Писати на стінах – заняття безкультурне і, на перший погляд, позбавлене будь-якого змісту. До того ж, якщо стіна – не в облупленому під’їзді, а офіційно визнана історико-культурною спадщиною. Проте місцеві хранителі старовини такою думкою, схоже, не переймаються. Щороку із відкриттям нового туристичного сезону стіни Луцького замку поповнюються новими високоінтелектуальними зразками типу «Тут був я».
[img data=wat]17_03_2015_799989853/1.jpg[/img]
Чому така діяльність позбавлена будь-якого змісту, але – на перший погляд? Пригадалися дослідження місцевих краєзнавців, які вивчили мури замку на предмет старовинних написів різних людей із різних століть.
[img data=def]17_03_2015_799989853/2_1.jpg[/img]
«Найбільша кількість написів знаходиться на стіні між Владичою і Стировою вежами, – пише в дослідженні, опублікованому «ВолиньPost» Олександр Котис. – Там цегла просто всипана ними. Мабуть тому, що ця частина завжди дивилася на поле, де було болото, і ніколи не жили люди. І ніхто не міг побачити, як хтось щось видряпує на стінах. Навіть зараз це місце проглядається найслабше, бо там – парк і густі дерева. Це, мабуть, була свого роду «точка», де будь-хто з міщан міг прийти і залишити по собі слід, або просто прогулятися.
[img data=def]17_03_2015_799989853/2_2.jpg[/img]
Цікаво, що кириличних написів до другої половини ХХ століття майже нема. Геть мало - з ХІХ століття. Все інше – польське і старіше. Як правило, люди видряпували свої ініціали і рік. Інколи точну дату. Цікаві й шрифти. Місцями трапляються дуже гарні написи. Нецензурних і зневажливих повідомлень не існує.
Можна навіть віднайти написи відомих людей. Є напис сестри Лесі Українки Ольги Косач від 1891 року».
[img data=def]17_03_2015_799989853/2.jpg[/img]
Найстаріший напис датують 1444 роком. «Глибина порізу цілком відповідає його збереженості, – пише Олександр Котис у своєму блозі. – Цегла, на якій зроблений напис «W.S. 1444» у той час вже була. Щонайпізніше вона була закладена у цю стіну в 1385 році (ще за Любарта). Остаточну крапку може поставити тільки який-небудь спектроскопічний чи хімічний аналіз, тож залишаємо цей напис на роль претендента найстарішого напису на зовнішній стіні Верхнього замку (принаймні, із тих, які я виявив). А поки сюди не добралися науковці, хай кожен сам вирішує, вірити у давність цього напису, або ні».
[img data=def]17_03_2015_799989853/3.jpg[/img]
Залишаючи вивчення старовини історикам, «Таблоїд Волині» вирішив закарбувати автографи сучасників – на той випадок, коли нашим далеким нащадкам стане цікавим такий вид настінної творчості, а місцеві владці таки спроможуться очистити стіни замку від оригіналів.
[img data=wat]17_03_2015_799989853/4.jpg[/img]
Текст: Людмила ЯВОРСЬКА
Фото: Влад КАРДАШ, Олександр КОТИС
[img data=wat]17_03_2015_799989853/1.jpg[/img]
Чому така діяльність позбавлена будь-якого змісту, але – на перший погляд? Пригадалися дослідження місцевих краєзнавців, які вивчили мури замку на предмет старовинних написів різних людей із різних століть.
[img data=def]17_03_2015_799989853/2_1.jpg[/img]
«Найбільша кількість написів знаходиться на стіні між Владичою і Стировою вежами, – пише в дослідженні, опублікованому «ВолиньPost» Олександр Котис. – Там цегла просто всипана ними. Мабуть тому, що ця частина завжди дивилася на поле, де було болото, і ніколи не жили люди. І ніхто не міг побачити, як хтось щось видряпує на стінах. Навіть зараз це місце проглядається найслабше, бо там – парк і густі дерева. Це, мабуть, була свого роду «точка», де будь-хто з міщан міг прийти і залишити по собі слід, або просто прогулятися.
[img data=def]17_03_2015_799989853/2_2.jpg[/img]
Цікаво, що кириличних написів до другої половини ХХ століття майже нема. Геть мало - з ХІХ століття. Все інше – польське і старіше. Як правило, люди видряпували свої ініціали і рік. Інколи точну дату. Цікаві й шрифти. Місцями трапляються дуже гарні написи. Нецензурних і зневажливих повідомлень не існує.
Можна навіть віднайти написи відомих людей. Є напис сестри Лесі Українки Ольги Косач від 1891 року».
[img data=def]17_03_2015_799989853/2.jpg[/img]
Найстаріший напис датують 1444 роком. «Глибина порізу цілком відповідає його збереженості, – пише Олександр Котис у своєму блозі. – Цегла, на якій зроблений напис «W.S. 1444» у той час вже була. Щонайпізніше вона була закладена у цю стіну в 1385 році (ще за Любарта). Остаточну крапку може поставити тільки який-небудь спектроскопічний чи хімічний аналіз, тож залишаємо цей напис на роль претендента найстарішого напису на зовнішній стіні Верхнього замку (принаймні, із тих, які я виявив). А поки сюди не добралися науковці, хай кожен сам вирішує, вірити у давність цього напису, або ні».
[img data=def]17_03_2015_799989853/3.jpg[/img]
Залишаючи вивчення старовини історикам, «Таблоїд Волині» вирішив закарбувати автографи сучасників – на той випадок, коли нашим далеким нащадкам стане цікавим такий вид настінної творчості, а місцеві владці таки спроможуться очистити стіни замку від оригіналів.
[img data=wat]17_03_2015_799989853/4.jpg[/img]
Текст: Людмила ЯВОРСЬКА
Фото: Влад КАРДАШ, Олександр КОТИС