Одним із найочікуваніших «гутіркових» гостей на «Бандерштаті» став режисер Олесь Санін. Послухати волинську знаменність зібралось кілька сотень глядачів. Санін відразу розпочав із запитань, їх виявилось багато. Говорив режисер щиро та довго, при згадці про Небесну сотню навіть заплакав. «Таблоїд Волині» записав кілька відвертих цитат, які більше нагадували сповідь.
 
Окрім професії режисера, я ще й постановник зйомок. Мене навчили в Голівуді знімати кіно про спорт і так далі. Щодо фільму «М’яч», то взяти участь у цьому проекті мене попросив мій товариш. Він сказав, що хоче знати фільм про київське «Динамо». Все, що я робив – це постановка футболу на полі. Картину було перероблено 6 разів. Від початкової версії не лишилося майже нічого. Ми хотіли протестувати, але потім вирішили, що будемо цим робити ще більшу славу абсолютно бездарному фільму. Це абсолютно ганебна частина мого життя. Ніколи не знаєш в який комсомол, чи яке гімно вляпаєшся. Мені сказали, що з титрів мого імені вирізати не можна. Я розумію, що це була провокація по відношенню до мене і до знімальної групи.
 
* * *
[img data=wat]02_08_2015_1479835085/img_9438.jpg[/img]  
Я самого Безрукова знаю вже більше 10 років, ми Шевченка читали разом, я й Поречинкова знаю. Але не знаю, як з такими вчинками можна жити далі.
 
* * *
 
Джамала погана актриса? А для мене ні, для мене хороша. Для мене – дуже, для мене – дуже, дуже.
 
* * *
 
Коли ще показували «Мамая» і в мене закінчувались гроші, мені перетелефонували. То був голова «Тризубу» (організація українців в Голівуді – ред.) Джек Пел, який запросив мене до себе в гості і ми почали придумувати кіно про Україну, яке би міг побачити весь світ. Я йому розказував про себе, про життя. Але коли я почав розповідати про кобзарів, він сказав, щоб я зупинився. «Ось про це ти повинен розказати світу, це – українська душа», – сказав  він.
 
* * *
[img data=wat]02_08_2015_1479835085/img_9440.jpg[/img]  
Як я зняв кіно за такий малий бюджет? Це мій секрет. Насправді я зробив злочин проти кіно. Бо мої колеги за такі гроші знімають зовсім інші фільми.
 
* * *
 
Я не люблю слова «арт-хаус». Але їздячи по фестивалях я бачив такі тенденції, що європейські та американські фільми знімаються за фонди сексуальних меншин, темношкірих. З’явились фільми не про всіх, фільми не для всіх.
 
* * *
 
Читайте також: ПРО ЩО ГОВОРИЛА СЕСТРА НАДІЇ САВЧЕНКО НА БАНДЕРШТАТІ

Я не люблю, щоб мене вважали лузером. Якщо мені кажуть, що українське кіно безнадійне, я впрусь рогом і доведу протилежне.
 
* * *
 
Я заборонив на знімальному майданчику всякі твітери, фейсбуки. Це було занадто складно зробити медійним людям. Це була моя «бздура». Особливо складно було Джамалі.
 
* * *
 
Я кілька разів труївся на майданчику, не зрозуміло чого.
 
* * *
 
На сьогоднішній момент прокатники кажуть, що це найуспішніший проект. Я думав, що «Битва за Севастополь» збере більші каси, але все не так.  Я не розумію, що там українського. Це фільм по замовленню ДНР.
 
* * *
[img data=wat]02_08_2015_1479835085/img_9441.jpg[/img]  
На сьогоднішній момент вдалося довести, що українське кіно може бути успішним. Тепер мені і моїм колегам не можна викрутитись, спираючись на відсутність українського кіно.
 
* * *
 
Мені говорять, що я дуже прискіпливий на рахунок відбору акторів. Для мене важливо, яку історію я хочу розказати. Саме для цього я й відбирав акторів.
 
* * *
 
Я дуже люблю акторів, в яких є мотивація в кіно. Як виявилось, то в нас в Україні є геніальні актори.
 
