_{Фото: Сергій МАТВІЙЧУК}

У Луцьку співали, згадували, сміялися і плакали на акустичному вечорі до 50-річчя співака, письменника, телеведучого, продюсера, актора, лідера гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка.

Поціновувачі таланту артиста зібралися в затишній арці офісного центру «City Park» біля єдиного в Україні пам’ятника Кузьми. Захід організували активні лучани за технічної підтримки Громадянського Руху «CВІДОМІ». 

Розпочала акустичний вечір відома волинська співачка Галина Конах. Протягом заходу найпопулярніші пісні гурту «Скрябін» виконували Diana Sky, представники луцької рок-школи, студенти СНУ, ЛНТУ та випускники медколеджу. Композиціями гурту на піаніно зачаровував талановитий музикант Міхаель Галузян.

1

1

«Немає такого дня, щоб цей пам’ятник стояв самотнім. Біля нього постійно діти, біля нього постійно старші, біля нього постійно молодь. І мені здається, це не просто так», - зауважила Христина Назар, координаторка проектів Громадянського Руху «СВІДОМІ».

Жива музика, пледи і каремати, квіти біля пам’ятника, слова пісень, виписані у блокноти чи роздруковані на аркушах, багато спогадів слів про зрозумілого усім Чувака, який дуже любив життя, – вечір минув в атмосфері абсолютного спокою і розуміння, начебто його учасники давно були знайомі між собою. Не злякала справжніх прихильників непересічної постаті Андрія Кузьменка і злива, а лише додала виняткової романтичності та затишку.

1

 «Це наша соціальна відповідальність перед Кузьмою та мільйонами його фанатів, крім того у світі єдиний пам’ятник Кузьмі – і він у «Сіті Парку». Ці причини і породили ідею, її швидко підхопили відвідувачі та фейсбук-юзери, адже людей, які поважають Кузьму і захоплюються ним, як і ми, дуже багато. Тим паче Луцьк потребував такого формату. Формату, коли все просто, і таке враження, що співаємо на кухні під гітару. Так щиро і чесно», - розповідає одна з організаторів заходу Галина Падалко.

Гості понесли додому музичні замальовки та слова улюблених пісень, залишаючи Кузьмі багато квітів, серпневу зливу і віру в те, що суспільство невпинно змінюється, а отже все було не марним.