Успішно!

біхелсі

Слухачі луцької школи журналістики поділились враженнями про холдинг «CID media group»

Майбутні медійники з різних міст України зібралися у Луцьку, щоб пройти навчання у Літній школі практичної журналістики. Школа проводиться уже втретє, цьогоріч навчальний процес стартував 25 липня і триватиме до кінця тижня. Організаторами навчального курсу є Волинська незалежна медіа-профспілка, Волинський прес-клуб та холдинг «CID media group».

Учасниками школи стали не лише абітурієнти та студенти, які прагнуть в майбутньому пов’язати своє життя з медіа, а й уже працюючі журналісти з досвідом.

На завершення другого дня навчання у школі слухачі отримали пропозицію написати свої враження від екскурсії холдингом «CID media group». «Таблоїд Волині» із задоволенням публікує думки майбутніх зірок волинської журналістики:

Інна Мазурик

[img data=def]27_07_2016_1025765046/1.jpg[/img]

«Я учасниця Літньої школи практичної журналістики і сьогодні мала можливість побувати у редакціях холдингу «CID media group». Вже завітавши раніше до інших редакцій, я не думала, що мене зможе щось дуже зацікавити у цьому сірому будиночку на Конякіна, 18В. Проте мої перші враження були хибними ;)

Перше, що надихає – це люди, які тут працюють. Чути їх розповіді про свою роботу рівнозначно слухати меломана, який розказує про улюблену музику. В одному кабінеті трудяться над матеріалам про ЖКГ, а в іншому опубліковують скандальні світлини місцевих знаменитостей. Але незважаючи на таку різноплановість, відчувається, що кожен журналіст віднайшов свою нішу.

Другим приємним здивуванням була ця творча атмосфера, яка заповнює весь простір офісу (якщо його можна так назвати). Яскраві плакати, нагадування, запах надрукованих газет, фотографії з відомими персонами і мотиваційні надписи типу «А Женя (Коноплянка) може забити 4 голи за годину. А ТИ МОЖЕШ ставити 4 новини за 1 годину? Будь як Женя!».

Окремої уваги заслуговує радіостанція. Її територія – це ніби окрема держава у державі. Якщо у газеті чи інтернет-виданні головним важелем є слово, то тут велику роль грає сила голосу, харизма журналіста. І побачений прямий ефір на радіо «СіД ФМ» – цьому підтвердження.

Отож, дуже дякую організаторам та журналістам, які змогли витратити на нас частину свого часу та дозволити хоч краєм ока зазирнути на творчу «кухню» своїх редакції. Натхнення вам!»

Нестор Ліпич

[img data=def]27_07_2016_1025765046/2.jpg[/img]

«Під час візиту у медіа-холдинг «Сід-Інформ» приємно вразили працівники інтернет-видання «Район», що виявились надзвичайно привітними (особливо Оксана Власюк) :)

«Таблоїд Волині» – хоч це і розважальне видання – проте теми спілкування у нас були серйозними. Та й, на перший погляд здалося, що його редактори мають ділові пацанські манери... :)

На радіостанції «Сід ФМ» було по-особливому цікаво. Студію я побачив вперше. Ставив запитання, що стосуються здебільшого організаційних моментів. Відповідь отримав на все. Здивувало те, що кімнатка була дуже маленькою... Хоча раніше я вважав, що в кожній студії вистачить місця, щоб і танцювати... :))»

Юлія Карманська

[img data=def]27_07_2016_1025765046/3.jpg[/img]

«Мої очікування не співпали з реальністю одразу. Гучне слово «медіа-холдинг» змушує уявляти хмарочос з панорамними вікнами та купу людей, які снують коридорами, як у мурашнику. Насправді це кількаповерховий будинок у якому є декілька засобів масової інформації, що співпрацюють та називають цю діяльність конвергентною журналістикою.

Я вперше була у медіа-холдингу «Сім’я і дім» і одразу ж зрозуміла, що тут кожен обожнює свою роботу. У редакції є альбоми з примірниками усіх номерів, а головний редактор Наталка Пахайчук може пригадати хто, що і у якому випуску опублікував. Журналісти інтернет-видань своїми розповідями переконали у цікавості та необхідності виконання їхньої роботи. На радіо показали, що працювати на радіо непросто, а створення власної радіостанції передбачає велику кількість фінансових та моральних затрат. Проте на «СiД fm» власним прикладом показали, що боятись труднощів не варто, адже всі проблеми можна вирішити, а технічні негаразди усунути.

