Сьогодні пропонуємо вам почитати замальовку від коуча, психологині та арт-терапевтки Ольги Созонік, які вона публікує на Фейсбуці з хештегом арт_щоденник.

Якщо маєте, про що розповісти «Таблоїду Волині», надсилайте нам на [email protected].

Насправді, ти ніколи не знаєш, за яких обставин, коли, і для кого ти стаєш сонцем. 

Можливо, для того останнього відвідувача дискотеки. Який плентається за тобою, коли ти вже йдеш на роботу, випрошує «телефончик», сідає з тобою в один автобус, бо вам, як виявилось, по дорозі. Потім, отримавши відмову, втрачає останню надію на продовженням пригод, таки виходить на своїй зупинці і завдяки вашій «спільній подорожі», швидше добирається до ліжка та лягає спати.

Можливо, ти стаєш сонцем, коли розмочуючи кутикули, аби заповнити пустоту випадковими словами, розказуєш манікюрниці рецепт приготовленого вчора нашвидкуруч пирога і ділишся фільмом, який «зробив» ваш із чоловіком вечір і цим випадково запалюєш іскру чужої романтики.

Можливо, ти стаєш сонцем, коли знаєш правильну відповідь, але змовчуєш і дозволяєш комусь прожити власний досвід.

Можливо, вирішуючи робочі моменти, ти дзвінко кажеш «привіт» і цим словом пробуджуєш бухгалтера, котрого «завалило» лавиною паперів наприкінці кварталу і в такий спосіб стаєш для нього сонцем. 

Не силуй себе бути сонцем і рятувати світ. Бо ти ніколи не знаєш, за яких обставин, коли і, для кого, ти стаєш сонцем. Ти просто будь. 

А що робити із сонцем? Воно в тобі. І з твоїм дозволом чи без нього. 

Воно буде світити.  По-іншому воно просто не може.