Капітан луцької команди «Buffalo» Богдан Алексєєв розповів «ВолиньPost» про розвиток гри алтимат фризбі в Луцьку.

***

Свого часу в дитинстві я перепробував більше десяти видів спорту – від футболу до плавання. Проте саме алтимат фризбі мене зацікавив по-справжньому, на все життя. 

Все почалося в 2005 році, коли в університеті друг запропонував покидати літаючий диск, я погодився і мені сподобалось. Тоді я дізнався, що в Луцьку є люди, які щонеділі збираються, і не просто кидають диск, а грають в командну гру з фризбі. 

Вже у 2006 році відбувся перший чемпіонат України з алтимату і ми вирішили брати в ньому участь, саме тоді нам треба було придумати назву для команди і ми обрали Buffalo. Хоча Назар Шаруненко (перший хто, так би мовити, завіз цей спорт в Луцьк і навчив грати в алтимат фризбі) тоді запропонував ще назву для команди «Бізон», однак більшість вподобали назву Buffalo. 

Алтимат (англ. Ultimate) – це командний неконтактний вид спорту з літаючим диском. Особливість алтимату – відсутність арбітрів та наявність поняття «Дух гри».

Алтимат – вид спорту, а фризбі – це снаряд, проте зазвичай всі називають це просто – фризбі. 

Є велика кількість різних ігор з диском. Для прикладу, є алтимат фризбі - це командний вид спорту; дог-фризбі - з залученням пса (тобто кидають диск, і є ряд завдань, які собака має виконати); є диск гольф – варіант такий, що грається гра з такими правилами, як і гольф, однак замість ключок використовують різні диски, а замість лунок використовують спеціальні корзини, які розташовані на півтораметровій висоті, основне завдання - туди влучити диском. Так само єфризбі-фристайл, ну і ще багато інших цікавих видів спорту з літаючим диском.

Також луцькі хлопці з команди роблять Trick Shots з дисками, тобто потрапляють диском у складні цілі.

Наша луцька команда Buffalo займається в основному алтимат фризбі. У нас є клуб «Алтимат Луцьк». Туди входять чоловіча і жіноча команди.

Цей вид спорту корисний тим, що він вважається одним із найактивніших, тут треба дуже багато рухатись, бігати. Щодо травматизму, то контакти, звичайно, бувають, але загалом гра вважається безконтактною. Також ми граємо без суддів, і навіть на Чемпіонатах світу гравці, які брали участь в певному контакті чи порушенні, самі між собою вирішують, що це було. Наприклад, якщо гравець ловив диск, а йому хтось вдарив по руці, то він оголошує фол, гравець з протилежної команди може погодитись з цим і тоді той, хто оголосив про фол, зберігає диск в себе. Коли ж гравець з протилежної команди не погоджується, гравці просто преграють той спірний момент по-новому.

В алтимат фризбі можна грати на різних поверхнях: на газоні грають команди сім гравців проти семи, також грають на піску, там уже з кількістю гравців п’ять на п’ять. Крім цього в холодну пору року грають в залі, де також кількість гравців - п’ять проти п’яти.

Також у нашому спорті існує таке поняття як «Дух гри» – повага до суперника, справедливість, уникання фолів. І не просто на словах, а й на ділі. Тобто після кожної гри командам видається спеціальний бланк «Духу гри», де є 5 пунктів, і суперники один одному виставляють бали й після змагань оголошуються результати і нагороджується команда, яка має найкращі показники на турнірі згідно «Духу гри». Вважається дуже престижним і поважним вигравати таку нагороду. До речі, наша команда на першому ж чемпіонаті виграла «Дух гри».

Звичайно, що цінується перемога, але нагороди за «Дух гри» важливі і приємні. Buffalo - одна з команд, яка має найбільше нагород за «Дух гри» в Україні. 

Коли ми брали участь у міксовому чемпіонаті України, котрий відбувався у вересні 2015, то там також виграли кубок з «Духу гри», для мене особисто ця нагорода була дуже приємною.

Варто зазначити, що цього року алтимат визнали олімпійським видом спорту, а це означає, що на Олімпіаді будуть проводитись змагання з цього виду спорту.

