Секс як форма жіночого протесту: у Музеї Корсаків нова виставка. 18+

21 Грудня 2019

Текст і фото: Міла РОСПОПА

Перед тим, як прийти до Музею Корсаків, освіжила зняння з античної літератури. Лісістрата – героїня грецької комедії, яка вирішила «не давати», аби зупинити війну. Все з вами зрозуміло, подумалося. Секс, війна – Ерос, Танатос... І феміністки. Сучасне мистецтво таке сучасне мистецтво.

Через проблеми з транспортом початок презентації відклали на пів години. Число відвідувачів збільшувалося надто повільно.

Проходжуся залом змінної експозиції.В центрі, де недавно стояла велетенська куля переплетеного одягу і телевізорів, тепер висять ноги жінки, красиві сідниці і неприкритий перед. Яскраво-червона спідниця піднята до стелі, і закриває решту жінки. Або, принаймні, дозволяє припускати, що «решта» таки ховається там, згори. На стінах висять яскраві картини, поруч – гідна графіка. Маленька зала ліворуч темна і повна страхітливих тіней.

Неквапні відвідувачі уважно розглядають найпікантніші деталі робіт. На їхніх обличчях – ні краплини сорому. Це мене трохи дивує. Яскраво одягнені дівчата щось жваво обговорюють. Мисткині, думаю собі і йду далі. Старші чоловіки вдивляються у роботи з особливим інтересом. В очах видно, що інтерес – професійний. Поруч вишукану атмосферу доповнює струнний квартер.


Поки презентація не почалася, іду знайомитися з авторкою. Ніна Мурашкіна родом з українського сходу. Ось і витоки теми війни, думаю. А вголос питаю:

Ніно, яку війну мають зупинити героїні Ваших картин?

Внутрішню війну вони мають зупинити. Шляхом відмови від сексу. Я кажу про сексуальний страйк, кажу про страйк взагалі. Зупинити своїх внутрішніх тигрів, свій вулкан, своє полум'я.

Тобто, сприймати секс як катарсис – то не про вас?

І це також. Можна дивитися на проблему ширше. Героїня комедії Аристофана Лісістрата є першою феміністкою в історії. Але я дивлюся на це, як на початок, і вкладаю в свій проект набагато більше. Ось, наприклад, тут ці хвойди(Ніна вказує на яскраву роботу поруч із нами – авт.) – вони меланхолічні і чекають на щось, що подібне до мужчини. Але то чекання є нескінченним, тому що в Україні дуже багато жінок, які прагнуть бути коханими і кохати. Але чоловік наразі інфантильний. І говорити про фемінізм дуже складно, тому що все це нерівно. У чоловіків також є криза, криза мужності.

Комедія Аристофана, попри глибокий сенс жіночої боротьби, все ж комедія. І до цього жіночого протесту Аристофан ставиться доволі іронічно.

Так, я сама по собі іронічна. Для мене гротеск, іронія і самоіронія – то є найперше. Коли проблема не бентежить мене з точки зору гумору, я не братимуся за картину. Мені потрібно, щоб трохи було смішно.

За хвилину після нашої розмови Ніну кличуть до мікрофону. Вона каже, що в мистецтві вже більше 30 років (найперша її виставка була, коли дівчині ледь виповнилося 14). Каже, що «Лісістрата» – не про фемінізм зовсім. І тим більше не про політику. Це історії жінок. Дивні та загадкові теми тілесності, флірту, кохання та жорстокості, любові та насильства.

«Трохи сексу, трохи гумору і трохи смерті. Ну, тому, що ми не безсмертні», – легко каже про свої роботи мисткиня. А мені все важче повернутися до того найпершого змісту, який я собі придумала і який вишуковувала на усіх картинах та в кожній тіні. Ось жінка, що домінує. Ось жінка, що грається. А ось невинність поруч із розпустою. Про що вони всі? І про яку боротьбу говорить авторка?

В центрі продовжують висіти неприкриті сідниці. Ніна врешті розповідає про них: жінці, каже, легше відкрити тіло. А ось душу, яка, за віруваннями древніх, прихована в очах, оголити набагато важче. Саме тому спідниця піднята догори. І саме тому спідниця закриває очі.

Тим часом з решти картин на відвідувачів виставки пильно дивилися очі жінок, чоловіків, коней, кроликів, півнів і цицьок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЇХ БУЛО 20: КОГО ПОВІСИЛИ НА СТІНИ МУЗЕЮ КОРСАКІВ. ФОТО






















5
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter