У 63 роки: ексгубернатор Волині вчергове став батьком
Колишній голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик знову став батьком.
10 Грудня 2021
Успішно!
– Чи знаєте хто обирав ім’я для вас?
– Обирали батьки – обоє. Але, підозрюю, що мама брала в цьому більшу участь, бо мого дядька по материнській лінії звати Володимир. Думаю, мама виступила ініціатором, а тато її підтримав.
– А для своїх дітей ви обирали імена чи дружина?
– Я. Тут тверде було рішення.
– Чи вірите в гороскопи?
– Звісно! Людина в щось повинна вірити. Я вважаю, що ми ще не знаємо усіх своїх людських властивостей. Є відповідна енергетична база, про яку люди не здогадуються. Гороскопи не з’явилися просто так. Напевно, є якісь енергетичні поля, яких ми не бачимо. Вважаю, що гороскоп – можливість для роздумів.
– Чому саме собака?
– Я народився у рік собаки і це – перша тварина, яка в мене була. Коли я був в 7-му класі, мій друг приніс мені маленького цуцика зі словами: «Або ти його забери, або я його втоплю». Той цуцик виріс в здоровенну вівчарку. Ми його назвали Рексом. Собака – ще який друг людини, у цьому я переконаний.
– Кажуть, люди, які люблять собак – не люблять котів. Правда?
– Ні, у нас кіт і собака завжди спали в одній буді. Так повелося, що у нашій родині завжди водилися сіамські коти. Коли кішка приходить на руки, то вона не просто лащиться, а завжди знайде місце, де болить. Тому я не маю до котів антагонізму. Особливо люблю кошенят.
– Останній папуга, який в мене був, помер два роки тому. Якось повернувся із відрядження, дивлюсь, а він лежить на дні клітки. Думали, захворів, але на жаль було пізно. Потім нам сказали, що папуга може померти від жалю чи самоти.
Ми купили його в Києві. Він був породи жако, звали Гошею. Думали, буде говорити, але так і не заговорив. Були спроби, але був вже немолоденьким.
– А футболом цікавитеся, за «Волинь» вболіваєте?
– Після того, як «Динамо» перестало добре грати, я футбол не дивлюся. У мене було дві команди, за якими я спостерігав: київське «Динамо», тому що я вчився в Києві і був присутнім на матчі, де «Динамо» вибороло суперкубок у «Баварії». І ще – «Мілан», коли там почав грати наш Андрій Шевченко. А «Волинь»… я, звісно, патріот, але сказати, що – палкий вболівальник «Волині» не можу.
[img data=wat]18_03_2015_1060735826/4.jpg[/img]Читати також: ПРОСТІ «СЕКРЕТИКИ» ВІД ГОЛОВИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
- Чому?
– У мене батько все життя працював водієм швидкої допомоги. Дуже часто машина залишалася вдома на подвір’ї. Коли мені було 7 років я сідав батькові на коліна і кермував. А в 10 років ми поїхали на озеро, батько сів справа, я – зліва. І батько каже: «Ну, їдь». Я собі по колу їду-їду, а батько відчинив двері і вискочив. І я залишився сам керувати машиною.
– Цю книгу я перечитував разів з десять. І можу навіть сьогодні сісти і читати. У ній описують історію Другої світової війни, починаючи із 1936 року, коли Гітлер організував путч. Ця книжка у мене така вже дуже потріпана, але я люблю її читати. Бо вона не заангажована радянським патріотизмом.
– А яку б радили усім прочитати?
– «Собаче серце» . Цю книжку треба читати завжди.
– Коли я був малим, «Мушкетери» були чимось культовим. Ми собі робили шпаги, одягали костюми. До речі, на новорічний вогник у школі я щороку одягався мушкетером.
– Люблю збирати літачки. Є своя колекція. Діти часом роздарюють модельки, але ще є багато.
Читати також: ПРОСТІ «СЕКРЕТИКИ» ВІД ГОЛОВНОГО МІЛІЦІОНЕРА ВОЛИНІ
– Є така страва, яку ви самі любите готувати і періодично готуєте?
– Борщ я готую сам, можу готувати голубці. Перші страви можу готувати будь-які. Як людина з Полісся, звісно, можу готувати різноманітні страви з картоплі. Я належу до категорії людей, які вживають прості страви. Не люблю, коли от взяли ананас, поруч поклали ще оселедець, а зверху те все залили джемом. Страви повинні бути зрозумілими.