Ольга Горбачова розповіла, як знайти надзвичайного чоловіка

17 Квітня 2016
Текст: Оксана ФЕДОРУК
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ та з особистого архіву Ольги ГОРБАЧОВОЇ


Ольгу Горбачову
в Україні здебільшого знають як ведучу та співачку. Але з недавніх пір зірка проміняла сцену на невеликі зали, де по всій Україні абсолютно безкоштовно зустрічається із жінками, щоб ділитися із ними власними життєвим досвідом. Так, нещодавно і в Луцьку зірка презентувала творчий проект «7 життів жінки».

Анонсуючи захід, Ольга розповідала, що бажає зустрітися із красивими жінками по всій Україні. І дійсно, у Галереї мистецтв кількість гарних волинянок на метр квадратний просто зашкалювала – тут зібрався ледь не ввесь жіночий бомонд Луцька.

Як тільки Ольга Горбачова починає розповідати про свій творчий проект – очі її загоряються і, здається, вона може говорити про це годинами. Що з цього вийшло – в інтерв’ю «Таблоїда Волині».

– Скажіть, будь ласка, як почуваєте себе у новому амплуа, змінивши образ зірки телебачення на образ жінки-наставниці, жінки-подруги для інших представниць прекрасної статі?

– Мені здається, сприйняття артистів, ніби вони весь час ходять в образі, є неправильним. Ми всі люди, і просто змінюється життя. Мені смішно, коли артист каже: «Я сьогодні в образі». Я – без образу.

Спочатку якісь кар’єрні зміни виховували в мені іншу людину, потім я зрозуміла, що цей кар'єрний успіх формує в мені дуже багато чоловічих рис, і саме це стало поразкою в моєму особистому житті.

Коли я була молодою дівчиною (на телебачення прийшла в 17 років), користувалася своїм вмінням гострого слова, в мене є талант бути іронічною. Потім, коли я почала займатись музикою, спочатку це було таке психоемоційне проявлення отого болю, який був в мені після розлучення, я його виливала в пісні. Потім вирішила використовувати і в піснях свою іронічність, так народилася «Арктика». Я комфортно себе почувала у тому періоді творчості. Особливо, якщо врахувати, що це було після розлучення, через таку музику, такі сценічні костюми, я отримувала дуже багато чоловічої уваги, мала фінансовий успіх. Проте насправді це не робило мене щасливою.



– Як змінилося Ваше життя тепер?

Я дуже рада, що врешті-решт через внутрішні зміни зрозуміла себе як жінку, зрозуміла своє місце у світі по відношенню до чоловіка, прийшла до більш свідомої творчості, стала писати зовсім інші пісні.

Звісно, написавши якусь веселу дурню, я би заробляла краще, ніж зараз. Але якщо я вже стала не попереду і не збоку свого чоловіка, а поруч з ним, але трошки позаду, то мені не треба перейматися такими питаннями, як фінанси (посміхається, - ред.). Мені треба вміти любити, знати своє місце і давати чоловіку наснагу, кохання, натхнення і не думати, чи буде це успішно чи ні.

Я не можу сказати, що зараз я прийшла до себе. Цей шлях він нескінченний, і це лише певний етап мого розвитку. Добре, що в мене така муза розвинена, що я можу собі дозволити те, що мали б робити усі артисти – поїхати до людей просто так, розмовляти, ділитись любов’ю, проте ми звикли це робити за гроші і через сцену – бо так зручніше.

[caption]
Ольга Горбачова з чоловіком Юрієм Нікітіним та донькою Поліною[/caption]

– А як Ваш чоловік поставився до такого рішення?

– Мій чоловік найщасливіший! Бо він бачить, як це надихає жінок. Коли він бачить, що до мене приходять бабусі, в принципі я ж молода жінка і не можу їх чогось навчити, проте вони сидять, слухають, потім підходять і кажуть: «Мені 88 років, я сьогодні послухала і зрозуміла, що прожила шість життів жінки, а коханку не прожила, бо була геологом і не мала змоги взагалі думати про якесь задоволення».

Чоловік ледь не плаче, коли бачить мої фото з бабусями, чомусь його цей проект дуже торкає і дуже надихає. Він бачить, що коли артист робить щось унікальне, йому немає меж в творчості.

Я думаю, що тільки завдяки останнім проектам він зрозумів мою унікальність як артистки. Я його жінка і йому важко було розгледіти, в якому напрямку мені рухатись. Хоча він створює надзвичайно концептуальні проекти, він не міг так вдіяти зі мною. По-перше, я була вперта, а по-друге, він не бачив, де моє місце в артистичному світі. Коли він створює свої проекти, то в першу чергу думає про місію проекту, а не про гроші, саме тому він такий успішний.

Зараз він бачить таку місію, чому я мала стати артисткою – задля того, щоб жінки мене почули. Якби я була проста жінка, нікому невідома, то на мої зустрічі не прийшло би п’ять тисяч жінок. Це все маленькі кроки вперед, і в цьому проекті я не знаю, куди вони мене приведуть.



– Під час зустрічей, що найчастіше запитують у Вас жінки, яких просять порад? Можливо Ви помітили, які помилки роблять українські жінки найчастіше?

