Текст: Роман ЖИЖАРА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Понад сотню раритетних і вінтажних радіоприймачів, радіол, магнітол і грамофонів зібрав упродовж десятиліть колекціонер, начальник Цеху радіомовлення, енергозабезпечення і режиму обласної телерадіокомпанії Іван Базилюк. Унікальну колекцію він подарував Музею історії ВОДТРК, що в Луцьку на вулиці Словацького, 9. Експерти оцінюють цей антикварний скарб щонайменше у 100 тисяч гривень.
[caption][img data=wat]18_02_2016_1290092216/_mg_4042.jpg[/img] Начальник Цеху радіомовлення, енергозабезпечення і режиму обласної телерадіокомпанії Іван Базилюк[/caption]
ВІД ПАТЕФОНІВ – ДО ПОРТАТИВНИХ «БРЕХУНЦІВ»
Усе розпочалося з придбання радіоприймача «Рассвет» 1958 року випуску Муромського заводу РІП. Єдине раритетне радіо, в яке вмонтований годинник-таймер. Приймач – тогочасне ноу-хау. Він навіть програмувався: автоматично вмикався і вимикався у заданий час. Коштував шалені гроші – 99,45 карбованця. Нині приймач зараховують до антикваріату, він потягне на кілька тисяч гривень.
[caption][img data=wat]18_02_2016_21626856/_mg_3980.jpg[/img] Радіоприймача «Рассвет» 1958 року випуску Муромського заводу РІП[/caption]
«Саме після купівлі «Рассвета» я розпочав формувати колекцію, –пригадує Іван Базилюк. – Спочатку дарували, потім купував. Навіть дружина не знає, скільки витратив на них! Чому збирав?»
Подобалося колекціонувати унікальну красу – досконалі форми корпуса, неперевершений дизайн винятково ручної роботи.
Загалом зібрав близько ста експонатів. Вони презентують всю географія колишнього СРСР, де випускали приймачі понад 500 марок і моделей. Найстаріший експонат колекції – переносний патефон Московської артілі 1935 року. Цей антикваріат на пружинному механізмі відтворював платівки і був незамінним на довоєнних клубних танцях. Є тут його наступник – грамофон із електроприводом Московського дослідного заводу «Агрегат» 1945 року. Обидва давні експонати – єдині на Волині.
«Їх називають патефонами, хоча це грамофони. Узагальнили через продукцію француза Пате, який випускав перші грамофони», – наголошує колекціонер.
Більшість у колекції – стаціонарні габаритні радіоприймачі з дерев’яним лакованим корпусом. Як, скажімо, перший повоєнний ламповий приймач «VEF Super M557» Ризького електротехнічного заводу «ВЕФ». Їх випускали з 1945 по 1948 роки. Або російський «Родина-52» Воронезького заводу «Електросигнал», білоруські «Мінськ-61» і «Білорусь-59» 1959 року Мінського заводу радіотехніки, українські п’ятиламповий радіоприймач «Дніпро-52», радіола «Промінь» Дніпропетровського рафдозаводу і львівська «Зірка» 1963 року. Ці радіоприймачі мали стандарт: ловили середні, довгі і короткі хвилі. На коротких і середніх слухали ворожі заокеанські голоси, проти яких КДБ застосовував «глушилки».
[caption][img data=wat]18_02_2016_21626856/_mg_3970.jpg[/img] «Родина-52» Воронезького заводу «Електросигнал»[/caption]
[img data=wat]18_02_2016_21626856/_mg_3971.jpg[/img]
[caption][img data=wat]18_02_2016_21626856/_mg_3985.jpg[/img] Приймач «Білорусь-59» 1959 року Мінського заводу радіотехніки[/caption]
[img data=wat]18_02_2016_21626856/_mg_3986.jpg[/img]
[caption][img data=wat]18_02_2016_21626856/_mg_3975.jpg[/img] Українські п’ятиламповий радіоприймач «Дніпро-52»[/caption]
«Серед цього різноманіття найпопулярнішими були прибалтійські приймачі, вони вирізнялися найвищим класом, – переконує колекціонер. – Як-то лампова магнітола «Мінія» 1962 року Каунаський радіозаводу, приймач «Балтика» ІІ класу з оригінальним дизайном, найпопулярніший в СРСР транзисторний приймач «ВЕФ-202», який випускали з 1971 року. Або колекційний портативний приймач ВЕФ «Олімпійський» 1980 року, випущений до Олімпіади-80 у Москві».
