Обідня їжа – завжди особлива. Те, що класик радить «розділити з другом», найчастіше мусить відповідати кільком критеріям – бути смачним (а як інакше?), недорогим (їмо ж найчастіше не вдома) і таким, що швидко готується і їсться (часу ж завжди обмаль). Для багатьох обідня їжа - запорука нормальної працездатності чи й просто перший перекус за день.

На сторінках Таблоїда Волині щодня читайте про один з обідів, які пропонують ресторани, забігайлівки, бари, кафе, клуби, їдальні, кав’ярні, піцерії, кафешки, та інші генделики і харчевні  Луцька. І не тільки прочитати, а й побачити.

Ніякої штучності. Ніякої реклами. Ніяких недомовок. Самі їмо. Самі фотографуємо. Самі платимо. Самі ділимося враженнями.

*   *   *

Сьогодні обідаємо у пабі «Лучеськ» (донедавна – бар «У Миколи» на вулиці Крилова в центрі Луцька).  

Окрім страв у строкатому (чи не занадто?) меню, гостям пропонують чотири варіанти комплексного обіду (він же - бізнес-ланч), кожен по 28 грн.

Пропозиція діє у будні з 12:30 до 15:00.

Отож, у переліку бізнес-ланчів:

- «Червоний» борщ, салат з моркви "Фірмовий", млинці з лівером.
- Зелений борщ, салат «Дністер» і голубці.
- Капусняк з грибами, салат «Верховина» і картопляне пюре з курячою відбивною.
- Суп з фрикадельками, салат «Норвежський», вареники з картоплею.

Плюс до кожного варіанту обіду додається склянка узвару і два шматочки хліба.

ЯК ОБІД?

Обідав Юрій Ричук:

– Вибрав перший комплект: червоний борщ, салат з моркви і млинці з лівером. Борщ – типовий «общепітовський», скоріш усього – з заправки. Трохи закислий (офіціантка пояснила: з оцтом, як і має бути класичний червоний борщ). Але сметани достатньо, м’яса теж, чотири свіжі пампушки з часником (на обід?)  – загалом про таке кажуть «можна їсти». Салат з моркви з двома грінками з житнього хліба – незле, тільки морква, як на мене, занадто товстими смужками нарізана, не всяким зубам підвладна. Та й тонші шматочки були б соковитішими, ніжнішими.   Млинці – добре підсмажені, хіба тісто малосолоне і ліверу можна було б побільше. Але то вже я вередую – не дома ж. Загалом норма.

Що сподобалося: порції. Веееличезні, щедрі. Об’ївся.

Ще не сподобалося: порції. Веееличезні. Об’ївся. Як працювати ще півдня?

[caption][img data=def]08_02_2015_1180299959/img_6319.jpg[/img] Салат з моркви "Фірмовий"[/caption]
[caption][img data=def]08_02_2015_1180299959/img_6339.jpg[/img] Борщ "Український" з пампушками[/caption]
[caption][img data=def]08_02_2015_1180299959/img_6347.jpg[/img] Млинці з лівером[/caption]

Обідала Людмила Яворська:

–  Зупинила свій вибір на капусняку з грибами, салаті «Верховина» і картопляному пюре з курячою відбивною. Капусняк дуже смачний, кисленький, якраз такий, як я люблю. Салат «Верховина» – дивний. Картопля, яйце, яблуко, майонез…  Я його не зрозуміла.  Пюре з курячою відбивною – класика. Хоча, зізнатися, куряча відбивна не серед моїх гастрономічних фаворитів. Але з’їла не без задоволення: відбивна тоненька і не жорстка, картопля – з щедрою порцією масла і не вчорашня. Узвар холодний, кисленький – саме те.

Сподобалося: персонал. Привітний, ненав’язливий. Ми прийшли трохи раніше (бізнес-ланчі у «Лучеську» - з 12:30) ,але нам швидко принесли замовлення.

Не сподобалося: не надто «моя» компоновка страв. Дуже хотіла капусняк – аж довелося замовляти курячу відбивну, якої в принципі не люблю. (Вже потім дізналася, що у пабі «Лучеськ» страви з пропозицій бізнес-ланчів можна компонувати на власний смак).

[caption][img data=wat]08_02_2015_1180299959/img_6330.jpg[/img] Салат "Верховина"[/caption]
[caption][img data=wat]08_02_2015_1180299959/img_6344.jpg[/img] Капусняк з грибами[/caption]
[caption][img data=wat]08_02_2015_1180299959/img_6352.jpg[/img] Картопляне пюре з курячою відбивною[/caption]

P.S.

Цікаво було побувати у пабі «Лучеськ» після його реінкарнації з бару «У Миколи». З помічених змін: курилка з розкішними диванами праворуч від входу, сцена з великим екраном, мангал, де увечері на очах у гостей готують різні смаколики, новий одяг офіціантів, подовжений режим роботи. Кожен зал тепер має свою назву (автентично-історичні «Зброярня», «Броварня» в перемішку з буржуйськими «Стейк-хаусом» і універсальним «Пивним портом»). Втім атмосфера старого доброго «У Миколи» нікуди не поділася. Навіть файні печені чебуреки у меню – на місці. За що окрема дяка :-)