Від барбершопу – до головного вокального шоу країни: лучанин розповів, як підкорив Надю Дорофеєву. ФОТО.

^{Текст: Оксана ФЕДОРУК}

^{Фото: з особистого архіву Романа Вознюка}

Лучанин Роман Вознюк пройшов відбір на популярне вокальне шоу «Голос країни». Під час «сліпих прослуховувань» його голос зачарував співачку Надію Дорофеєєву, яка на останніх секундах виступу все-таки натиснула на червону кнопку і стала його тренеркою. Інші судді також оцінили тембр голосу хлопця. “Ти такий тембровий, такий цілісний, я в шоці, таких небагато”, - не скупилися на компліменти Тіна Кароль.

Найцікавіше, що Роман, якому нещодавно виповнилося 27 років, ніколи не займався вокалом професійно. Зараз він працює у луцькому барбершопі, раніше - звичайним продавцем у супермаркеті. Але навіть там любив щось наспівувати, за що іноді отримував “на горіхи”.

Коли почалася його любов до музики і як вона привела його на найпопулярніше вокальне шоу країни, Роман Вознюк розповів “Таблоїду Волині”.

– Роман, коли ти почав співати? Звідки в тебе любов до музики?

– Співав ще у школі, але це було не дуже серйозно.

У мене з рідних ніхто не співає, але вдома була гітара і я пробував на ній грати. Тоді нічого не виходило, тому думав, що у мене руки ростуть не з того місця. А виявилося, що вона була просто зламана)))

Після школи вступив у Комерційний коледж на товарознавця-комерсанта. Як бачиш, про якусь творчість я зовсім не думав. Але захотів все ж таки навчитися грати на гітарі. Мій однокласник мені її подарував, я купив струни.

Вчився самостійно, шукав відео на YouTube, годинам сидів, розбирався. Довго не виходило грати і співати одночасно. Дуже важко було. Зараз, коли дивлюся ті свої найперші записи, то навіть смішно. Але з часом почало виходити. Тепер розумію, що будь-який музичний інструмент, яким ти володієш, допомагає чути, слухати і краще видавати звук. Ти глибше розумієш тональність, ноти.

Потім я навчив грати на гітарі свого друга, з яким почали грати і співати разом. Могли сісти просто біля школи чи в парку.

– Зараз ти працюєш у барбершопі. Як туди потрапив?

– Десь років п’ять я працював у “Сільпо” - спочатку продавцем, кортадором (людина, яка нарізає сиров’ялене м’ясо, - ред.), потім - завідувачем відділу.

Якось на роботі я випадково познайомився з одним чоловіком. Він шукав певне акційне пиво, я йому приніс зі складу, і він мене запам’ятав. Потім він замовив у нас хамон, який я нарізав на відкритті його барбершопу. Так, це був власник барбершопу, в якому я зараз працюю. Він запропонував мені освоїти нову професію - барбера. І ось я вже понад рік ним працюю.

Мені подобається, це більш творча робота. Я ніби скульптор - щось завжди придумую нове. А ще ми повісили в барбершопі гітару, я міг собі грати у вільний час.

Ну і там вирішив трохи поміняти імідж - відростив бороду)))

– Як же в тебе з’явилася ідея піти на “Голос країни”?

– Я співаю скрізь - можу йти просто по вулиці і співати, люди оглядаються, а мені все рівно, я отримую від цього задоволення. Міг на роботі в “Сільпо”, зі мною навіть керуюча через це сварилася.

І мені багато хто говорив, чому не беру участі в “Х-факторі” чи “Україна має талант”. Але я ставився до таких шоу скептично, думав, що проста людина туди не зможе потрапити. Хоча зараз знаю, що це не так.

У той час я почав зустрічатися з дівчиною і вона мене все ж переконала подати заявку на “Голос країни”. Я записав три пісні і надіслав відео. Через місяць мене запросили на відбір.

Це дорого вартує, коли біля тебе є людина, яка в тебе вірить і підтримує. Аня розуміє мене і розуміє, чого я прагну. І це насправді безцінно.

– Тобто до цього ти ніколи не займався музикою професійно?

– Ні, я навіть ніколи не брав уроків вокалу. Протягом майже 10 років я сам вчився, працював над своїм голосом і над собою.

Минулого року трохи спробував себе як третій вокаліст у гурті “ФлайzZzа”. Потім Тіма запросив мене виступити в “Кораблику”, я співав кавери під гітару. У той вечір я зрозумів, що дійсно хочу бути на сцені, що це моє.

– Надя Дорофеєва обернулася до тебе буквально на останніх секундах. Ти хотів, щоб саме вона натиснула кнопку?

– Перед виходом на сцену, звичайно, я хвилювався. Найбільше хвилювання було якраз за лаштунками, коли очікував своєї черги. Це дуже крутий тест на стресостійкість.

А вже на сцені було легше. Десь в глибині душі у мене було відчуття, що я маю бути там.

Я старався не думати, чи хтось з суддів обернеться до мене, хотів просто виступити, для мене це вже неймовірна перемога. Але так, дійсно, я хотів у команду Наді. І коли на останніх секундах вона натиснула кнопку - мене просто зсередини розірвало, відчуття не передати словами.

Також я бачив, що мій виступ сподобався і Монатику, і Тіні Кароль.

– Як ти взагалі сприймаєш участь у шоу? Що це для тебе означає?

– На зйомках я познайомився з багатьма учасниками, серед них дуже багато дійсно талановитих людей, які, я впевнений, стануть зірками. Дивлячись на них, мені теж хочеться розвиватися. Я навіть зробив собі вдома невелику студію і планую щось записувати своє.

Як би це банально не звучало, але для мене перемога - це справді не головне. Я розумію, що можна виграти, але це нічого тобі не дасть. А можеш просто взяти участь, але отримати колосальний досвід і використати його на максимум. Як зробив той же Монатик.

Для мене взяти участь, стояти на сцені - це вже перемога. Над собою, над своїми страхами і сумнівами. Я зробив крок вперед. І це лише маленький пазлик. І зараз бачу, як все складається докупи, ніби так мало бути. Одне притягнуло інше.

– Як ти гадаєш, що тобі допомогло у цьому?

– Зараз мені багато людей пишуть повідомлення, запитують, яку пісню краще вибрати для відбору, як готуватися до виступу. Я не скажу, що у мене вже такий досвід, щоб роздавати поради, але головне, на мою думку, - це щирість.

Ти маєш дійсно цим жити і горіти. І робити хоча б маленькі кроки у цьому напрямку. Тоді воно тебе обов’язково кудись приведе.

***
^{Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}