Сьогодні у традиційному блозі на нічку від «Таблоїда Волині» думки луцької організаторки літературно-мистецьких вечорів «Дзиґа», косметологині Маші Иванчик.

Дівчина говорить про те, що важливо цінувати миті, пам’ятати про близьких і висловлювати любов.

Якщо маєте що сказати іншим, пишіть нам на [email protected].

***

Це так просто – пригальмувати на повороті, щоб пройшов пішохід: тоді його пальто і ваша совість буде чиста.

Це так просто – сказати дитині, яка розбила ялинкову іграшку: «Нічого, малюк, це – на щастя!». А не кричати півгодини, ніби вона розбила не кульку, а ваше серце.

Це так просто – зателефонувати мамі сьогодні, а не потім.

Це так просто – встати після вистави і аплодувати стоячи: ваші ноги витримають, не бійтеся, а артистам буде приємно, оплески – їх нагорода, іншої у них немає.

Це так просто – залишити свою думку при собі, якщо ви з чимось не згодні, а енергію, яка йде на отруйні зауваження і коментарі, витратити на творення.

Це так просто – бути вдячним і говорити «спасибі» за те, що вам поступилися місцем, швидко відповіли на ваш лист, погодилися з вами пообідати; тому що, якщо чесно – вам ніхто нічого не винен: ні батьки, ні діти, ні колеги, ні друзі.

Це так просто – сказати «н» всьому, що вам не близько: людям, які роблять боляче і не розділяють ваших цінностей, грубіянам і брехунам, поганій музиці, нудним книгам ...

Поважайте себе: 

«Ні» – усьому, що вас руйнує, 
«Так» – усьому, що робить вас щасливим.

Адже це ж так просто: відправити SMS з текстом «люблю тебе!» – просто так, без приводу, тому що вам пощастило, вам є кому написати.

Це так просто – порушити правила, виявитися смішним, проспати або надіти найяскравіше плаття в найсіріший день і їсти з святкового сервізу омлет і гречану кашу.

Дивно, але з таких маленьких речей – з усіх наших «спасибі!», «Нічого страшного!», «Я – з тобою!», «Люблю тебе!», «Я тобі радий!» – складається наше «просте», але таке бажане для кожного людське щастя.