^{Текст і фото: Юлія ДЗЬОБИК}

Менеджери, конструктори, інженери, миловари, флористи та ще дуже багато професій, специфіку яких ми не дуже уявляємо. Усі вони – герої нашої рубрики, яка знайомить волинян із родзинками роботи в найрізноманітніших галузях.

«Ви приходите додому, вмикаєте світло і вважаєте таку можливість чимось звичайним, але за цим хтось стоїть.  Часто це багато непомітних людей, які в тиші та спокої роблять значну роботу», – розповідає наш сьогоднішній герой  Петро Нищий, головний енергетик служби головного інженера міжнародної компанії «Modern-Expo».

«Таблоїд Волині» поставив Петру Петровичу 10 запитань про роботу і не тільки. Чим цікава енергетика, чи існує кнопка, яка вимикає електрику всього підприємства, та звідки бере енергію головний енергетик із величезним стажем – усе це читайте в матеріалі.

1

Якими рисами має бути наділена людина вашої професії?

Перш за все тут треба бути спокійним і стриманим, енергійним, не нервувати одразу, коли щось йде не так. Професія така, що постійно чогось чекаєш, ніби стараєшся запобігти неприємним ситуаціям, але все одно маєш запасний план. Це так звана гра на випередження, треба одразу ж реагувати, давати оцінку й аналіз тому, що сталося в екстремальному випадку.

Разом з часом навчання в університеті маєте 42 роки стажу! Що найцікавіше в енергетиці для вас?

Нічого не стоїть на місці, технології змінюються, вдосконалюються, дуже цікаво не просто спостерігати за цим, а бути всередині цього. Тим паче, наше підприємство  завжди схвалює, коли ти впроваджуєш щось нове.

Важливою у роботі є підтримка колективу, професіоналів своєї справи, з якими цікаво обговорювати складні завдання, дослухатися до їхнього досвіду. Буває приходиш з готовим рішенням, а в процесі усе повертається у зовсім інший бік, бо ж одна голова добре, а найкраще – коли їх багато.

Мої старші брати все життя працюють у тій же сфері, куди прийшли після закінчення навчання, от і в мене так вийшло. Можливо, це щось генетичне, любимо стабільність (сміється), а може, просто вдало обрали майбутній фах.

Погодьтеся, що у 17-18 років дуже важко правильно обрати справу свого життя.  Чим тоді керувалися ви?

У 10 класі я перейшов у Ківерці, щоб отримати закінчену середню освіту. Класний керівник одразу нас дуже серйозно заохочував вчитися, а я ніколи не любив пасти задніх, тож увімкнулися певні амбіції! А потім я з двома своїми однокласниками-однодумцями вступили у Львівський політех на електромеханічний факультет.  Можливо, ще й родина вплинула на вибір майбутнього фаху, бо всі семеро дітей включно зі мною працюють у схожих сферах.

Як можна простіше пояснити, чим ви займаєтеся?

Моя робота – це безперервне, безперебійне і якісне забезпечення енергоносіїв. Також намагаємося допускати щонайменше аварій, неприємних ситуацій, а разом з тим уся психологія і політика цієї справи – йти на випередження, тобто накопичувати запас  потужностей, які перекрили би певні раптові радикальні зміни на заводі.

Наш відділ займається питаннями електропостачання, газопостачання, водопостачання, каналізації та вентиляції на виробництві. На кожному напрямку є свої люди, які за нього відповідають. Часто мої ранки як керівника починаються з невеликих нарад із цими людьми, говоримо про поточні або аварійні роботи, плануємо роботи, йдемо з поставленими задачами до бригади. Іноді буває, що треба особисто прийти подивитися на стан обладнання, щоб на власні очі побачити, якщо треба щось покращити чи усунути проблеми.  А ще звіти, поточні справи – рутина, як то кажуть.  Але коли вирішуєш непросту ситуацію, підбираєш способи і шляхи, ніби в головоломці, а потім бачиш позитивний результат – рутина перестає бути аж такою рутинною.

Голова боїться, а руки роблять. Коли бачу, як вдається втілити якийсь складний на перший погляд проект, тоді відчуваю особливе моральне задоволення від того, чим займаюся.

