COOL SCHOOL: Анастасія Скарвінко, яка очолює першу в Луцьку ІТ-школу

15 Червня 2020

Британський політик Вільям Ворд якось сказав: «Посередній учитель викладає. Хороший вчитель пояснює. Видатний вчитель показує. Великий учитель надихає». У новій рубриці «Cool School» «Таблоїд Волині» буде знайомити вас із вчителями та викладачами, які не просто надихають, а надають крила своїм учням, аби ті могли підкорювати найвищі вершини.

Різні школи, коледжі, училища та виші. Різні предмети, науки та досвід. Ми покажемо педагогів як молодих та енергійних, так і старших та досвідченіших. А ви читайте, впізнавайте своїх наставників та діліться спогадами у коментарях!

Сьогодні героїнею матеріалу стала молода й амбітна Анастасія Скарвінко – вчителька фізики та інформатики, викладачка академії ШАГ, а віднедавна керівниця загальноосвітньої приватної школи IT Step.

Як будуть навчатися у школі, де немає традиційних підручників, домашнього завдання та паперового щоденника – читайте далі.

Вибір професії

Я обрала професію дуже цікаво – у мене виник конфлікт з моєю вчителькою фізики. Якось ми з подругою говорили під час уроку. Тема була легка, я швидко зрозуміла і далі відволікалася. А вчителька помітила і сказала: «А ти спробуй вийди до дошки і розкажи!». Оцей момент дуже запам’ятався. Після я ще більше впевнилася: хочу вступати на фізичний факультет СНУ імені Лесі Українки. Там і навчалася, одразу розуміючи, що це моє.

Після закінчення «бакалавра» вступила у магістратуру, а згодом планувала ще й аспірантуру закінчити. Але так вийшло, що під час навчання у магістратурі прийшли з управління освіти і запропонували кілька варіантів роботи у луцьких школах та районі. Зваживши всі «за» та «проти» я пішла працювати у Рокинівський НВК, де затрималася на 5 років. Працювала вчителем фізики та інформатики.

Перший урок

Вперше у ролі вчителя я хвилювалася, а діти багато перевіряли мене (сміється – авт.). Насправді у школі мені дуже подобалося. Між мною і дітьми на той момент була різниця у 7 років, не дуже значна, тому спільну мову ми знайшли досить швидко. У моєму класі було 9 учнів, з яких 7 – хлопці. Труднощів з моїм авторитетом як вчителя якось, на щастя, не виникало. Я дуже пишалася тим, що учні слухали, коли я просила щось зробити. Хоча й намагалися і перевіряти моє терпіння, правда, кнопок не підкладали!

У викладанні інформатики я співпрацювала із Львівською політехнікою, проводили курси із кібербезпеки від компанії «Cisco». Старші класи відвідували ці заняття поза навчальним процесом, щось по темі розповідала я, щось нам надсилали у форматі відео. Згодом усі написали контрольну і найкращі учні отримали сертифікати. Я познайомилася із викладачами Комп’ютерної академії ШАГ, спочатку прийшла на заміну викладача, а потім отримала постійне місце на курсі «Робототехніка». Оскільки у мене на магістратурі був курс робототехніки LEGO, тому не знадобилося навіть додаткове навчання.

Про Академію

Робота в Академії відрізняється в першу чергу тим, що діти приходять ті, яким це цікаво, які хочуть чогось навчитися. Буває, хтось виконує завдання повільніше, хтось швидше, але це нормальний процес і всі ці моменти дуже легко виправити. Ми з викладачами тут працюємо так: коли йдемо у нову групу, то маємо щось про неї знати. Передусім цікавить, якого типу темпераменту діти, які в них особливості і навички. Наприклад, буває, в когось явно виражені задатки дизайнера, але не програміста, тоді я розумію, що варто ставити конкретні задачі. Запрограмувати робота, щоб він рухався, умовно, 10 секунд. Або щоб траєкторія його руху нагадувала якусь конкретну чітку фігуру. Якщо бачу логічне мислення і задатки програміста, то можу запропонувати зробити траєкторію руху у вигляді сердечка або знаку безкінечності.

Про нову ІТ-школу

Зрештою, настав такий період, коли хотілося творити щось своє, розвиватися далі у професійному сенсі. Знаєте, американські вчені кажуть, що кожні 5 років варто змінювати місце роботи. Так і склалося: я випустила свій 11-клас у НВК, а зараз готуємо новий проєкт – першу в Луцьку ІТ-школу. Такі навчальні заклади успішно працюють у Києві та Львові, а ми переймаємо досвід, вникаємо в усі робочі моменти. Наша школа уже отримала державну ліцензію, тож активно працюємо, щоб уже 1 вересня прийняти учнів.

Зараз підбираємо вчителів, які не лише вільно володіють своїм предметом і вміють розповідати, але й можуть поставити проблему так, щоб діти самі її дослідили і зрозуміли. У нашій школі учні вивчатимуть все те саме, що пропонує Міністерство освіти для державних загальноосвітніх шкіл, але сам процес навчання буде трохи іншим.