А якщо казати менш офіційно, то реально помітно, що тут закохані у свою професію. Ніколи не бачила людей, які з усмішкою на обличчі стверджують, що їхній графік роботи ненормований, а вихідні часто взагалі відсутні. Ніколи не зустрічала настільки драйвових професіоналів, які здатні свою енергію та емоційність вкладати у тексти так, щоб кількість читачів збільшувалась з кожним днем. Проте мені показали, як виконувати роботу так, щоб пишатися нею. Я познайомилась із справжніми фахівцями: харизматичними, досвідченими та певною мірою шаленими.

Спостерігаючи за роботою та слухаючи спікерів, розумієш, що ці люди на своєму місці та «горять» своєю справою. Саме завдяки таким зустрічам переконуєшся, що ти зробив правильний вибір і зробиш усе, щоб стати частиною цього колективу».

Сніжана Ліщук

[img data=def]27_07_2016_1025765046/4.jpg[/img]

«Ранок почався з кави. Дуже швидко зібравшись, я поспішала назустріч новому дню. Все було як завжди: я потрапила у пригоду. Як і кожна середньостатистична людина, яка не знає правильного шляху, я скористалась навігатором. Проте,як виявилось, техніка не завжди дружить з нами: я заблукала.

Шукаючи шлях, я мала змогу побачити, як люди поспішають по своїх справах, не помічаючи нічого на своєму шляху, неначе роботи, залізне серце яких не здатне радіти сонячному дню.

Початок. Нарешті я дісталась до місця, де збиралась моя група. І ось ми вже йдемо на редакцію медіа-холдингу «Сім`я і Дім». Нас зустріли привітні люди, серед яких був чоловік з приємним тембром голосу. Він запропонував піти на радіостудію. Кімнати були оббиті якимось м’яким матеріалом, і попри сірість стін, в голові виникали зовсім не сірі думки.

Було помітно, що тут працюють творчі люди: плакати з виконавцями, у яких брали інтерв`ю, творчі фото, малюнки і записи по всій кімнаті. Дзеркало ніби казало мені: заглянь у мене, ти ніби частинка цієї кімнати.  А й справді, почувалась комфортно. Мала нагоду почути, як ведуть ефір, як записують звук. Я БАЧИЛА ВСЕ! А особливо запам’ятався той голос, схожий на колихання вітром хвиль, чи то пак мелодію якогось струнного музичного інструмента. Чи то, може, я просто надто романтична. Сподобалось.

Вислухавши ведучих, ми відправились на редакцію «Таблоїд Волині». В очікуванні нудної лекції, сухого матеріалу, я натрапила на абсолютну протилежність. Я слухала багато, і довго. Чи то кава так діяла, чи то атмосфера зацікавила, але було відчуття, ніби працюючі тут люди для мене рідні. І суть не в скандалах і жовтій пресі. Скандали, це – звісно, добре, але зараз не про це. Просто тут легше дихається. Просто тут краще думається. А ще я помітила якийсь таємний зв’язок «Таблоїда» із собою. Наче щось типу внутрішнього голосу, який каже: «Твори». Формат мій, місце моє. Я, звісно не збоченка, але так би і засадила. Свої статті. На той сайт.

Вже здалось, що я приросла до стільця в тому офісі, та й пустила коріння, але невідома сила в образі часу потягнула нас до наступного кабінету.

«Район.Луцьк». Не моє. Не хочу. Але все по порядку. Привітні обличчя, та щирі посмішки можна було побачити з-за моніторів ще біля дверей, при вході. Та якщо придивитися, кутики губ були трохи опущені, а очі не світились енергією. «Мабуть, батарейкка сіла», – подумала я. Працівники розповіли нам про свою роботу, з радістю відповідали на наші запитання, і мені навіть сподобалось. Але не моє. І крапка. Серцю не накажеш, як то кажуть.

Так почався мій ранок. Третя літня школа практичної журналістики: очікування збуваються, день не прожитий дарма. Щаслива»

Тетяна Бокотюк

[img data=def]27_07_2016_1025765046/5.jpg[/img]

«Ранок вівторка почався з огляду інформаційних кухонь, де готують новини: редакцій «Сім’я і Дім», «Район.Луцьк», «Таблоїд Волині» та радіостанції «СІД-ФМ». Не скажу, що нового дуже багато, як це було на першій школі, але тим не менш, враження дуже приємні та позитивні. Залишилася задоволеною побаченим і почутим.

Далі хочу розповісти про кожну з них.

