BLOG на нічку: чотири кроки на шляху до справжнього кохання
Сьогодні у постійній вечірній рубриці «Таблоїда Волині» читайте про те, через які почуття проходить людина перед тим, як зустріти справжнє кохання.
22 Жовтня 2024
У новій рубриці "Таблоїда Волині" "BLOG на нічку" ми публікуємо думки лучан, наших читачів щодо різних цікавих та дискусійних питань.
Якщо бажаєте побачити і свій блог на сторінках нашого інтернет-видання - надсилайте тексти на електронку t[email protected].
А цього разу наша постійна блогерка Анна Савчук розповідає, чому вона не вірить у жіночу дружбу.
***
Питання про існування жіночої дружби обговорюється роками. Хтось стверджує, що вона існує, комусь здається, що такого бути не може. Чи можливе дружнє співіснування двох жінок у сучасному світі? Чи можна взагалі ті стосунки, які мають представники нинішньої прекрасної половини, назвати дружбою? Та й чи потрібна дружба між дамами в принципі?
Мене такі питання не цікавлять давно. Адже у жіночій дружбі я розчарувалася ще у класі п’ятому. Хоча ні, певні сумніви у мене прокинулись ще, очевидно, в дошкільному віці. Пам’ятаю, як зовсім дівчинкою, я і мої дві подруги гуляли разом. На вулиці була рання весна, багато багнюки. Я посковзнулась і впала. Брудна і заплакана, я стояла посеред вулиці в той час, як подруги розсміялись і пішли собі далі. Пам’ятаю, як просила їх почекати мене, та дівчата почимчикували, навіть не оглядаючись. Дивно, адже пройшло мільйон років, все забулося, але я до цього часу пам’ятаю колір куртки однієї з подруг і відчуття гнітючої несправедливості.
Тому твердо впевнена, що між дівчатами може бути партнерство, співробітництво, взаємодопомога, гарне проводження часу разом, цікаве спілкування та взаємовиручка, а от дружба… Радше здається, що дружити можна, і треба, з чоловіками. Принаймні, їм найчастіше байдуже, як ти виглядаєш (якщо, звісно, це нормальний чоловік, а не чудо в обтягнутих штанах та принципово помішане на власній зовнішності), вони не відіб’ють в тебе чоловіка (якщо в мужчини вже гаразд з орієнтацією), їм плювати, на скільки кілограм ти стала більшою та скільки тижнів вже не робила манікюр.
Ні, звісно, чоловікам теж хочеться дружити з гарною жінкою, але їм не принципові якісь нюанси і вони навряд чи підуть до свого друга за бокалом пива розказувати про те, що «Галька заплила жиром, Манька відростила брови як в 90-літнього діда, а Ірка розійшлася з черговим чоловіком». Чоловікам і на думку не спаде обговорювати з вами теми манікюру, моди, рецептів борщу чи те, який шеф неадекватний. Зате з хлопцями запросто можна дискутувати на різні теми, обговорювати політику і міжнародну ситуацію, а ще вони зазвичай платять за вас у кафе, роблять компліменти та піднімають настрій. З чоловіками дружити легше. І попри численні розмови про те, що дружби між хлопцем і дівчиною бути не може, це цілковита маячня. Дві різностатеві особини можуть десятиліттями дружити і не відчувати при цьому ніякого потягу. Зате їм завжди буде про що поговорити і дати поради з приводу стосунків із протилежною статтю.
Жіноча дружба в багатьох випадках абсолютно фантомний елемент. Адже добре дружити з нещасною дівкою: от в тебе є хлопець, а в неї ні. Вона ниє і плаче, а ти на її фоні просто богиня із коханим. Або з нещасною, обтяженою дітьми і хатніми справами дамочкою, а ти при цьому вільна успішна пташка. Або ж з дамою, яка має машину, зв’язки чи гроші і все це в купі можна використати собі на благо.
Чому я не вірю у жіночу дружбу? Бо одна моя «подруга» дружила зі мною до тих пір, поки була консультантом однієї з косметичних фірм, постійно пропонувала різний косметичний непотріб, а мені просто незручно було їй відмовити і я завжди щось у неї купувала. А от коли я попросила її про послугу (насправді дуже приємну і ту, яку б кожен християнин сприйняв за честь) вона відмовила. Мотивувала це тим, що її хлопець проти її участі у нашому сімейному святі. Чи було мені боляче? Зважаючи, що на той час я перебувала у дуже делікатному стані, мені було дуже боляче. Чудово, коли такі люди йдуть з твого життя, але неприємний осад все ж лишається.
Чому я не вірю у дружбу? Тому що є жінки, які дружили зі мною виключно через те аби я позичала їм кошти, допомагала у чомусь, забирала їх дітей із дитсадочка або просто переслідували інші корисливі цілі. Чому я не вірю у жіночу дружбу? Бо більшість дівчат, яких я знаю, зникали, забували за елементарне спілкування, варто було лише їм знайти багатого чоловіка, влаштуватись на гарну роботу або лише трохи підвищити свій статус.
