Сьогодні у блозі на нічку –  традиційній рубриці «Таблоїда Волині» – роздум про бажання та мотивацію на шляху до їх реалізації.

Це один з уривків із арт-щоденника луцької арт-терапевтки, психологині Ольги Созонік, якими вона ділиться на своїй сторінці у Фейсбуці.

Якщо ви хоча б раз у житті мріяли про щось, але оточення чи обставини переконали вас у безглуздості бажаного, то ця історія для вас.

***
Хтось ніколи не одягає міні-спідниці, не купує шорти і бікіні, через невчасну і неетичну фразу про товсті ноги та широкі стегна, що прозвучала в чуттєвих обставинах інтимності. Когось засоромили за двійку і сказали, що потрібно дотримуватися правил, бути хорошою дівчинкою, постійно читати книжки, тому у свої «далеко за…» доводиться ночувати лише вдома.

Когось навчило життя і на власному досвіді трапилось пережити часи «радянського дефіциту», тому досі зберігається на балконі рама від старого велосипеда «Україна», праска, пароварка і порохотяг. Хтозна, можливо стане в нагоді. Хтось проводив операції на жабах і марив бути лікарем, але батьки сказали, що то надто нервово і вивчили на бухгалтера. Комусь хотілося ходити на репетиції, грати на фортепіано і виступати на великій сцені, але вчителька із музики порадила співати у ванні.

Хтось через перевищення швидкості звалився із велосипеда прямісінько у кропиву і назавжди забув, як це кайфово крутити педалі. Невчасно кинуті фрази, невдало складені обставини, неправильно прожитий досвід часом досить довго впливають на те, яким чином ми робимо вибір у своєму житті. 
 

Проте ніколи не пізно і щодня існує можливість. Заспівати на великій сцені у караоке, поприсідати і привести у форму свою попу, «промчати» на спортивному тренажері, влаштуватися бухгалтером у медичний центр, зіграти на дитячому фортепіано чи купити новий порохотяг у розстрочку.
 

Все можливо змінити. Аби захотілось.