У лісі на Волині грибники зустріли величезну змію. ФОТО
«В тому лісі гриби точно є», – жартома кажуть грибники.
31 Жовтня 2024
Успішно!
І книга волинська, і актори наші, і події реальні. Справді, треба така книжка в кожну школу.
Текст: Наталка ПАХАЙЧУК
Уродженець села Несвіч Луцького району Ярослав Федорчук - впливовий український політик, хоча і не надто відомий широкому загалу. Він зажив слави сірого кардинала партії «Батьківщина», адже є одним із її засновників. А походить діяч із колись працьовитої і заможної родини, яку в односельчани називали цибульниками через те, що торгували цибулею.
Успішна кар’єра державного управлінця радянських часів і незалежної України, політика, народного депутата – це ще не все чим може похвалитися Ярослав Федорчук у свої 82 роки. Він взявся за перо і видав декілька книг прозових і поетичних творів, деякі з них навіть екранізовані.
Під час творчої зустрічі 17 квітня обласній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки читачі зібралися поговорити про книгу «Волинянин» і знятий за її мотивами фільм, у якому до речі, знімалися актори Волинського обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка.
«Волинянин» - це автобіографічна повість з двох частин, у якій автор через героя з іменем Сашко розповідає про своє життя. Саме у першій частині, де Ярослав Федорчук розповідає про дитинство і юність, майстерно розкрите життя Волині часів Другої Речі Посполитої, Німецької окупації і радянського ладу. Особливо цікаво у творі змальовані образи волинян – господарів і бунтарів, стукачів і колгоспників, поляків і українців, поставців, осадників, гітлерівців і енкаведистів.
Маленькому Славку на свої очі довелося побачити криваві події польсько-українського протистояння, у 7 років потрапити на роботи в Німеччину і пережити усе лихоліття повоєнного періоду з комуністичною владою. Героями книги є реальні люди, які жили у Несвічі і навколишніх селах. На заході були присутні їхні нащадки і знайомі, які не раз наголошували, що в книзі усі факти є правдивими, адже їхні рідні переповідали те ж саме, а інші читачі пригадували аналогчні історії зі своїх сіл, зі свого дитинства.
Пропонуємо вашій увазі найцікавіші відгуки про книгу «Волинянин».
Юрій Байбула, вчитель історії села Несвічської школи:
«Для нас несвічан книжка «Волинянин» дуже важлива, адже там зібрано багато фотографій з нашими пам’ятками історії: костел, Святомихайлівська церква, що збудована 1771 року, але найбільшу цінність становлять спогади місцевих жителів, яких зняли для фільму. Ми з колегамиі-істориками користуємося книгою як джерелом, а ще частині показуємо на уроках це кіно. Адже там є і про трагедію Красного саду, і про розстріл у Луцькій тюрмі. Ця книга має бути у кожній школі, бо описані там події є у шкільній програмі. Цього року буде 65-ий випускний у нашій школі, а Ярослав Петрович був у першому випуску. Думаю ми зберемо ваших однокласників».
Євген Хотимчук, головний редактор газети «Вісник+К», заслужений журналіст України:
«Блискуча книжка! Хоча і Ярослав Петрович не є кадровим письменником, а пише у жанрі швидше публіцистики на межі з художнім словом, але хочу відзначити деталь, з якою любов’ю він описує свій хутір! Мені ще запам’яталося оте як тітка з дядьком вкривали його малого кожухом і дядько став... холодним. А малий навіть не звернув увагу чого. То така деталь хемінгуеївська! А на скільки ця книга актуальна зараз з огляду на весь шум у Польщі з приводу антибандерівського закону. І який сором, що основоположником цього закону є лучанин, який закінчив наш історичний факультет. Книжка має бути у кожній школі. Не буде Хотимчука, не буде Федорчука, хай діти знають що тут робилося. Ви пишете, що у Несвічі поляки вбили 39 українців, а у моїй Рудці Козинській - 13».
Антон Ступак, лучанин:
«Що у книжці доброго. Прекрасна мова, проста, літературна, можна було б ще більше наших волинських слів, як це робить часом Володимир Лис. Друге, у книжці написана правда. Аналогічні ситуації як у Несвічі були у багатьох селах. У цій книжчі ви описали дитину у німецькій неволі. У нас був інший чоловік, який малим попав на Кузбас і теж написав про це. Виходить, неволі нічим не відрізняються. Вважаю, що це тільки начерк, бо зважаючи на поінформованість автора, книжку треба розширити документами».
Галина Панишко, кандидатка історичних наук, доцентка СНУ:
«У книзі є цікаві описи як родина Федорчуків святкувала релігійні свята: прикрашали оселю вишитими рушниками і гарним посудом. А ще мені близька тема земельних відносин Волпнського воєдвотсва і осадницька колонізація. Книга «Волинянин» є добрим джерелом з цього питання».
Валерій Бондарук, голова обласної партійної організації ВО «Батьківщина», пообіцяв забезпечити шкільні бібліотеки області 2-томником «Волинянин».
Пропонуємо вашій увазі переглянути фільм «Волинянин», знатий за мотивами однойменої книги.
Крім прозових творів і наукових праць Ярослав Федорчук ще пише поезію. Деякі власні вірші він прочитав присутнім.
"Для мене ця зустріч дуже важлива, з точки зору і самооцінки і натхнення щоб щось більше зробити. Таки переконався, я і моя літературна праця ще комусь потрібна, повірте, це багато", - сказав на завершення заходу Ярослав Федорчук.