^{Фото: Лідія Кожевнікова
Текст: Анна Панченко
Настрій: Кафе LOFT (вул. Огієнка, 2а)}

 «Таблоїд Волині» розпочинає серію інтерв'ю з «Красунями місяця», яких обрали наші читачі. Тож кожна із них розповість, чим вона живе та чим захоплюється. Ми будемо відкривати нашим читачам чарівних волинянок, їх захоплення та стиль життя.

Вона  прийшла на десять хвилин раніше. Вже з перших секунд знайомства ця красуня зачаровує своєю усмішкою. Переможницею голосування за «Красуню січня» стала дівчина, яка прагне знайти свою місію, зрозуміти роль у житті та пізнати саму себе Єва Кононова.

– Розкажи про себе декілька слів. Яка ти?

– Я – велика мрійниця. Стараюся у всьому бачити позитив та дізнаюсь щось нове про себе. Саме це допомагає мені зрозуміти більше про світ та людей навколо мене. 

– Ти часто відвідуєш різні тренінги. На скільки для тебе це важливо та чи розвиває це тебе як особистість?

– У кожної людини є минуле, майбутнє та теперішнє. Минуле сформувало нас, зробило нас такими, якими ми є.  А от майбутнє залежить лише він нас: як ми «прокачаємо себе» та зрозуміємо цей світ.  Для мене не є дуже важливим відвідувати тренінги, але пізнати, яка я внутрішньо та емоційно, – необхідно.  Я хочу зрозуміти: чому я тут, яке в мене призначення та яку я відіграю роль у житті самої себе. Це, власне, важливо не лише для «галочки», а для самої себе, щоб генерувати промінь світла.

3

– Чи маєш ти хобі? Що ти любиш?

– Я пізнаю себе. Зазвичай, через арт-терапію. Я не художниця, та малюю відчуттями, емоціями та енергією. Мій сьогоднішній настрій, наприклад, помаранчевого кольору – я постійно відчуваю його присутність та тепло в мені і наповнююсь цією енергією. Я завжди отримую дотик кольору, енергії і викладаю це на полотні.

Також я часто фотографуюся. Через фотосесії я розкриваю себе по-іншому: свої внутрішні жіночі якості, пізнаю себе як тендіну і ніжну дівчинку. Фотосесія для мене – новизна. Можливо, це вже моя особлива фототерапія.

– На своїй фейсбук-сторінці ти часто пишеш, що любиш читати. Яка твоя улюблена книга?

– Тут я маю декілька варіантів. Майже всі книги Робіна Шарма, Елізабет Гілберт «Їсти, молитись, кохати» та книга «Мистецтво мріяти». Я читаю всі топові та тексти, які мене мотивують.

Я ще обожнюю писати.  Я не працювала у виданнях, це – лише хобі. На моїй фейсбук-сторінці можна побачити публікації на різну тематику. Все залежить від настрою, натхнення та певної хвилі.  Мої пости трішки ширші, глибші та наповнені певним змістом.

– Хто тебе надихає?

– У різний період життя мене надихають різні люди.  Я думаю, що це Божа любов чи благословення. Мене завжди оточують ті, з яких я можу черпати корисну інформацію. Саме зараз є такі «стандартні» люди, які вагомі для мене. Це, власне, моя бабуся – фантастична жінка, тітка та друзі, які постійно зі мною, підтримують мене.

– Зараз майже всі страждають від зимової депресії. Як ти від неї рятуєшся?

– Я не буду лукавити, у мене є депресія. Бувають такі періоди, коли цей стан переходить у щось незрозуміле в емоційному та фізичному плані, та я беру себе в руки, говорю: «Єва, ти сильна. Ти зможеш все, біля тебе є суперкруті люди» і просто йду. Виходжу надвір, дивлюсь на небо та, скажімо, на те, як розквітає квітка, і знаходжу у тому натхнення. Потрібно помічати деталі. Можна з поганого зробити щось хороше або ж через секунду – щось зруйнувати.

– Про що ти думаєш перед сном?

– Перед сном я справді дуже багато думаю. Вдень я буваю сонна, але ввечері на мене звалюється вся інформація – я починаю писати пости, читати чергову книгу, мріяти та планувати.

– Про що ти мрієш?

– Спочатку я мріяла бути здоровою. Зараз я відчуваю цю силу у собі та мрію бути щасливою, прокидатися і щодня кайфувати. Я дякую за кожен прожитий день.

– Розкажи, будь ласка, більше про свою мрію бути здоровою.

– У житті даються випробування кожній людині. Я – не виняток. У мене були свої життєві перепетії. Мені робили чотири операції на серце. Це дало мені силу бути такою, яка я є, і зрозуміти те, що я можу  надихати інших людей, нести світло та проміння для кожного. Я стараюся доносити щирість та не впадати у відчай. Потрібно знайти сили йти вперед і діяти. Я є прикладом, що все можливо.

– Не важко бути щирою і відвертою у 21 столітті?

– Зовсім ні. Тому що я відчуваю це в собі: цю енергію та позитив. Якщо я хочу плакати – я плачу, тому що наші емоцій найкраще генерують наш стан. Якщо я відчуваю щось депресивне –то це бачать всі.

– Поділися секретом про те, як завжди залишатися такою позитивною.

– Для мене найщирішим та найкращим є усмішка. Коли ти усміхаєшся і несеш якусь інформацію, це вже генерує позитивний ресурс та дію. Людина відчуває цей промінь світла та позитивний настрій.

– Зовсім скоро Новий рік. Чи маєш ти спосок речей, які маєш зробити до 2020?

– Списку я ще не маю, бо у моїй душі ще весна. За вікном сяє сонечко, це дуже віддаляє мене від Нового року.

1

– А що б ти хотіла на Новий рік?

– Щастя для себе, здоров’я для всіх моїх близьких та рідних. Позитивних змін. Це звучить банально, але я справді цього хочу.

– Чи зробила ти висновки за 2019? З яким новим досвідом ти підкорюватимеш 2020 рік?

– Не боятися! Не боятися мріяти, діяти так, як каже серце. Прислухатися до себе. 

– А що ти побажала б нашим читачам?

– Я побажаю читачам того, чого й бажаю собі. Бажаю знайти мотивацію до дій, відшукати енергію глибоко в собі. Ми – дуже сильні. Наш ресурс фантастично великий та багатогранний. Я бажаю знайти це кожному. Побажаю також затишку, гармонії та новорічного свята.

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}