[caption][img data=wat]18_02_2016_21626856/_mg_3978.jpg[/img] Лампова магнітола «Мінія» 1962 року Каунаський радіозаводу[/caption]
У колекції є раритетний саморобний приймач «ВЕФ», який задля здешевлення продавали у вигляді конструктора «Набір юного техніка». Радіолюбитель міг самотужки зібрати корпус і спаяти плати. Конструктор коштував усього 30 карбованців, коли ж заводський – 99,02 карбованця.
[caption][img data=wat]18_02_2016_21626856/_mg_3968.jpg[/img] Транзисторний приймач «ВЕФ» [/caption]
МРІЄ ЗНАЙТИ І КУПИТИ РАРИТЕТНІ «ЗВЕЗДУ» і «КВН»
Родзинкою колекції є «Турист ПМП-56» 1956 року – перший в СРСР портативний ламповий радіоприймач з універсальним живленням – від мережі та від батарейок. Складений на Ризькому електротехнічному заводі «ВЕФ». Приймач рекламувався у радянських фільмах. Скажімо, у відомій кінокомедії «Смугастий рейс», де радянські курортники слухають «Турист» на приморському пляжі. Колекційний експонат досі працює. Нині його ринкова ціна – щонайменше 5 тисяч гривень.
[caption][img data=wat]18_02_2016_21626856/_mg_3967.jpg[/img] «Турист ПМП-56» 1956 року[/caption]
«Не було мети запускати їх усіх, хоча, може, всі й працюють, – каже Іван Базилюк. – Основний критерій підбору – не середина, а верх. Цінність саме в зовнішньому вигляді, унікальному дизайні старовини».
[img data=wat]18_02_2016_21626856/_mg_3965.jpg[/img]
[img data=wat]18_02_2016_21626856/_mg_3966.jpg[/img]
Колекціонер продовжує пошуки раритетів. Здавна мріє знайти два унікальні експонати: радіоприймач «Звезда-54» і телевізор «КВН-49». Цінність радіоприймача в тому, що він є зовнішньою копією культового в 1950-х французького приймача «Excelsior-52», який скопіювали радянські конструктори за вказівкою Лаврентія Берії. А телевізор «КВН» 1949 року цікавий колекціонеру тим, що був першим народним масовим телевізором.
«Назву моделі «КВН» жартома розшифровували, як «Купив. Включив. Не працює», – сміється Іван Базилюк. – Бо часто ламався телевізор. Хоча це не применшує його нинішню цінність. Принаймні, для таких колекціонерів, як я».
«Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїда Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством». Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа).
[img data=wat]18_02_2016_21626856/_mg_3993.jpg[/img]
[img data=wat]18_02_2016_1290092216/_mg_3997.jpg[/img]
[img data=wat]18_02_2016_1290092216/_mg_4004.jpg[/img]
[img data=wat]18_02_2016_1290092216/_mg_4008.jpg[/img]
[img data=wat]18_02_2016_1290092216/_mg_4010.jpg[/img]
[img data=wat]18_02_2016_1290092216/_mg_4028.jpg[/img]
[img data=wat]18_02_2016_1290092216/_mg_4029.jpg[/img]
Схожі публікації
Творці прийняли рішення відсоток з продажу кожного продукту виділяти у «Фонд Маші», а саме, на програму психоемоційної стабілізації жінок та їхніх дітей, що втратили близьких, домівки, пережили окупацію, а також дівчат, які вижили після російського полону та воєнних злочинів (зокрема, сексуального насильства).
16 Листопада 2023
она разом з українським брендом One by One представила свою першу колекцію одягу, яку розробляла пів року.
25 Січня 2023
На луцькому радіо розкажуть, як зберегти психологічне здоров’я під час війни.
16 Серпня 2022