У Кафедральному соборі Луцька замалювали фрески із бізнесменами
Задля того, щоби не викликати сум’яття у світогляді віруючих, форму пошанування жертводавців змінено
06 Листопада 2024
Своїми роздумами про цю подію поділився і митрополит Львівський і Сокальський ПЦУ Димитрій (Рудюк).
Днями довкола Кафедрального собору Святої Трійці ПЦУ, що в центрі Луцька, розгорівся скандал. Журналісти misto.media звернули увагу на фрески, якими прикрашені стіни храму, із зображеннями волинських бізнесменів.
Своїми роздумами про цю подію поділився і митрополит Львівський і Сокальський ПЦУ Димитрій (Рудюк).
«Історія церковного малярства знає зображення на стінах храмів їх патронів та меценатів. Наприклад в Успенському соборі Києво-Печерської лаври на стіні у лівій частині було зображено князів ктиторів Острозьких та Сангушків. Відтак вони мають своє сакральне місце у цьому стінописі. До певної міри для них відведено цей мирянський свіцький куточок. Є такі самі ктиторські зображення і у Михайлівському Золотоверхому соборі (бічний Варваринський вівтар). Під Покровом Божої Матері на західній стіні зображені гетьмани-ктитори та ін. сановиті люди.
Що ж до реакції з собором у Луцьку, і теперішнім його розписом, то допущено ряд помилок. Я нікого не берусь судити і критикувати – ні тих, хто спонукав до таких зображень, хто був автором задуму, ні тих, хто там зображений. Порушення сакрального стінописного канону полягає в тому, що зображення цих людей занесене вгору, де має бути намальована Небесна Церква з їх небожителями, тобто святими та ангельським світом. Я не можу собі уявити, щоб людина, парафіянин собору, піднявши догори свій погляд, взорувала там сучасного луцького бізнесмена, а не мученицький, або ж ангельський чин. Меценатам в соборі можна було знайти інше місце, наприклад там де продаються свічки, або ж поряд із зображенням Страшного Суду, якщо таке є у храмі, або ж взагалі розмістити якось у каноні розпису західної стіни! Це було б правильно! Але це не порада, а радше роздуми над здійнятою резонансною атакою про сучасний стінопис памʼятки сакральної архітектури у Луцьку.
P. S. Та й власне порівнювати сучасних бізнесменів меценатів із княжим чином давньої України, які здебільшого були зображуванні на стінах після того, як відійшли у засвіти, і після того, як левову частку свого майна заповіли, наприклад лаврі, є недоречним», – йдеться у дописі.