^{Текст: Аліна ХОЛБАН
Фото: Лідія КОЖЕВНІКОВА}

«Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина» – багатьом відомий афоризм, що донині не втрачає актуальності.

Коли опанування тої чи іншої мови стає необхідністю, виникає багато питань. З чого почати навчання? Як не втратити мотивацію, зробивши перший крок? Як «перемогти» граматику та запам’ятати нові слова? Як, в решті решт, не розгубитися, вперше спілкуючись з іноземцем?

Щоб дізнатися відповіді на всі ці питання, «Таблоїд Волині» завітав до мовного центру «Окленд» та поспілкувався з його засновником Іллею Чапко. Молодий та енергійний викладач англійської вже четвертий рік поспіль доводить на власній практиці, що опанування мови під силу будь-кому, головне – мати бажання та не боятися власних помилок.

– Ілля, розкажіть, як давно ви почали цікавитись іноземними мовами?

– Інтерес до іноземних мов прокинувся ще у шкільному віці, класі у третьому. Комусь легко давалася математика, я ж був гуманітарієм. Тоді мені подобались дві речі: футбол та англійська. Зрештою я  надав перевагу мові, хоча і з футболом до дев’ятого класу не розлучався.

А після школи я навчався у Луцьку на прикладній лінгвістиці. Профільною мовою була англійська, але вивчалася також і німецька.

– У чому різниця між лінгвістом та філологом?

– У навчання філологів входить і мова, і література. Тож, якщо ви навчаєтесь на англійській філології, ви, окрім мови, читаєте Байрона, Діккенса, Шекспіра… одним словом всіх провідних британських та американських письменників.
На лінгвістиці ж вивчається сама мова, її функції та методи застосування.

– Можете пригадати свій перший досвід спілкування з носієм мови?

– Я пам’ятаю два моменти. Перший був ще у школі. У гімназію № 21, де я навчався, часто запрошували американських гостей – з Корпусу миру, або інших волонтерських організацій. Одного разу до нашого класу завітав американець. Хоча я на той час вже досить добре володів англійською, мені важко було його зрозуміти та ще важче спілкуватися. Нажаль у школах не роблять акценту на подоланні мовного бар’єру… А це, по суті, один з найважливіших аспектів у вивченні мови.

Більш повноцінного досвіду спілкування я набув у 2013 році, коли брав участь у програмі «Work and Travel» у Вашингтоні, США. Перші два тижні в Штатах також були нелегкими. Але потім я адаптувався і надалі не мав жодних проблем з комунікацією.

– Чи існує універсальний спосіб подолання мовного бар’єру?

– Насправді, все залежить від характеру людини. Я помічав, що закриті люди частіше стикаються з цією проблемою. Вони бояться робити помилки, іти на контакт. Я був таким у школі і це трохи уповільнювало мій прогрес.

У екстравертів з цим проблем немає. Тому моя основна порада – не бійтеся потрапляти в незручні обставини та завжди почувайте себе вільно.

– Чи сильно відрізняється літературна англійська від тої, якою спілкуються у побуті?

– Якщо ви відкриєте, наприклад, Шекспіра – то зрозумієте, що різниця велика. Навіть викладачам така мова у порівнянні здається незвичною, бо вона трохи архаїчна.

За студентства я цим захоплювався: читав Діккенса та інших авторів, виписував цікаві слова та синоніми. У нас на факультеті працював один канадець. У розмові з ним я спробував застосовувати слова, які запам’ятав з книжок і виявив, що він мене не розуміє (посміхається).

В «Окленді» ми акцентуємо на вивченні живої, розмовної мови. Я, приміром, раджу своїм студентам більше дивитися серіалів та фільмів в оригіналі.

Будь-яка мова – динамічна. Навіть слова, які використовувались десятиліття тому, сьогодні можуть вийти з ужитку. Наприклад, раніше у майбутньому часі вживалося допоміжне слово «shall», а зараз його майже не використовують.

– Розкажіть, як створювався «Окленд»?

– Відкрилися ми 1 вересня 2015 року. Спочатку було дві невеличкі кімнатки, які потім розрослись у приміщення, яке ви зараз бачите.

Довго думали над назвою. Хотілося таку, яка асоціюється з мовою. Було багато варіантів, серед яких врешті залишились «Альбіон» та «Окленд». Опитавши декількох людей, все ж вирішили зупинитися на другому варіанті.

По-перше, Окленд – це одне з міст Нової Зеландії.  А по-друге, це слово сприймається, як дві частини: «ок» і «land». В результаті виходить приємна, коротка назва, яка лягає на слух та добре запам’ятовується.  

– Окрім звичайних курсів, в «Окленді» існують профільні. Що це за курси?

– Спершу поясню, як взагалі відбувається процес навчання.

Якщо людина хоче потрапити на курси, спочатку їй пропонують пройти тест на нашому сайті для визначення мовного рівня.  За кількістю набраних балів ми визначаємо, у якій групі їй буде комфортніше навчатися. Окрім групових занять, є також індивідуальні.

Крім того, «Окленді» існують профільні курси: іноземні мови у сфері бізнесу, юриспруденції, медицини тощо.

Також останнім часом набуває популярності такий формат, як навчання на підприємстві, коли заняття для співробітників проводяться на їхньому робочому місці.

Ще у нас є профільний курс «англійська для туристів»: з виникненням безвізу цей напрямок став актуальним, як ніколи.

– Чи надає «Окленд» ще якісь послуги, окрім навчання?

– Так, окрім навчання, ми займаємось перекладами. Особливо вони популярні у бізнес-сфері. Наше місто не стоїть на місці, луцькі підприємці налаштовані на співпрацю з іноземними компаніями. Тому на ділових зустрічах з закордонними партнерами часто потрібні перекладачі. Це зовсім інший вид роботи, який також приносить нам задоволення. Ми ніби створюємо місток між країнами (посміхається).