«Сім’я і Дім». Наталка Пахайчук представляла однойменний тижневик, але не просто структуру, тематику, процес створення газети, а переповіла 20-річну історію, дала потримати мою майже ровесницю у руках, полистати, понюхати навіть (зізнаюся, маю слабкість насолоджуватися запахом старого паперу), порівняти із сучасним випуском. Скажу чесно, пам’ятаю, як маленькою гортала цю газету. От жодна газета так у пам’яті не залишилась, як ця. Тому цей вісник викликав ностальгію, що огорнула теплою периною спогадів про дитинство. Також цікаво було дізнатися про специфіку заголовків: чим газетні заголовки відрізняються від своїх братів – заголовків інтернет-видань. Історія плюс корисні поради і практика, – таким реченням я б охарактеризувала екскурсію у цю редакцію.

«Район. Луцьк». Тут вцілому все стандартно (так, як і на попередньому виданні) – структура, тематика, рубрики, специфіка сайту. Дуже сподобалося, як пані редактор показала адмінку, тобто сайт зсередини. Раніше не бачила, тому це стало певним відкриттям. Сподобалась атмосфера у редакції – новорічна (у липні :)). Ялинка Рома на одному зі столів, названа на честь одного з колишніх працівників, посеред літа виглядала не так кумедно, як мило і цілком незвично.

Щодо самого проекту «Район», думаю, він дуже і дуже перспективний, адже це новинка, ноу-хау, що, як правило, живе довго. Звісно, дай Боже, як то кажуть. Корисний тим, що читач знатиме, чим живе кожна вулиця міста. Варто зазначити, що новини актуальні, підіймаються важливі проблеми міста, показано пересічних жителів. Головна риса – інформативність.

«Таблоїд Волині». Якщо на «Районі» все більш серйозно, то «Таблоїд» – повний антипод. Сама візитка тому доказ J Це ж треба було таку метикуватість і креатив проявити, респект! Ну, і не тільки візитка. Власне, тематика навіть більше тому доказ, бо, як кажуть самі журналісти, пишуть про їжу і секс, звісно дещо перебільшено J Стосовно мене, то я інколи читаю цей сайт. Він – а-ля розвантаження після політики, економіки та усіляких проблем, – це і є його головною рисою.

Сподобалися плакати на стінах кожної редакцій з плануванням на тиждень/місяць. Подекуди там зустрічалися певні журналістські евфемізми, дуже смішні необізнаним, разом з тим такі зручні для акул пера.

«СІД-ФМ». Перед очима досі стіна в дисках уся, ах-ах-ах)) Збоку віє холодний вітерець кондиціонера… Що може бути кращим у ці спекотні літні дні? Ну, насправді, не тільки це. Була раніше на радіо неодноразово, бачила апаратуру, як ведеться ефір, – це все для мене не було новим. Але «павтарєніє – мать учєнія», не завадить ще раз побачити таким забалуваним, як я J Цікавою була розповідь про вікторини у прямому ефірі, призи, які можна виграти, якщо правильно відповіси. Чомусь завше думала, що то «лохотрон», але, як виявилося, все цілком правдиво. Може то колись взяти участь? :)

Загальне враження. Що сподобалося? Журналістський колектив (креативні, завжди у пошуку нових тем та героїв, з почуттям гумору, професійні, давали актуальні і важливі поради); організація роботи у редакціях (кожен знає, що робитиме, куди піде, що і про кого напише, є певні планування, чітко та злагоджено працюють); атмосфера (ну що тут ще говорити – вона творча, заклопотана і, звісно, приємна).

Що здалося? Ще якихось 2 роки тому, здавалося, більш проблемно було з працевлаштуванням, зараз же навпаки – недостача кадрів. Це дає додаткові можливості для тих, хто марить журналістським майбутнім. 

Що засмутило? Кожне з видань і радіостанція скаржаться на те, що мусять «виживати» за рахунок такого непотребу як «джинса», політичний піар (хоч стараються якомога менше це використовувати). Це дуже і дуже сумно, бо з такою економічною ситуацією мріяти про якісну журналістику неможливо. Шкода лише редакторів, журналістів, бо, маючи хороший розумовий та творчий потенціал, (скажу подекуди гіперболізовано), їм все важчими даються спроби стати зірками, здобути гучне, авторитетне ім’я. Щиро надіюся, що в недалекому майбутньому все буде по-інакшому».

