Автор: Олена Семенюк
Побувала вчора на Lutsk Food Fest і надумала написати коротенький відгук. Не претендую на об'єктивність, тому що провела там, мабуть, півгодини, але, може, комусь буде цікаво/корисно:
Почну з плюсів:
1. Захід витягнув багато лучан із дому і привів у замок. Нащодень лучан там дуже важко побачити, тому для замку це такий собі піар-крок на зустріч народу. А там потихеньку і на виставки почнуть ходити )
2. Їсти-пити було що - вистачало і ветегаріанцям (дякую, вегетаріанське кафе "Намасте"), і любителям ковбас і шашликів, і солодкоїжкам.
3. Була така собі атмосфера родинного свята у формі фуршету - нічого високого, просто чомусь симпатично Смайлик «smile»
4. І найважливіше. До замку натягнули різних гарних кріселок, качалочок, сідачок, на яких можна було би посидіти, відпочити. Їх там треба лишити, або поставити якісь інші. Вони освіжали замок, робили його таким собі піпл-френдлі. Звісно, якщо ставити такі стільця-столики, то без ніяких парасольок, літніх терас тощо.
5. Було чисто, попри те, що вже тоді було багато людей.
А тепер про мінуси:
1. Величезна черга на вході. Можна було організувати передпродаж квитків, або поставити ще кількох касирів. Зрештою, до хвостика черги підійшла співробітниця замку, яка зібрала гроші, не видала квитків і "запустила". Сподіваюсь, проб'ють.
2. Роздратувала криклива піца-машина. Це насилля над вухами та мізками, якби звук був удвічі тихішим, дітям теж би подобалося, а сусідам було б не так важко.
3. Особливо не було що робити. Можна було йти на фестиваль просто як на пікнік, але іншого заняття, крім поїдання їжі та спостерігання за процесом приготування, я для себе не знайшла. Ну, хіба фото-марафон від ВОГО "Фундація розвитку громад". Думаю, пізніше було інакше.
4. Не було чогось дійсно нового і несподіваного з кулінарної точки зору. Все те ж, що можна скуштувати в закладах, або купити в магазинах.
Висновків робити не буду, але скажу лише, що організатори, зокрема, Олексій Веремійчик, дуже постаралися. Маю надію, бажання проводити масштабні заходи не зникне, а всі можливі мінуси будуть перетворені на плюси.
P.S. Спеціально не говорю про доцільність фестивалю в "наш час" та про походження головного спонсора, а аналізую враження від події як такої, у вакуумі.
Побувала вчора на Lutsk Food Fest і надумала написати коротенький відгук. Не претендую на об'єктивність, тому що провела там, мабуть, півгодини, але, може, комусь буде цікаво/корисно:
Почну з плюсів:
1. Захід витягнув багато лучан із дому і привів у замок. Нащодень лучан там дуже важко побачити, тому для замку це такий собі піар-крок на зустріч народу. А там потихеньку і на виставки почнуть ходити )
2. Їсти-пити було що - вистачало і ветегаріанцям (дякую, вегетаріанське кафе "Намасте"), і любителям ковбас і шашликів, і солодкоїжкам.
3. Була така собі атмосфера родинного свята у формі фуршету - нічого високого, просто чомусь симпатично Смайлик «smile»
4. І найважливіше. До замку натягнули різних гарних кріселок, качалочок, сідачок, на яких можна було би посидіти, відпочити. Їх там треба лишити, або поставити якісь інші. Вони освіжали замок, робили його таким собі піпл-френдлі. Звісно, якщо ставити такі стільця-столики, то без ніяких парасольок, літніх терас тощо.
5. Було чисто, попри те, що вже тоді було багато людей.
А тепер про мінуси:
1. Величезна черга на вході. Можна було організувати передпродаж квитків, або поставити ще кількох касирів. Зрештою, до хвостика черги підійшла співробітниця замку, яка зібрала гроші, не видала квитків і "запустила". Сподіваюсь, проб'ють.
2. Роздратувала криклива піца-машина. Це насилля над вухами та мізками, якби звук був удвічі тихішим, дітям теж би подобалося, а сусідам було б не так важко.
3. Особливо не було що робити. Можна було йти на фестиваль просто як на пікнік, але іншого заняття, крім поїдання їжі та спостерігання за процесом приготування, я для себе не знайшла. Ну, хіба фото-марафон від ВОГО "Фундація розвитку громад". Думаю, пізніше було інакше.
4. Не було чогось дійсно нового і несподіваного з кулінарної точки зору. Все те ж, що можна скуштувати в закладах, або купити в магазинах.
Висновків робити не буду, але скажу лише, що організатори, зокрема, Олексій Веремійчик, дуже постаралися. Маю надію, бажання проводити масштабні заходи не зникне, а всі можливі мінуси будуть перетворені на плюси.
P.S. Спеціально не говорю про доцільність фестивалю в "наш час" та про походження головного спонсора, а аналізую враження від події як такої, у вакуумі.