Якщо порівняти велике виробництво з організмом людини, то чи можна сказати, що ви у ньому відповідаєте на кровообіг?

Саме так! Ми даємо усе необхідне для життєдіяльності підприємства. Будь-який несподіваний казус у нас – це зупинка цього великого організму, якщо так можна сказати.

Що важливо для керівника?

Прийняти рішення! Часом це буває важко, якісь сумніви, те рішення тижнями мусолиться… От, як Мойсей, так? Він, звісно, людей  сорок років пустелею водив, але прийняв рішення, зробив якусь дію, яка потім вплинула на результат. Життя показує, куди йти, та оцей перший крок – дуже важливий, особливо для керівника. Навіть якщо якийсь твій вибір не до кінця правильний, головне його зробити, а коригувати та вдосконалювати будете уже в процесі.

А з підлеглими найкраще працює старий-добрий метод батога і пряника: коли треба – посварити, але не забувати і про заслужену похвалу! Якщо працівник зробив щось добре, не ставитися до цього байдуже, а звернути увагу на хороший результат. Люди на всіх рівнях і посадах варті поваги. Вислухати людину, почути і зрозуміти – усе це дуже важливо.

Чи існує одна кнопка, яка може вимкнути електрику на всьому підприємстві? Як часто показують у фільмах.

Ого! Ну,  як вам сказати… Мабуть, так, тільки таких кнопок є як мінімум дві. Натискаєш їх – і електропостачання припиняється. Це аналогічно, як натиснути кнопку біля лічильника у вашій квартирі. Звичайно, на виробництві таке практично неможливо, бо завжди маємо резервну кнопку, яка допоможе втримати все «на плаву» в разі якоїсь неполадки.

Як робота впливає на побут? Маю на увазі, чи принципове для вас раціональне користування енергоресурсами кожного дня?

Хочеш чи не хочеш, а часто несеш роботу додому. Неможливо одразу перемкнутися: пірнаєш у завод, у його проблеми, обдумуєш рішення. До того ж, дружина каже, що керівна посада теж вплинула на моє бажання командувати і вдома (сміється).

А щодо іншого погляду на ресурси у побутових умовах, то безумовно.  Обираючи холодильник, зупинюся на енергоощадній моделі, наприклад. Уже досить давно у нас вдома LED-освітлення, хоч воно дещо дорожче, але себе виправдовує. У родині теж є негласні правила міцно зачиняти дверцята холодильника, закручувати крани з водою, вимикати світло, коли непотрібне. Навіть мій маленький онук все це сам робить.

Є ідея зробити вдома сонячні колектори для  дешевшого нагрівання води, хоч у нас місцевість не дуже сонячна, але цілком вистачає.

Як після робочого тижня вдається «відімкнути» голову і відпочити?

У мене два вихідні на тиждень. Суботу зазвичай присвячую всіляким справам по господарству, зайняті руки розвантажують голову. Маю такий собі список, де ставлю хрестики за виконані завдання (сміється). А в неділю можу щось приготувати, наприклад картоплю. Можу провести час з онуком, з родиною, прогулятися або кудись поїхати. Такі зазвичай тихі сімейні вихідні. Також люблю читати, останнім часом «вдарився» у художню літературу – подобається Лис, Шкляр, Талан. Крім цього, звісно, технічна література, адже треба поповнювати знання.

У кожного бувають такі миті, коли нема сил і бажання щось  робити. Де бере енергію для життя головний енергетик?

Коли вже зовсім гул у голові, треба іти у відпустку. Але ненадовго, інакше почнеться «голод» і відчуття, що втрачаю набуті знання. Нещодавно оформлював документи на пенсію, то жіночка там дуже здивувалася, що у мене 42 роки стажу. Каже: «Що, і дня не прогуляли?». А в мене якось так виходить, що робота і є саме тим рушійним механізмом, який допомагає не впадати у депресію, не розслаблятися і жити тим, що люблю.

***

До слова, сьогодні Петро Петрович святкує свій 60-літній ювілей! «Таблоїд Волині» долучається до усіх привітань та бажає імениннику міцного здоров’я, шаленої енергії, цікавих проектів і здійснення щоденних маленьких, але таких важливих мрій!

1