Князі, лицарі, дами із палацових веж фестивалили біля Володимира-Волинського

_{Текст і фото: Софія ГУДИЧ}

Про героїчну добу і лицарські бої можна не лише читати в книгах. Серед лісу, обабіч давньої ріки, кожен зміг відчути період великих завоювань та звершень, не лише залишитися спостерігачем, а й стати князем, лицарем, дворянином.

Так, мова про фестиваль «Княжий», який пройшов 19-20 серпня поблизу Володимира-Волинського у селі Заріччя.



Цей фестиваль має особливу концепцію, витриманий стиль древніх княжих дворів та містечок поблизу центрів князівств. Організатори постаралися зробити так, аби відвідувачі забули, що вони у 21-му столітті. Тож все оформлення зроблено в стилі заходу: герби князівств, автентичні фотозони, обладунки, кінні бої, їжа на відкритому вогні, тканні одягання. А для тих, хто прийшов одягнений в стилі фестивалю вхід був безкоштовним. Ціна квитка, до слова, приємно дивує. Стати частиною масштабної реконструкції можна було лише за 20 гривень.



Виступи коней та амазонки-вершниці однозначно заслуговують особливої уваги. Показані вистави були подекуди й небезпечними. Споглядати на реконструкції кавалькад кінноти від «Каретного двору» зі Львова зійшлася чи не половина Володимира-Волинського.
Наймолодшій вершниці Софії – 8 років. У дівчинки ще й порвалося стремено, але вона виступила з ним, як справжня войовнича амазонка княжої доби.




Усі охочі могли й приміряти лицарські обладунки. Особливо сміливі вирушали у сплав на каяках річкою Луга. А от найменші хлопчаки та дівчата збудували свій замок – із картону та яскравих фарб. Дорослі ж могли зіграти у млинок, автентичну настільну гру.





Жіноцтво княжого періоду навіть розбило табір навпроти головної сцени. Смажили м'ясо на відкритому вогні, ткали килими, ліпили глиняний посуд і забавлялися з конями. Можна було й постріляти з лука або відправитися на екскурсію древнім Володимиром.





Музика була сучасною, але з бойовим і сильним князівським духом. Тут лунав «Лицарський хрест» Тартака і «Хмара», яку розганяв гурт Карна. Окрім цього виступили ще вісім гуртів з України і Білорусі.

А зі сцени розігрували подарунки. Один з призів отримав той, хто найдрайвовіше танцював під музику. Щасливицею стала жінка, яка не просто запалювала, а й підкидала вгору свою дитину (жодна дитина не постраждала).



Діяли й гутіркова та літературна сцени. Гутірки були різними: від принципів побудови громади до еротичних традицій древніх Українців від Ірини Ігнатенко. А от на літературній сцені теж на героїчних сторінках не зупинялися. Тут було трохи життєвого від Любка Дереша, чуттєвого від Ольги Ляснюк та модерного від Павла Коробчука.




Фестиваль княжий мав девіз «Історія оживає тут!». А ожити історії на території древнього Володимира допомогли народний депутат Ігор Гузь та фонд «Прибужжя», генеральний спонсор «Чебатурочка» та громадська організація «Національний Альянс».

Насправді ж, описати фестиваль неможливо, його треба пережити.

^{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}