До луцьких школярів завітала відома письменниця Катерина Бабкіна

Відома українська письменниця Катерина Бабкіна відвідала луцьку школу, де змогла поспілкуватися з школяриками, розповісти про свої книги та про те, чому важливо робити добро. Літераторка обрала для візиту Навчально-реабілітаційний центр №8, що знаходиться на вулиці Лесі Українки. Тут спільно навчаються і звичайні учні, і діти з особливими потребами.

Як розповіла Бабкіна в ефірі радіостанції «СіД», на таку цікаву зустріч її запросив луцький бізнесмен та політик Роман Бондарук, який також долучився до акції «Шапочка і мільйон на Таблеточки» і закупив для усіх шкільних бібліотек міста популярну книгу письменниці «Шапочка і кит».

«Я написала книжку для дітей. Називається «Шапочка і кит». Шапочка – це хлопчик який постійно носить в’язану шапочку, бо від хіміотерапії у нього випало волосся. Він лікується від раку, але не зважаючи на це, має повноцінне життя, свої любові, свої відповідальності, плани на майбутнє. Знає, що треба бути сміливим і чемним, щоб подолати свою хворобу. І в нього є чудовий друг – справжній кит», – розповідає Катерина Бабкіна.



Саме завдяки цій книзі була започаткована велика благодійна акція «Шапочка і мільйон на Таблеточки». Зі слів письменниці, вона уже давно співпрацює з благодійним фондом «Таблеточка», який допомагає онкохворим дітям. Працівники фонду не лише закуповують необхідні рідкісні препарати чи шукають кошти на операції, а й організовують роботу на законодавчому рівні та займаються паліативною допомогою – підтримкою дітей, які вже не видужають, але свої останні місяці життя мають дожити добре, весело, без болю і страждань.

«Частина вартості кожної книжечки «Шапочка і кит» «вирушає» в цей фонд. Коли книжка вийшла в світ, я задумала таку амбітну ідею – зібрати за допомогою цієї книги мільйон гривень впродовж року. Оскільки я гуманітарій, то спочатку подумала, а тоді порахувала. Щоб здійснити задумане, потрібно продати 200 тисяч примірників. Це навряд чи реально в умовах України, але на допомогу мені прийшло багато установ і багато читачів, які почали започатковувати свої власні проекти в рамках мого.

Наприклад Юля Пилипчатіна, автор ілюстрацій до книги, дозволила продавати їх та зробила ще кілька ілюстрацій для принтів на різну продукцію. Тату-студія у Києві робить навіть татуювання з малюнками із цієї книги, половина вартості яких, а вони дорогі, теж переходить у фонд. І ще багато менших, але дуже милих і корисних ініціатив, коли люди в’яжуть шапочки, хтось пече пряники чи торти з китами, як на обкладинці…», – коментує Бабкіна.

Письменниця розповіла, що у луцькій школі виступила на урочистій лінійці з нагоди початку навчального року та провела два перших уроки.
«По-моєму, це було дуже круто! Ми бігали по класу, катали інвалідні візки, розважалися, обіймалися та домовилися, що відповідальними і уважними тепер треба бути не тільки протягом 12 років, а й впродовж всього життя», – ділиться враженнями благодійниця та літераторка.