В Україні алтимат не вважається професійним видом спорту. Проте, наприклад, в Америці чи Канаді є професійні ліги, в яких грають гравці і отримують за це зарплату. 

Хоча в нашій країні існує Українська федерація літаючих дисків, проте зареєструвати спорт в Україні досі не вдалось. Наразі у федерацію входить більше 15-ти команд. 

Оскільки це не є професійним спортом, кожна команда обирає собі мету - для чого, чому і скільки тренуватися. Тому, коли одні гравці можуть тренуватися раз в тиждень, то інші тренуються три і більше разів. Наша команда існує досить давно (десять років), з першого складу залишилось - два гравці, а інші поїхали у великі міста - хто на навчання, хто на роботу, але там вони підсилили собою інші команди і навіть стали їхніми капітанами. До нас часто приходять нові люди, от саме зараз ми знову набираємо нових гравців і будемо намагатися, для початку, виграти чемпіонат України.

В нас скоріше всього так: якщо ти почав грати в алтимат фризбі, то це назавжди, це стиль життя.

Хоча, чесно кажучи, були такі моменти коли не хотілось іти на тренування чи розвивати себе в цьому спорті далі. Часто такі моменти не залежали суто від мого бажання чи настрою. Адже, коли ти не просто гравець, а капітан команди і тренер, то відповідно в тебе багато обов’язків, коли ти викладаєшся для інших, проводиш популяризацію, запрошуєш людей і разом з тим бачиш, що в гравців команди зникає або відсутнє бажання рости і досягати чогось більшого, то мимоволі задумуєшся і з’являються думки на кшталт: «для чого ти це все робиш?», але це буває рідко і швидко проходить.

Не зважаючи на ці вище сказані моменти, я разом з тим розумію, що дуже багато вклав свого часу та енергії в цей спорт: їздив на Чемпіонат світу (участь в Чемпіонаті світу, який проходив в Празі, найбільше запам’яталась), грав у фіналах, визнавався кращим гравцем України, обирався президентом Української федерації літаючих дисків, отримував Всеукраїнську премію "Хаммер" за кращого організатора і мене завжди це стимулює займатись далі. 

Цей спорт підходить абсолютно всім, незалежно від віку чи фізичної підготовки. Я часто бачив, коли на змаганнях грали діти проти дорослих. В Білорусії на змаганнях проти нашої команди грав пенсіонер і мав дуже хорошу фізичну форму та демонстрував чудову гру. 

Чемпіонати проводяться в різних дивізіонах: відкритий, чисто жіночий та міксовий (змішаний). Також є поділ за віком: юніори - до 16 років, до 18 років, опен - до 35 років, далі ти переходиш в дивізіон «мастерс» - від 35 до 45 років і «Гранд мастерс» - від 45 років.

Командний дух залежить від граців, і головне - це їх особиста мотивація, для чого вони займаються - для спорту, для нових цікавих знайомств чи для можливості подорожувати.

Завдяки алтимату можна не лише підтримувати чудову фізичну форму, а й їздити по всьому світу, відвідувати міста і брати там участь у різних змаганнях. 

Варто додати, що філософія «Духу гри» переноситься на самих гравців в їхнє життя, поза цією грою. 

В цій грі можна реалізувати комплекс навичок, які ти отримав з інших видів спорту. Можна навіть зробити свій внесок у розвиток цього спорту і разом з тим увійти в історію алтимату.

Звісно ж бували поодинокі випадки, коли приходили до нас люди, але потім закидали тренування, бо у них не було ні мотивації, ні бажання, або часу не вистачало. Проте, як правило, люди, якщо потрапляють до нас, то надалі їхнє життя назавжди стає пов’язаним з літаючим диском.

Плани на найближче майбутнє - це звісно ж перемоги і популяризація алтимату на Волині та в Україні. Саме тому 28-29 листопада в Луцьку ми проводимо змагання «Кубок Любарта», а також всіх, хто любить спорт і кого цікавить алтимат фризбі, запрошую до своїх тренувань.