– За який проміжок часу в «Окленді» можна опанувати мову?

– Тривалість навчання залежить від мовного рівня студента. Як я вже казав, по рівнях формуються групи. На повне опанування одного рівня іде 4 місяці, після чого студенти переходять до наступного.

– Чула, що у вас також є і експрес-курси. Для кого вони та скільки вони тривають?

– Ескпрес-курс триває один місяць, протягом якого ми намагаємось охопити все основне, що треба студенту в залежності від його мети.

Деякі люди не мають часу на стандартне чотиримісячне навчання. Це можуть бути бізнесмени, ділові люди, або ті, хто найближчим часом планує переїхати в іншу країну. Наприклад, нещодавно до нас прийшов студент з нульовим рівнем знання мови, який виграв Грін-карту. Він доволі успішно пройшов наш експрес-курс.

– Хто здебільшого навчається у вашому центрі – студенти, бізнесмени, люди старшого віку?

– У нас різноманітна аудиторія, тому важко визначити основний контингент. Нещодавно ми проводили моніторинг, згідно з яким визначили, що у нас приблизно порівну школярів, студентів та дорослих.

– У вас є і дитячі курси?

– Так. Ми навчаємо дітей віком від шести років.

– Чи залежить здатність до опанування мови від віку?

– Особисто від себе скажу, що чим раніше ви починаєте вивчати мову, тим краще. Але минулого року  до нас прийшла жіночка, якій було 68 років. Вона вивчала польську мову з нуля. І, ви знаєте, їй доволі легко це далося. Тому вік не має бути перепоною для вивчення мови.

Навіть вчені з’ясували, що людям з хворобою Альцгеймера корисно вивчати іноземну мову, бо це позитивно впливає на діяльність мозку.

Коли до нас на пробне заняття приходять люди старшого віку, перше, що вони говорять, після уроку «Чому я не взявся за це раніше» (посміхається).

– Розкажіть, хто викладає в «Окленді»?

– Коли займалися підбором викладачів, дивилися в першу чергу на професіоналізм: під час бесіди перевіряли знання предмету, усне володіння мовою. Наступним етапом було пробне заняття, адже одна справа – як людина володіє мовою і зовсім інша – як вона її викладає. Вчитель має мотивувати та володіти особливою харизмою, щоб студенти мали бажання його слухати.  Звичайно, всі наші викладачі мають відповідну вищу освіту. При відборі ми надавали перевагу тим, хто мав також практику за кордоном.  

 – Які дипломи отримують випускники «Окленду»?

– Якщо людина успішно складає випускний іспит, вона отримує сертифікат про завершення курсів. Сьогодні однією з вимог при влаштуванні на роботу є знання англійської. Тож наш диплом, який є задокументованим підтвердженням мовного рівня, став у нагоді вже не одному випускнику «Окленду».

Також наші сертифікати полегшують процес вступу у польські виші, адже офіційно приймаються, як документ, що свідчить про володіння мовою.

– Деяким людям іноземна мова дається вкрай складно. У чому їх проблема?

– Звичайно, у кожної людини є певні схильності: хтось краще розуміється на точних науках, іншим легше даються гуманітарні предмети.

Але це зовсім не означає, що людина з математичним складом розуму не зможе вивчити англійську.

До нас часто приходять люди з ІТ сфери, які досягають непоганих результатів у процесі навчання, хоча зізнаються, що на початку їм складно.

Головне, що треба мати – мотивацію та бачення кінцевої мети.

– Які методики ви використовуєте, щоб навчити мові навіть тих, кому це складно дається?

– В першу чергу, ми розвиваємо комунікативні навички – такі, що дійсно потрібні в реальних умовах. Якщо пам’ятаєте, у школі нас навчали за прорадянською методикою: ми вивчали такі речі, які на практиці не дуже потрібні.

– Мабуть всі погодяться з тим, що найскладніший і не дуже цікавий момент у вивченні мови – це граматика. Як її опановують в «Окленді»?

– Одне заняття в «Окленді» триває голину. Щоб воно було цікавим, ми намагаємося робити його комплексним: студенти слухають аудіо, дивляться відео, спілкуються, вивчають нові слова, тобто повністю поринають в іншомовне середовище. За таких умов ви не тільки вивчаєте правила граматики, але і відразу бачите їх практичне застосування.

– Чи існують якісь секрети швидкого запам’ятовування нових слів?

– Ви знаєте, у кожного свої секрети. З розвитком технологій з’явилося багато програм та додатків, які сприяють вивченню слів.
Ми також радимо розклеювати стікери з новими словами, тоді підключається і візуальна пам'ять.

Дуже важлива річ – асоціації. Кожна людина може вигадувати власні асоціації на іншомовні слова. Це доволі дієвий метод вивчення, особливо для креативних людей.

На заняттях ми також проводимо різні ігри, які стимулюють процес запам’ятовування.

– Якими бачите подальші перспективи розвитку «Окленду»?

– Продовжимо розробляти та вдосконалювати профільні та експрес-курси, адже вони дуже популярні.

І, як я вже казав, особливу увагу приділятимемо навчанню на підприємстві. У нас це досить дієва практика, яка отримує багато схвальних відгуків. Керівники луцьких підприємств розуміють затребуваність англійської, тому прагнуть навчати своїх робітників.

Це основні вектори, в яких ми хочемо надалі розвиватися.

– На останок побажайте щось людям, які планують вивчити мову.

– Думаю, таких людей дуже багато (посміхається). Не здавайтеся і не бійтеся. А коли зробили перший крок – не втрачайте мотивацію. Тоді у вас обов’язково все вийде.

1