Волинянка створює їстівні букети із фруктів, солодощів та алкоголю

_{Текст: Віталіна МАКАРИК}

Гадаєте, розкішний букет із тисячі й однієї троянди – мрія усіх дівчат? Аж ніяк! Дехто щиро не розуміє, навіщо викидати шалені гроші на подарунок, котрий, потішивши кілька днів, полетить у смітник. Аби довести, що компроміс між красивим і корисним можливий, а букети – це не завжди марнотратство, Ірина Ситнік із Володимира-Волинського взялася за створення фантастичних флористичних композицій із фруктів, овочів та інших дрібничок, які можна використати у побуті.

За фахом, який здобувала у Львівській академії мистецтв, дівчина – дизайнер інтер’єру. Але свої творчі здібності застосовує у найрізноманітніших сферах. Кілька років тому найвибагливіші модниці не лише з Володимира, а й із різних куточків країни гордо носили віночки, створені руками Іринки Ситнік. А коли бум на ці прикраси трішки спав, дівчина привела у місто новий тренд.



«Тут ідеться не лише про ощадливість, хоча, звичайно, приємніше витрачати гроші на те, що не тільки подарує позитивні емоції, а й безпосередню користь. Але ще більше мене приваблює те, що це абсолютно екологічна ідея: створюючи такий букет, я не спричиняюся до збільшення кількості сміття, адже кожен із його складників можна повністю використати», – каже Іра.

Достеменно не відомо, хто першим придумав замінити бутони квітів гронами винограду чи в’язанками моркви. Одні кажуть, що ідея їстівних букетів прийшла зі США, інші – що з Росії. Ірина пригадує історію, як в однієї московської квітникарки, яка почала створювати фруктові композиції, замовила букет мама відомого російського співака – сину на день народження. Тому подарунок так сподобався, що він одразу ж поділився фото із ним в «Instagram». Серед кількох десятків тисяч його підписників, звісно, знайшлося чимало тих, хто захотів і собі подібні букети. Так мода на фруктові композиції захопила Москву, а згодом поширилася і в Україні.



Створювати смачні букети Ірина вчилася самотужки. Пробувала, експериментувала, шукала найкращі варіанти поєднання складників.

«Одразу зрозуміла: робити стандартні фруктові букети мені нецікаво. Прагну, щоб кожен із моїх витворів відповідав індивідуальним смакам того, хто його отримає, пасував до ситуації. Хочеться навіть розробити цілу «лінійку» тематичних букетів до різних свят, щоб клієнти уже мали із чого вибирати», – ділиться планами дівчина.



Серед цікавинок з асортименту виробів Ірини Ситнік – букет «Не хворій» із вітаміном С й аскорбінкою, горіхами, чорною редькою, апельсинами, лимонами й гілочками хвої, а також «Пивний» букет – із сушеною рибкою й кількома пляшечками хмільного напою.

У букет «Для лазні» додавала скраби й олійки для тіла, грейпфрут і, звісно, запашний банний віник. «Новорічний» букет складала з мандаринів і кока-коли. А бабусі подарувала цілий борщовий набір – теж, звісно, у вигляді букета.

Іринині букети мають ефект «скатертини-самобранки»: у «розібраному» вигляді здатні нагодувати невеличке товариство. Адже на дні народження й ювілеї часто замовляють букети з алкоголем – коньяком, добрим вином, шампанським. Доповнюють їх смачними наїдками – сиров’яленою ковбасою, грибочками, шоколадом. А от восьмиберезневі композиції (до цього свята дівчина створила їх аж дев’ять) – більш ніжні, у пастельних тонах із вкрапленнями зеленого й червоного, з тюльпанами (бо яке ж свято весни без них?) і вишуканими частунками: гранатами, виноградом, яблуками і тістечками-макарунами.



«Компоненти обираю дуже прискіпливо. Можу довго підшуковувати фрукт чи овоч ідеальної форми й забарвлення. Купую у супермаркетах і на базарі у перевірених продавців. У квітникарок беру зелені декоративні рослини, а тістечка замовляю у наших володимирських пекарів і дуже задоволена їхньою якістю. Загалом на створення одного букета йде 4–5 годин. Сюди входить і час на закупівлю продуктів. Складаю міцно, на совість, щоб композиція не розпалася дорогою до адресата. Вартість букета залежить від побажань клієнта, що має до нього входити. Середня ціна – 350 гривень, і 75 відсотків її становить собівартість усіх куплених компонентів», - розповідає майстриня.

Ірина сподівається, що й на найближчий рік смачні букети залишатимуться у тренді, тож замовлень вистачатиме. Планує розширити географію покупців. Насамперед – зробить і відправить букет подрузі до іншого міста, щоб перевірити, як він «переживе» дорогу. Якщо доставка виявиться успішною, то, можливо, про бренд «Surnuk», під яким працює Ірина, незабаром знатимуть у всіх куточках країни.