Як інструменти ми використовуємо комп’ютери, планшети, телефони, тобто направляємо в правильне русло те, що діти і так використовують щодня, без чого вже не уявляють свого життя. Учні зможуть «сидіти в телефоні», але не просто так, а вивчаючи щось нове та корисне. Нашою фішкою є невеликі класи по 15-16 дітей, які можна ще й поділити на окремі групи. Також у штаті працюватимуть психологи, event- та happiness-менеджери.

Усі необхідні підручники та програмне забезпечення знаходитимуться на планшеті кожного учня, а щоденник буде в електронному варіанті із автоматично проставленим наперед розкладом.

Про «фізиків» та «ліриків»

Ні, не вірю, що будь-який «лірик» може перевчитися у «фізика» і навпаки. Якщо я бачу, що дитина не математична, але проявляє себе в інших сферах, то наполегливо раджу звернути увагу саме на її зацікавлення. До речі, у нашій школі ми говоримо про те, що помилятися – це здорово. Тим більше ми ставимо акцент не тільки на навчання, а й на розвиток особистості. Не ефективно вивчити закон з фізики, але не знати, як він застосовується у повсякденному житті.

Я за те, щоб занурювати дітей у реальне життя: у реальну роботу, у знання, які їм знадобляться. Також плануємо щотижня запрошувати гостей, успішних людей, які ділитимуться своїми секретами. А учнів будемо водити на реальні бізнеси, щоб вони бачили, як все будується зсередини. Це допоможе дітям зрозуміти, чи командні вони гравці, чи самітники, яким простіше працювати на себе. Адже і той, і той варіант – це нормально. В дитині дуже важливо розвивати саме той напрям, який їй дається.

Я не вірю в це колишнє поняття «золотого медаліста», універсального учня, успішного абсолютно в усіх предметах. Тому важливо з дитинства скерувати туди, де йому цікаво. Уже з 5-го класу ми хочемо зрозуміти схильності дитини і відповідно рекомендувати батькам розвивати це. Часто буває, що батьки реалізовують за рахунок дітей свої амбіції, тому дуже важливо залучати тат і мам до розмов про природні задатки дитини.

Про оцінювання

Реформа освіти процвітає, на щастя, тому від стандартного оцінювання уже по трохи відходять. Тепер оцінювання розглядається комплексно, що дозволяє працювати не лише на знання, але й на компетенції. Тобто не менш важлива за самі знання і критична оцінка правди та брехні, практичне застосування теоретичних знань. Уже нема просто «відмінно», «добре», «задовільно», і це правильно.

Про особливі предмети

Крім затвердженого державою переліку предметів у нашій школі будуть і особливі дисципліни. Наприклад, блогінг. На сьогодні блоги – це більше, ніж просто хобі, для багатьох це реальний спосіб заробітку. Кожен учень веде якусь сторінку в соцмережах, тому я не розумію, чому б не навчити їх робити це правильно. Але це в перспективі і, звичайно, для тих, кому це подобається. Бо погодьтеся, що не кожен зможе так відверто ділитися своїми думками.

Обов’язково інтегровані уроки. Тобто, якщо це музика, то не просто прослуховування пісень, а робота у музичних програмах, де можна накладати одні звуки на інші, записувати щось своє, змінювати голос. Якщо це буде малювання, то до звичайного живопису додамо основи обробки фото, що точно знадобиться їм у житті. Нам важливо те, чим вони живуть, те, в чому вони зацікавленні. Бо основне наше завдання не дати їм теоретичні знання, а навчити їх вчитися.

Новації стосуватимуться і фізкультури. Навіщо нам займатися обладнанням спортивного залу, якщо можна домовитися із спорткомплексом, в якому працюють професіонали своєї справи і створені всі умови для занять. Діти зможуть обирати ті види спорту, які їм подобаються більше.


Про домашнє завдання

Ні, домашнього завдання у нас не буде і бути не може. Коли батьки пропрацювали повний день на своїх роботах, а потім приходять додому і мусять працювати вчителем у другу зміну, це неправильно. У нас виділені години для цього в школі, але навіть там домашнє завдання не нагадує звичні нам вправи і завчання параграфів. А наприклад, виготовлення бренд-буків. Здається, той самий матеріал, але діти працюватимуть над ним із цікавістю, будуть домовлятися між собою, іти на компроміси.

Про домовленості з дітьми

З дітьми домовитися взагалі нереально, їм треба лише показувати щось власним прикладом. Тобто, якщо я кажу, що на уроці ми не граємося телефоном, то це стосується і вчителя. Коли треба було з класом прибирати, я робила це разом з ними. Вони бачили, що я з ними. Так, можливо, це не зовсім педагогічно, але дієво.

***
До слова, уже розпочався і активно триває набір учнів на навчання в IT Step School. Цього року відкривають 5-8 класи, а наступного з’являться ще й 9-11. Більше цікавої інформації про школу та запис на індивідуальну консультацію шукайте на сайті.

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].

1

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter