Відома волинська співачка Галина Конах гостро розкритикувала другий півфінал українського відбору на Євробачення 2017. Артистка, яка сама є переможницею численнихх вокальних конкурсів і знає про «кухню» подібних заходів  з власного досвіду, каже, що «є підозра, що оргкомітет досить серйозно налаштований, аби даний конкурс відлякав від України якнайдалі».
 
Свої роздуми з приводу вчорашнього відбору Галина Конах розмістила на своїй сторінці у Facebook:
 
«ОГЛЯНУЛА. ПОСЛУХАЛА. ПОДУМАЛА ОПИСАТИ (наголос ставте на власний розсуд), та вирішила зачекати до ранку, бо всім загальновідомо – ютро вечора розумніше, та, мабуть, не в даному й, мабуть, не в моєму випадку. Тут як з переломом ноги – усі больові «яскравості» припадають на ранок наступного дня.
 
А тепер питання: ми точно учасника на Євробачення обираємо, котре, до слова, ми й проводити будемо цього року? Аналізуючи вчорашній півфінал, дійшла висновку, що минулотижневий перший млинець, в порівнянні з теперішнім, не таким вже й гливким видався, а про минулорічний нацвідбір, то взагалі, ностальгуючи, плакати хочеться. 

[img data=def]12_02_2017_712267105/11866222_10201145213189692_3308707091431102204_n.jpg[/img]

Аби не дратувати окремих «анонінімістів» спробую бути добрішою у сьогоднішньому пості (маю надію, Всевишній дасть сили!).
 
Ті, на кого ставила свої особисті ставки, розчарували дуже. Висновок: або не дивилися минулорічні випуски багатосерійника «Eurovision», або обдивилися його задужо, створюючи свої номери. Композиції окремих виступаючих нагадували собою дайджест під назвою «старі пісні про головне, або чим дивувало Євробачення у 2000-х, 90-х, 80-х й т.д.». Є підозра, що оргкомітет досить серйозно налаштований, аби даний конкурс відлякати від України якнайдалі й як на найдовше відтермінувати наступну можливість зробити чергову діру в тонкошкірому українському бюджеті.
 
Клянусь вам, вчора, ну з найбільшою любов'ю вдивлялася й вслухалася у кожного, намагалася пізнати внутрішній світ, навіть «третє око» час від часу підморгувало, то відкриваючись, то закриваючись... а тепер дайте відповідь на запитання: хто мені поверне дві години дорогоцінного суботнього часу? Здається, я по трохи починаю починаю розуміти увесь сенс того, що відбувається (це ж треба було чекати цілий тиждень?): відсутність «мастодонтів» нашої рідної естради на даному міроприємстві являє собою імітацію тонучого корабля українського шоу-бізнесу. Вони з нього, як годиться, побігли перші, а ті, що все ж лишилися, – виключно із власної необізнаності й відсутності тонкого нюху, про неминучий кінець.
 
Вкотре готова забожитися, але я дійно не мала жодного бажання бути заангажованою власними переконаннями, коментуючи другий півфінал, й навіть щиросердечно шукала свого «рака-фаворита» серед вчорашньої «безрибної вісімки». Знайшла... тепер розумію, що знайшла лишень проблеми на власну голову, адже єдині, за кого б ще якось розглядала віддачу свого голосу – це були рок-гот-музиканти) вважайте, що дістала свого скелета-меломана із антрисолі бурхливої юності. Відкриттям для мене стали «Pani Valkova», та, боюсь, для Євробачення вони могли б стати закриттям. Цікавий факт: аналізуючи позицію минулотижневих «Сальто назад» й сьогоднішні шаман-заговори дівчат, маю нову тему для роздумів: а у наш християнський дім впевненим кроком повертається язичництво, замасковане під східні філософії, але – це вже інша тема...
 
Якщо ж серйозно, то вчора до фіналу вийшло ще двоє виконавців із розряду «я дуже-дуже готувалася й, ура, у мене все вийшло» й тиць-здиць відкриття під назвою «я хочу співати як Марун 5, але не хочу попадати в ноти». Чувак, ти звісно з претензією на оригінальність, але гами поспівати не завадило б на дозвіллі. Пам'ятай, сідаючи за кермо наймоднішого авто, перед цим потрібно освоїти хоча б елементарні навики їзди! Алегорія, думаю, ясна усім.
 
А тепер хочу якось завершити недільну проповідь й на повному позитиві побажати усім миру, моїм майбутнім інвесторам доброго достатку й невичерпної щедрості меценатам. А нам усім сили й наснаги, аби забути вчорашнє мистецьке непорозуміння під однойменною назвою «другий півфінал українського національного відбору пісенного конкурсу Євробачення 2017».
 
P.S. З кожними наступним ефіром розумію, що єдиний, хто може достойно представити Україну – це Притула, шкода, правда, – не формат. Інші ж взяли на себе (дай, Боже, невиконану) місію КОНКРЕТНО ПІДСТАВИТИ УКРАЇНУ... вже в травні на усіх центральних телеканалах ближнього й дальнього зарубіжжя...