* * *
[img data=wat]02_08_2015_1479835085/img_9443.jpg[/img]  
Вам не могла сподобатись Джамала, бо в житті вона людина-сонце. А в мене в фільмі вона повинна була зіграти сучку, яка заради кар’єри могла зробити все, вона повинна була зіграти фальшиву людину. Щирою вона була лише на сцені. Вам вона й не повинна була сподобатись.
 
* * *
 
Скажу великий секрет: у фільмі немає нічого випадкового. В кожну деталь вкладається маса сил. Все наперед продумане і лише тоді створене. Якщо в кадрі пролетіла чайка і ви подумали «ой, як гарно, чайка пролетіла», то повірте, вона там не просто так пролетіла.
 
* * *
 
Фільм показали в 26 країнах. В Америці в мене був спеціальний показ у «Лукас-холі». Переважна більшість людей були кіноакадеміками. На сцену вийшла дуже поважна людина, лауреат багатьох премій. Він подякував мені за те, що він зрозумів які ми, він зрозумів, що на Майдан вийшли люди з вірусом свободи, які заради неї готові помирати.
 
* * *
[img data=wat]02_08_2015_1479835085/img_9444.jpg[/img]  
Як я зустрічаюсь з політиками, а я знаю їх багато, повірте мені, велика кількість з них пишуть вірші та сценарії. Всі мої зустрічі з ними закінчуються «спецпредложеніям». Я відмовляюсь від такого і кажу, що це ж має сподобатись всім, а не лише нам двом. Якщо вони політики, то нехай займаються політикою. Якщо ж вони думають, що вони поети, то нехай, сука, йдуть і пишуть вірші.
 
* * *
 
На Майдані стало зрозуміло, що народ розумніший за політиків. Але їм не вистачає досвіду.
 
* * *

Читайте також: ВОЛОДИМИР ПАРАСЮК РОЗПОВІВ НА БАНДЕРШТАТІ ПРО ПЕРШУ МАШИНУ
 
Ми собі намріяли Україну більшу, ніж вона в нас є.
 
* * *
 
Є такі люди, як актори ритуального жанру. Це всі оті, які відкривають папочку і …: «Вітаємо вас сьогодні на цьому урочистому заході…»
 
* * *
 
Я ж живу і займаюсь кіно, я ж не продаю наркотики, не співаю. Очевидно, що в мене є плани.
 
* * *
[img data=wat]02_08_2015_1479835085/img_9469.jpg[/img]  
Наступне кіно точно буде глядацьке і точно буде українським.
 
* * *
 
Коли біля тебе сильна людина, то ти сам стаєш сильнішим.
 
* * *
 
Є гарні слова про те, що мистецтво змінює світ і так далі. Мені подобаються такі слова. 20 лютого на Майдані біля мене вбив останню людину снайпер. Я не знаю, може він писав вірші, може він мав би зробити якісь такі вчинки, які б змінили світ. Але всім людям, які померли мистецтво не помогло.
 
* * *
 
В фільмі «Поводир» немає жодного комп’ютерного кадру, хоча намалювати поїзд було б значно дешевше. Я розумів, що як тільки графіка ввійде до фільму, то глядач мені не повірить. Все, що ви бачите в кадрі – справжнє.
 
* * *
 
Я не знаю, чи є виправдання війни, хоч якесь. Не знаю, чи є виправдання хоч краплі крові. Я в це не вірю.
 
* * *
[img data=wat]02_08_2015_1479835085/img_9461.jpg[/img]  
Коли страшно, завжди біжиш до мами. Волинь – моя мама. Ми колись з моїм другом мріяли зняти якесь класне кіно про катакомби, рицарів, ми це й зробили.
 
* * *
 
Кіно знімає не режисер, а оператор. Він перший все бачить. Мені поталанило, мені допомагав мій друг, Сергій Михальчук, він лучанин. Я ніколи не говорю з ним, як з оператором, я з ним говорю, як з артистом і ми разом створюємо кадр.

Записала Катерина УСТИМЧУК
Фото Ірини НОВОСАД