«Зарплатня – 600 гривень в місяць»: луцька діджейка розповіла про роботу в секонд-хенді

Яна Щибря розповіла про свою першу роботу

Діджейка Яна Щибря розповіла історію про свою першу роботу. Лучанка зізналась. що працювала в «Євро секонд-хенді», який тоді щойно відкрився.

Свою правду Яна виклала на інстаграм-сторінці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Я РОЗУМІЮ, ЯК ЦЕ», – ЛУЦЬКА ДІДЖЕЙКА РОПОВІЛА ПРО НЕВПЕВНЕНІСТЬ, БУЛІНГ ТА МОДЕЛІНГ

«Я була на першому чи другому курсі університету. Я крутилась, як могла.
⠀
Центральна вулиця Лесі Українки, підвальне приміщення, без вікон. День перед відкриттям першого в місті магазину «Євро секонд хенд».
⠀
Зранечку зійшлось багато жінок. Не пам’ятаю, здавалось що не менше 30-50. У кожного було своє завдання: розкладати взуття, розвішувати речі в дорожчий відділ і звичайний. Морально дуже важко, здається, що речі в тих мішках – просто ніколи не закінчуються, а запах буде в твоєму носі назавжди. Робочий день закінчується лише тоді, коли все буде на своїх місцях, а підлога блищатиме.
⠀
Коли нарешті все на своїх місцях, кожному дозволялось купити вподобані речі, але лише до 3 кг. та по ціні першого дня. Чесно – ми забирали найкращі речі. Це було дорого, 75грн/кг при зарплатні 600 грн/місяць. Але коли знаходиш дійсно круту брендову річ з біркою – мозок відключається. Ось така несправедливість. До звичайних покупців "доходить" тільки те, що не помітили, або не прийшлось до смаку
⠀
І так...далі ще цікавіше. Всі наймані жіночки отримали за свою роботу 50 грн/день і пішли додому, а на зміні залишилось 3 продавця/касир/директор.
⠀
Директор піднімається наверх щоб відчинити двері, ми міцно тримаємось за все, що прикріплене до підлоги.
⠀
3...2...1...відчиняю!
⠀
Величезний натовп людей різного віку стрімголов біжить, ледь не по головах, з вулиці по сходам вниз. Мені здавалось там навіть були жертви, що ж не зробиш за "новенькі" речі в новому секонд-хенді. За пів року роботи там я вже знала кого чекати в ці перші дні завозу. Першими бігли декілька хлопаків з місцевого старого ринку, вишукували нові речі, щоб потім наліпити на них бірки і продавати в "тридорого" на своїх "точках" (пропонували навіть втиху співпрацювати).
⠀
За ними вже можна було побачити модників, які "кров з носа", але чергову футболку "Ed hardy” чи "H&M” мають відірвати. І далі бабуль, які ледь не б‘ються палками, але щось мають знайти», – йдеться у дописі.