Сьогодні у традиційній вечірній рубриці «Таблоїда Волині» читайте філософський діалог про стосунки між чоловіком та жінкою.

Матеріал опублікований на сайті Почує кожен.

Якщо бажаєте побачити і свій блог на сторінках нашого інтернет-видання – надсилайте тексти на електронку: [email protected].

***

Прийшов син до батька:

– Розлучаюсь. Набридло! Права мати – дружина у мене лінива. Скільки можна самому вигрібати?
– Прости мене, син, – сказав у відповідь батько.
– За що?
– За те, що я не завжди був добрий з твоєю матір'ю. Це моя вина, що в тобі є темний куточок з думкою про розлучення...
– Що, не розлучатися?
– Ні, не розлучайся... Навіть не думай ніколи про це.
– Терпіти до кінця днів?
– Не треба терпіти ... Ти не її терпиш, а своє погане ставлення до неї. Змінишся сам – зміниться все навколо.
– Як змінитися?

– Дивись на дружину, як вчить Господь. Вона – Його дар для тебе. Твоя радість... Твоя помічниця... Мати твоїх дітей... Крихкий сосуд, який Бог дав тобі в руки, щоб ти тримав ніжно, обережно, зберігав... Все інше – дрібниці! Якщо вона щось сьогодні не вміє – навчиться. Ти і сам не все вмієш, що повинен робити...

Якщо щось не встигає – покрий цю її слабкість своєю силою і любов'ю... Якщо чогось не знає, розкажи ввечері за чашкою чаю, ніжно обійнявши за плечі... Ваш шлях – він тільки ваш. Ваша любов – тільки ваша. Той, хто «вставляє» тобі очі ненависті – ВОРОГ твого дому. Навіть якщо це твоя мати, твій брат, або кращий друг... Не суди їх за це. Вибач. І кожному з них дай зрозуміти, що за свою дружину, за свою любов ти, якщо треба, без роздумів помреш, але нікому навіть поганим словом доторкнутися до своєї сім'ї не дозволиш...

– Вас з мамою теж хотіли розлучити?

– Ми і без «помічників» іноді міцно сварилися. Дурними були, гордими... У вас інше життя. Вас від Бога ніхто не жене. Просіть у Нього мудрості. Поступайтеся один одному... Жалійте і тіште один іншого... Любов, якщо ти не знаєш, вона ж зростає. Вся її велич, всю її цінність ти побачиш тільки в глибокій старості, коли свою дружину ввечері ніжно обіймеш за плечі і вам не потрібно буде слів…