Співак, актор, лідер рок-гурту «Le coeur» Діедонне Нгелека народився в Конго, а до України приїхав опановувати фах пілота в авіаційній академії. Відвідував курси української мови, закохавшись згодом і в мову, і у файне місто Тернопіль.

Згодом він зрозумів і усвідомив, що покликання всього його життя, це – музика. Так і з’явився рок-гурт «Le cœur» (у перекладі з французької – серце), пісні для якого пише французькою, англійською, українською, лінгала та суахілі. А потім – участь в популярному шоу «Х-фактор», нова яскрава команда однодумців, багато виступів і здійснення музичних мрій.

Перед концертом у Луцьку ексклюзивно для читачів «Таблоїда Волині» Діедонне розповів, чому батьки дали йому таке довге ім’я, чим Україна схожа на Конго, як дівчата допомагають писати пісні та за що любить українську лайку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ГУРТ «LE CŒUR» РОЗПОВІВ ЛУЧАНАМ ПРО ЗАБОБОНИ, СПІВ У ВАННІЙ ТА ГАРНИХ ДІВЧАТ

Сподобалось

Діедонне, Ви вражали суддів Х-фактора довжиною свого імені. Зі скількох частин воно складається?

Діедонне Нгелека Касонго Лонгва Жувенал – це лише маленька частинка повного імені, яке навіть важко записати, а ще важче вимовляти і пам’ятати. Можу зачитувати його кілька хвилин. Взагалі я своє ім’я вчив 3 роки. У шкільні роки мама вчила мене правильно вимовляти кожну з його частин. Мої батьки хотіли, щоб я був унікальним, тому знайшли спосіб, в який змогли виділити мене серед усіх. До речі, у нас частіше звертаються по прізвищах, тому особливих проблем із довгим ім’ям не було. Але різні друзі при звертанні до мене використовують різні частини мого ім’я, і мені від того дуже приємно. Це ніби кожний із них бере саме ту важливу частину, яка йому подобається. Часто буває, що дівчатка не можуть запам’ятати, як мене звуть, тому кажуть «сонечко», «зайчик», «котик», «баклажанчик». А якщо перекласти українською, то я був би Богдан Данилович (сміється – авт.).

Ви вивчили мову не так давно. А яке ваше улюблене слово українською?

Є таке, але це ті слова, які не можна говорити в пристойному товаристві. Нецензурні слова українською звучать особливо, ти можеш все пояснити одним-двома словами. Є ще дуже цікавий момент мови: українська дуже схожа на мою рідну лінгала. Наприклад, слово «сука» в українській означає не дуже хороше слово, а на моїй мові воно означає просто «кінець». Часто буває схожість між нашими мовами на рівні звучання, наприклад українське «весілля» має так само багато літер «л», як і на лінгала.

Сподобалось

А є улюблена українська страва?

Багато чого подобається, але жити не можу без солянки. Їв би її постійно! Але головне, щоб із білим хлібом (сміється – авт.).

Чи є щось спільне в міст України і тим регіонів, де народилися і жили Ви? Забобони, звичаї?

Я дуже люблю українські міста, особливо Тернопіль, де відбулося багато щасливих подій. Взагалі, Україна дуже схожа на Конго. Люди схожі, звучання слів навіть схоже. Ще одна з таких схожостей – це звичаї і забобони. В Україні кажуть, що не можна свистіти вдома, бо грошей не буде, а в Конго навпаки в гостях треба свистіти, щоб було багато грошей. А ще мені подобається щось забувати і тоді дивитися в дзеркало. Бо я просто дуже люблю дивитися в дзеркало. Мама казала, що я гарний, і тому я їй вірю. І дівчата теж кажуть, що я гарний.

Сподобалось

У який спосіб у Вас з’являються тексти пісень?

От спав вночі з дівчиною, вона надихала, а вранці прокинувся – і є готовий текст. А якщо дівчинка ще й гарна, з красивими очима, то й пісня буде просто шедевральна.

Що найголовніше у ваших піснях?

Головне енергія серця, якою ти ділишся з публікою. Саме того в нас і така назва, за биттям серця ховається дуже багато. А вже від публіки залежить, чи зможе вона просто вловити цю енергію, цю глибину, чи захоче, щоб їй у цьому допоміг текст чи мелодія. Люди, які відчувають музику, не задумуються, що саме допомагає їм відчувати.

НЕРКИ З ЛУЦЬКА ЮЛІЇ ФЕДЕЦЬКОЇ

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].