Софія Бещук

[img data=def]27_07_2016_1025765046/6.jpg[/img]

«У першій половині другого дня Літньої школи практичної журналістики ми – слухачі – отримали унікальну змогу відвідати медіа-холдинг «Сім’я і дім» – побували на радіо «СіД FM», інтернет-виданнях «Таблоїд Волині» та «Район.Луцьк».

Головна редакторка газети «Сім’я і дім» Наталка Пахайчук ознайомила нас з історією створення, етапами, через які пройшло видання за роки свого існування до сьогодні; ознайомила із відомими людьми, які досягли значних успіхів, починаючи та, можливо, продовжуючи працювати у редакції.  Серед них знамениті журналісти, редактори та письменники.

Надзвичайно цікаво було доторкнутись власними руками до історії газети: полистати сторінки перших випусків, почитати актуальні на той час новини. Редакторка поділилась досвідом поділу роботи над випуском газети: розповіла про види колонок, заголовки та їх правильне розміщення, фото та про те, як правильно їх підписувати. Деяка інформація видалась новою і надзвичайно потрібною, оскільки нові знання для журналіста завжди важливі.

Після цього нас привітно зустріли ведучі із радіо «СіД FM». Захопило те, що учасники школи змогли побачили на власні очі, як проводиться ефір, роботу над ним ведучих та їх навички. Використавши змогу поставити питання до всього, що нас цікавило найбільше, ми дізнались багато цікавої інформації. Зокрема, про те, що ведучий має мрію: взяти інтерв’ю у Вакарчука.

Радіо-ведучий поділився досвідом роботи, розповів про цікаві гурти та людей, з якими він проводив ефіри. Серед них такі гурти, як «Бумбокс», «Антитіла», «С.К.А.Й», Руслана, «Піккардійська терція» та багато інших. Цікаво було дізнатись про реакцію відомих людей на каверзні питання, які деколи можуть завести у глухий кут та про те, які незручні ситуації траплялись в прямому ефірі і лайфхаки для налагодження ситуації.
Ми завітали на «Таблоїд Волині» та «Район.Луцьк». Редактори та журналісти інтернет-видань показали свою роботу такою, якою вона є зсередини. Пізнавально спостерігати над тим, як готують статтю чи новину до виходу її в інтернет-портал. Працівники ЗМІ розповіли детально та цікаво про ситуації, які траплялись на їхньому шляху, розповіли про специфіку роботи та перелічили позитивні та негативні факти в роботі в локальних виданнях.

Загалом, мені дуже сподобалась екскурсія не медіа-холдинг «Сім’я і дім» тому, що я дізналась багато потрібної інформації, побачила життя видавництва зсередини. Привітний колектив кожного видання та цікава робота не можуть не привернути до себе увагу людей, які мріють працювати у цій сфері, та залишити їх без вражень».

Ярослав Янковський

[img data=def]27_07_2016_1492004710/weee.jpg[/img]

«Як може змінити атмосферу в офісі «СІD media group» 21 журналіст-початківець? Звісно, підняти всіх працівників інформхолдингу на рівень мудрих вчителів-наставників, які знають все. Справді, спеціалісти різних галузей відкрито, щиро (на перший погляд принаймні) та доступно розповіли нам про аспекти та всю крутизну своєї роботи.

Інтернет-журналістика є найбільш близькою для мене темою. Протягом навчання в університеті, окрім штудіювання медицини, активно веду чималий інтернет-ресурс та керую ним. В офісах «Таблоїда Волині» та «Район.Луцьк» я ознайомився з їх способом підготовки та подачі матеріалу до читача. Тематика цих видань нова, а ідеї працівників цікаві та досить креативні. Викликаюча візитка «Таблоїда» одразу спровокувала мою увагу та залишила невеличку посмішку на вустах. Серед труднощів роботи, як зазначили головні редактори обох інформресурсів, є брак кваліфікованих кадрів. Загалом враження склалося позитивне. Не шкода жодної наносекунди мого перебування тут.

Радіомовлення та друковані видання теж цікаві напрями журналістики. Оскільки я вже знайомий з ними ще з позаминулої школи, то особисто на мене вони не справили надзвичайного враження. Але працівники цих галузей теж беззаперечно круті. Винятком моєї уваги став перший випуск газети «Сім’я і Дім». Було цікаво подивитися, як він виглядав за два роки до мого народження.

На цій ноті я, швидше за все, закінчу та піду готуватися до завтрішнього дня. Можливо, мій відгук був Вам цікавий, можливо – ні. Але я все одно старався :). Дякую, що не пошкодували свого часу на нас. Гучних сенсацій вам та провокативних тем»