Часто подруги намагаються «підтримати». Пам’ятаю, як в певний період мого життя «добрі дівчатка» говорили: «ой, та не хвилюйся і я колись була така товста». Або «та не бійся, кілька років пройде і схуднеш, це друге підборіддя так тобі до лиця». Інколи подруги і взагалі радять неймовірні речі: «та покинь ти того козла, та піди ти з тої роботи, та зріж волосся, пройде років три і воно знову виросте». І найгірше, інколи абсолютно неадекватні поради, дівчата виконують, адже довіряють душеньці-подружці, яка гіршого ж не хоче. І в результаті: розчарування, біль та сльози.
Жінки в принципі створіння дивні. Адже якщо не існує жіночої дружби, то мала б існувати жіноча солідарність. Але кілька днів тому зіткнулась із ситуацією, коли жіночий лікар обговорювала свою пацієнтку з іншою пацієнткою! Такі випадки не поодинокі, адже обговорення моральних якостей, матеріальних та життєвих ситуацій, поширене серед жіноцтва в багатьох сферах. Чоловіки, зазвичай, все ж такого не роблять. То може це просто в жінок натура така?
Жіноча дружба – це не посиденьки у кафе, не гулянки у клубах і не перемивання кісток іншим своїм подругам. Жіноча дружба – це можливість нічого дзвінка і допомога у скрутних ситуаціях, це здатність вислухати і зателефонувати просто так. Це вічний процес, який не обмежується привітаннями на день народження та візитами, тоді коли запросять. Жіноча дружба – це дуже складна штука. Це те, що багато дам пронесли крізь роки, крізь втрати і здобутки. Це те, що перевіряється часом, статусом і грошима.
Жіноча дружба буває. І є таки мільйони прикладів жертовної, справжньої, неймовірної дівочої дружби. Хтось знаходить її ще у дитсадочку, а в когось вірна подруга з’являється лише у глибокій старості. Це не означає, що якась жінка погана, а якась хороша, що якась дама неймовірно комунікабельна, а якась постійно ниюча буркотлива жіночка. Це взагалі ні з чим не пов’язано, адже всі настільки різні, що універсальних рецептів дружби не існує. Але обираючи собі подруг, варто бути обачними. Адже дуже часто, та, хто прикидається твоєю вірною подругою, насправді може тримати за спиною ніж, яким в найбільш непідходящий момент поранить прямо у серце.
Якщо бажаєте побачити і свій блог на сторінках нашого інтернет-видання - надсилайте тексти на електронку t[email protected].
А цього разу наша постійна блогерка Анна Савчук розповідає, чому вона не вірить у жіночу дружбу.
***
Питання про існування жіночої дружби обговорюється роками. Хтось стверджує, що вона існує, комусь здається, що такого бути не може. Чи можливе дружнє співіснування двох жінок у сучасному світі? Чи можна взагалі ті стосунки, які мають представники нинішньої прекрасної половини, назвати дружбою? Та й чи потрібна дружба між дамами в принципі?
Мене такі питання не цікавлять давно. Адже у жіночій дружбі я розчарувалася ще у класі п’ятому. Хоча ні, певні сумніви у мене прокинулись ще, очевидно, в дошкільному віці. Пам’ятаю, як зовсім дівчинкою, я і мої дві подруги гуляли разом. На вулиці була рання весна, багато багнюки. Я посковзнулась і впала. Брудна і заплакана, я стояла посеред вулиці в той час, як подруги розсміялись і пішли собі далі. Пам’ятаю, як просила їх почекати мене, та дівчата почимчикували, навіть не оглядаючись. Дивно, адже пройшло мільйон років, все забулося, але я до цього часу пам’ятаю колір куртки однієї з подруг і відчуття гнітючої несправедливості.
Тому твердо впевнена, що між дівчатами може бути партнерство, співробітництво, взаємодопомога, гарне проводження часу разом, цікаве спілкування та взаємовиручка, а от дружба… Радше здається, що дружити можна, і треба, з чоловіками. Принаймні, їм найчастіше байдуже, як ти виглядаєш (якщо, звісно, це нормальний чоловік, а не чудо в обтягнутих штанах та принципово помішане на власній зовнішності), вони не відіб’ють в тебе чоловіка (якщо в мужчини вже гаразд з орієнтацією), їм плювати, на скільки кілограм ти стала більшою та скільки тижнів вже не робила манікюр.