– Я взагалі впевнена, що в житті нічого не можна вважати помилкою. Якщо не відштовхуватись від думки суспільства, то в житті взагалі немає нічого провального. Це все досвід.

А найчастіше питання: як зробити так, щоб він сказав про кохання, як зробити так, щоб він зробив пропозицію. Але я не можу навчити користуватися маніпулятивними методами, тому що, наприклад, коли ми з чоловіком воз'єднались, я навіть не мріяла про те, що у нас буде друге весілля. Я просто була щаслива, що він поруч і нічого не хотіла. Бог так зробив, що сталося таке диво.

Мені не потрібно було показувати на палець, чекати на обручку і накидати на чоловіка якісь ментальні плани. Мистецтво бути жінкою не лежить в мистецтві маніпуляції. Якщо ви дієте з любові, кохання, то вищі сили зроблять все так, щоб у вашому житті все склалося справедливо.

Якщо ж ви в якомусь житті жінки недопрацьовуєте, чи то у задоволенні, чи то в господарстві, то ви не можете просити, щоб ваш чоловік був надзвичайним. Треба спочатку самій стати цікавою особистістю, з якою захоче розділити життя надзвичайний чоловік.

[caption]
Ольга Гормачова під час зустрічі із лучанками[/caption]

– А чи були такі випадки, коли Ваші зустрічі впливали на життя жінок, які приходили на них?

– В історіях цього туру жінки, які бачили, що ми змогли возз’єднати свою родину, повірили в те, що і вони зможуть. Коли вони мені говорили, що це ви врятували нашу родину, – то я ледь не плакала, тому що розумію: це не я – це вони самі, вони самі стільки зробили, перетерпіли, переболіло їм, і вони врятували свою родину. Але ж уявіть собі: вони просто знали, що ми це зробили, навіть не знаючи як.

Тому аби ці знання стали більш масовими, я просто поїхала і почала розповідати детально – що і як робити на оцьому шляху до жіночих завдань.

– Сьогодні у Луцьку послухати Вас прийшло дуже багато жінок, а чи відвідують чоловіки такі зустрічі?

– Приходять, але дуже мало. Власне, я знаю, що вони не є нашою аудиторією. Хтось випадково потрапляє, хтось із дружиною, але вони чують усі ці розмови, як треба поклонятися чоловікам, і вони дуже щасливі. Я думаю, це найкращий захід у їхньому житті (посміхається).

– Які Ваші творчі плани?

Наступний крок – вже більш конкретний. Те, що я планую зробити в рамках наступного туру «Сонце», – жіночий фестиваль. І присвятити його саме темі родини – як створити родину, якій нічого не загрожує. Тому що в своїй сім'ї я сама стала загрозою і причиною її розпаду, через те, що я не знала, як наповнити родину якісними відносинами, як пробудувати це коло енергетично правильно.

Я запросила у свій музичний тур майстрів жіночого розвитку. Я хочу об'єднати формати поп-фестивалю і жіночого фестивалю. Щоб жінки спочатку навчалися, а потім – святкували те, що вони приділили собі увагу, час і знайшли в собі бажання змінити своє життя.

«Сонце» буде для мене непростим експериментом, в мене є навіть деякий страх, що люди не зрозуміють і не прийдуть, в мене є страх перевантаження, тому що я маю бути на сцені не просто концерт, а весь день: розповідати про цих майстрів, представляти їх. Це дуже потужна енергетична робота. Сім міст поспіль – це моя фізична межа, далі моє тіло не витримує. У цьому турі Луцьк – уже 18 чи 19 місто, тому будемо робити невеличку перерву.



Я продовжую робити музику.

Нещодавно з'явився новий кліп, він так само пов’язаний з тематиками, які ми сьогодні піднімали. Ми зробили метафоричну ситуацію, що коли жінка потрапляє у ситуацію трикутника, вона не має себе з кимось порівнювати, вона має наповнити себе тими якостями, за якими чоловік пішов в інше місце. Кожна жінка на нашому шляху може нас чомусь навчити. Ви побачите, чи вдалося мені це передати, у пісні «Мы преодолеем». Вона, власне, про те, що можна подолати своє его, якщо це кохання.



– Нещодавно у Луцьку розгорівся скандал навколо концерту Потапа і Насті Каменських, який відмінили. Багато активістів вимагали скасувати його, навіть написали електронну петицію до міської влади, мотивуючи тим, що цей дует продовжує виступати в Росії. Яка Ваша думка щодо цієї ситуації?

– Моя думка, що люди не винні – ні там, ні тут. Ми всі вільні в своїх проявах життєвих. Якщо не куплять квитки на концерт – оце буде справжній показник ситуації. Це точно не повинні вирішувати люди при владі. Вони не можуть вирішити наші найнижчі життєві потреби, то починають гратись мистецтвом, у таку собі «войнушку» з дитячими іграшками, замість того, щоб вирішити питання і щоб справжня війна закінчилась. Це все маніпулювання нашою психікою. Я не можу не бачити або не реагувати на такі маніпулювання. Все, що є подавленням волі людини – то проти Бога.





0
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter