багато друзів-професіоналів в цій справі. Вони часто намагаються прищепити любов до свого хоббі, однак всі спроби зводяться до того, що я з ними їду і відповідаю за юшку, шашлик та нарізку ковбаси.

Але є надія, що син виправдає надії татових друзів!

2

Для мене риболовля – не спорт і не гонитва за уловом. Це відпочинок і зустріч з друзями. Час іде, але коли мене запитують про це хобі, перше, що згадую – це вудилище, яке зробив з ліщини мій батько. Воно було важке, але це тоді була якась ініціація, посвята в чоловіче братство. Їжджу рибалити, коли з‘являється можливість. Щодо визначних «екземплярів» – колись вдалось витягнути 11-кілограмову щуку на озері Око, що на Любомльщині. Але я не женуся за показниками – головне процес...

Надаю перевагу літній риболовлі – мало що зрівняється з зустріччю сонця над плесом, коли перші промені розганяють туман над водою... Люблю їздити на риболовлю з друзями, коли можна спокійно поспілкуватись, згадати цікаві моменти.

4

Рибалити їжджу дуже рідко та важаю себе ну дуже початківчцем-любителем. Але враховуючи, як я обожнюю озера, ріки й болота Полісся, то там де відпочиваю, часом і рибалю.

Класні спогади риболовлі на ріках Прип*ять та Стохід, озері Нобель, Любязь, Біле, Засвіцьке, окремий респект Світязю, Пулемецькому, Пісочному, Люцимеру...

Найбільші рибі – щука на спінінг близько 6 кілограм та линок на 2 кілограма. Але я не профі, тому женуся не за розмірами, а за емоціями.

Люблю рибалити за компанію, але запросто можу встати о п’ятій ранку та побалдіти на пірсі чи в човні з вудкою насамоті.

Про особливі традиції, пов’язані з рибальством, знаю від професіоналів. Наприклад, про завчасно прикормлене місце, підготовку, збір, перегляд спорядження. А також улюблені вудки, стільці, підсаки, кепки, рюмки і т.д.))) Своїх традицій не маю, але вважаю, що від колективу багато чого залежить. Я ж люблю готувати рибу, особливо на грілі. Ніби файно вдається! Кажуть, що з собою на рибалку готову рибу не варто брати, ніби не на фарт)

Коли маю вільний час, а на вулиці гарна погода – їду на волинські озера порибалити! Це заняття люблю, але не настільки щоб бути фанатом. Найбільшою рибою був короп, зараз вже ваги не згадаю! 3азвичай порибалити їжджу з родиною. Особливих традицій не маю, головне – гарна погода. А скільки зловиш – неважливо взагалі!

27 червня хоча і Всесвітній день рибальства, в Україні це свято чомусь не приживається. Волинські рибалки вважають своїм професійно-любительським днем – другу неділю липня, саме тоді святкують. На рибну ловлю їжджу доволі часто – мінімум двічі на місяць в літній період. Хоча полюбляю і зимовий, підльодний лов. В демісезон (навесні, восени) зазвичай рідко вибираюся на водойми.

Найбільша моя упіймана риба – короп вагою понад 5 кілограмів . А от що дійсно варте уваги – карась на кілограм та 146 грамів. Загалом за один виїзд найбільше ловив риби – мішок з-під картоплі на двох. Проте великі улови не вважаю чимось визначальним у риболовлі. Головне – відпочинок, природа, ну і, звичайно, кльов має бути.

Їздити самому чи з компанією – залежить від настрою і від різновиду ловлі. Є випадки, коли самому важко і потрібна допомога. Проте велика компанія – не завжди добре. Тоді рибу ловлять лише двоє-троє, а решта – просто відпочивають. Традиції бувають різні. Зі всіх забобонів дотримуюсь лише одного правила: не брати з собою на перекус рибу. Щодо решти – вважаю їх дурницями. Але ще одну традицію я перейняв від батька, який теж був завзятим рибалкою. Це – прибирати місце.Тому кожен відпочинок починаю з прибирання території. Чого і всім раджу.

1

Рибалити люблю, але, на жаль, їзджу лише декілька разів на рік, оскільки часу немає. Найбільший улов – це щука вагою 2,8 кілограм, яку я зловив на спінінг. Найбільше люблю рибалити з весни до осені, взимку не пробував. Вибиратися на природу люблю з хорошою компанією і обов'язково з дружиною – вона ще та рибалка, від батька передались гени. Рибаловля для мене – це відпочинок душі і тіла.

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}