Ні, звісно, чоловікам теж хочеться дружити з гарною жінкою, але їм не принципові якісь нюанси і вони навряд чи підуть до свого друга за бокалом пива розказувати про те, що «Галька заплила жиром, Манька відростила брови як в 90-літнього діда, а Ірка розійшлася з черговим чоловіком». Чоловікам і на думку не спаде обговорювати з вами теми манікюру, моди, рецептів борщу чи те, який шеф неадекватний. Зате з хлопцями запросто можна дискутувати на різні теми, обговорювати політику і міжнародну ситуацію, а ще вони зазвичай платять за вас у кафе, роблять компліменти та піднімають настрій. З чоловіками дружити легше. І попри численні розмови про те, що дружби між хлопцем і дівчиною бути не може, це цілковита маячня. Дві різностатеві особини можуть десятиліттями дружити і не відчувати при цьому ніякого потягу. Зате їм завжди буде про що поговорити і дати поради з приводу стосунків із протилежною статтю.
Жіноча дружба в багатьох випадках абсолютно фантомний елемент. Адже добре дружити з нещасною дівкою: от в тебе є хлопець, а в неї ні. Вона ниє і плаче, а ти на її фоні просто богиня із коханим. Або з нещасною, обтяженою дітьми і хатніми справами дамочкою, а ти при цьому вільна успішна пташка. Або ж з дамою, яка має машину, зв’язки чи гроші і все це в купі можна використати собі на благо.
Чому я не вірю у жіночу дружбу? Бо одна моя «подруга» дружила зі мною до тих пір, поки була консультантом однієї з косметичних фірм, постійно пропонувала різний косметичний непотріб, а мені просто незручно було їй відмовити і я завжди щось у неї купувала. А от коли я попросила її про послугу (насправді дуже приємну і ту, яку б кожен християнин сприйняв за честь) вона відмовила. Мотивувала це тим, що її хлопець проти її участі у нашому сімейному святі. Чи було мені боляче? Зважаючи, що на той час я перебувала у дуже делікатному стані, мені було дуже боляче. Чудово, коли такі люди йдуть з твого життя, але неприємний осад все ж лишається.
Чому я не вірю у дружбу? Тому що є жінки, які дружили зі мною виключно через те аби я позичала їм кошти, допомагала у чомусь, забирала їх дітей із дитсадочка або просто переслідували інші корисливі цілі. Чому я не вірю у жіночу дружбу? Бо більшість дівчат, яких я знаю, зникали, забували за елементарне спілкування, варто було лише їм знайти багатого чоловіка, влаштуватись на гарну роботу або лише трохи підвищити свій статус.
Часто подруги намагаються «підтримати». Пам’ятаю, як в певний період мого життя «добрі дівчатка» говорили: «ой, та не хвилюйся і я колись була така товста». Або «та не бійся, кілька років пройде і схуднеш, це друге підборіддя так тобі до лиця». Інколи подруги і взагалі радять неймовірні речі: «та покинь ти того козла, та піди ти з тої роботи, та зріж волосся, пройде років три і воно знову виросте». І найгірше, інколи абсолютно неадекватні поради, дівчата виконують, адже довіряють душеньці-подружці, яка гіршого ж не хоче. І в результаті: розчарування, біль та сльози.
Жінки в принципі створіння дивні. Адже якщо не існує жіночої дружби, то мала б існувати жіноча солідарність. Але кілька днів тому зіткнулась із ситуацією, коли жіночий лікар обговорювала свою пацієнтку з іншою пацієнткою! Такі випадки не поодинокі, адже обговорення моральних якостей, матеріальних та життєвих ситуацій, поширене серед жіноцтва в багатьох сферах. Чоловіки, зазвичай, все ж такого не роблять. То може це просто в жінок натура така?
Жіноча дружба – це не посиденьки у кафе, не гулянки у клубах і не перемивання кісток іншим своїм подругам. Жіноча дружба – це можливість нічого дзвінка і допомога у скрутних ситуаціях, це здатність вислухати і зателефонувати просто так. Це вічний процес, який не обмежується привітаннями на день народження та візитами, тоді коли запросять. Жіноча дружба – це дуже складна штука. Це те, що багато дам пронесли крізь роки, крізь втрати і здобутки. Це те, що перевіряється часом, статусом і грошима.
Жіноча дружба буває. І є таки мільйони прикладів жертовної, справжньої, неймовірної дівочої дружби. Хтось знаходить її ще у дитсадочку, а в когось вірна подруга з’являється лише у глибокій старості. Це не означає, що якась жінка погана, а якась хороша, що якась дама неймовірно комунікабельна, а якась постійно ниюча буркотлива жіночка. Це взагалі ні з чим не пов’язано, адже всі настільки різні, що універсальних рецептів дружби не існує. Але обираючи собі подруг, варто бути обачними. Адже дуже часто, та, хто прикидається твоєю вірною подругою, насправді може тримати за спиною ніж, яким в найбільш непідходящий момент поранить прямо у серце.