Соліст «Монте Крісто»: Я неодружений, але це не означає, що на мене треба кидатися

^{Текст: Анастасія ТУМІК
Фото: Данило ГЕТЬМАН}

Група «Монте Крісто» за сімнадцять років існування нарешті добралася до Луцька. Публіка любить цих хлопців за простоту, чуттєвість, драйв та щирі емоції. Соліст гурту Олександр Корінний поспілкувався з «Таблоїдом Волині».

Перед початком інтерв’ю ми пограли в асоціації. Для Олександра «Монте Крісто» − це кохання, почуття та відвертість, себе він позиціонує зі словами «натхненність», «завзятість» та «авантюрність», а Луцьк асоціюється з весною, красою та душевністю.

− До приходу в колектив Ви були вокалістом київського кавер-бенду. Довго звикали до нового колективу?
– Кавер-бенд був для мене просто експериментом. Скажу по секрету: інколи виходжу з друзями виконувати чужі треки в київських закладах. Звикання до колективу було недовгим, бо співати авторський матеріал набагато приємніше та цікавіше.

− Які ще захоплення маєте?
– Просто обожнюю яхти! Колись працював у Криму, катав на яхтах туристів. Наразі будую з друзями свою власну в Києві. Її довжина буде аж 18 метрів! Можливо, колись на ній ми влаштуємо концерт для «Монте Крісто», а тоді візьмемо Вас з собою та вирушимо в подорож.



− Проект «Монте Крісто» існує з 1999 року. Розкажіть про найголовніші здобутки гурту.
– «Монте Крісто» – це «летючий голландець» української музики. Пісні гурту живуть в інтернеті під різними назвами. Наприклад, «Будемо разом» перетворюється на «Очі твої», а скільки варіантів назви має пісня «На вулицях Львова!» Це і «Дощ у Львові», «Львів», «Дощ»… Народність – наш найбільший здобуток. Ми позиціонуємо себе як музикантів без понтів та пафосу.

− З якого міста розпочали цьогорічний тур?
– Спонтанно тур розпочався в Умані, куди «Монте Крісто» запросили на Масляну. Таке святкування в місті відбувалося вперше за 24 роки, тому було приємно, що вибрали саме нас. Відвідали вже п’ять міст, Луцьк наразі шостий. Дуже тепло нас приймали в Умані та Рівному.



− І як вам наше місто? Це ж ваш перший виступ у Луцьку?
– Так, перший. Ми з хлопцями встигли прогулятися центром міста. Луцьк сподобався, тут дуже затишно.

− Які пісні з репертуару «Монте Крісто» Вам подобаються найбільше?
– Важко щось виділяти, бо виконуючи кожну пісню, ти по-справжньому переживаєш її та пропускаєш крізь себе. Напевно, улюбленість пісні залежить від слухачів. Так склалося, що дуже люблять пісню «Будемо разом», на концертах саме під неї всі починають танцювати! (сміється – авт.). Дуже часто виконуємо цю пісню «на біс». А ще я люблю композицію «Згадую»…



− Чи важко в Україні заробляти на життя музикою?
– Звичайно, що важко. Як і в кожній сфері, доводиться багато працювати, вкладати душу в улюблену справу та розуміти, куди потрібно рухатися.

− Опишіть свого типового слухача.
– Те, що ми бачимо на кожному концерті – дівчата від 16 до 28 років, хоча бувають і старші. Відсотків десять нашої аудиторії – це чоловіки (сміється – авт.).



− Така аудиторія точно цікавиться Вашим особистим життям…
– У моєму особистому житті все добре! ! Я неодружений, але це не означає, що на мене треба кидатися (сміється – авт.). Виникають випадки, коли фанатки починають «діставати».

− І як Ви до цього ставитеся?
– Ігнорую. Але інколи я буваю занадто добрим, відповідаю людині. Тоді мені починають вилазити на голову. Я хочу показати, що між нами є дистанція, але у відповідь отримую «привіт, котику, давай знайомитися».