^{Текст: Аліна ХОЛБАН
Фото: Макс ТАРКІВСЬКИЙ
Настрій: кав'ярня «Шарлотка» (вул. Богдана Хмельницького, 8)}

Ніколи не здогадаєшся, наскільки цікавими є люди, які щохвилини зустрічаються тобі на вулицях, сидять поруч у маршрутках, смакують каву за сусіднім столиком в кафе. А в кожному з них – особиста історія, яка заслуговує на те, щоби бути почутою.

У рубриці «Хвилинка слави» героєм або героїнею абсолютно несподівано можете стати саме ви. Cловом, якщо побачите журналістів «Таблоїда Волині», – не соромтеся і ловіть свою хвилинку слави!

Олена Оксенчук – лучанка, яка познайомила наше місто з новим форматом б’юті-послуг, заснувавши «Brow Bar». Втім, успіх в роботі – не єдине, чим нас зацікавила Олена. За амбіційною стартаперкою ховається чуйна та емоційна жінка, а також дбайлива мати трьох доньок.

Під час інтерв’ю з Оленою Оксенчук ми поговорили про бізнес, секрети жіночого щастя, материнство та дитяче виховання. Не випадково місцем нашої зустрічі стала кав’ярня «Шарлотка». Цей заклад, мабуть, відомий багатьом луцьким матусям через дитячі майстер-класи з виготовлення солодощів, які влаштовують тут щонеділі.

2

– Нещодавно завершилися новорічні свята. Як ви їх відзначали?

Різдво у нас завжди було сімейним святом, а Новий рік найчастіше відзначаємо з друзями. Цьогоріч ми майже весь час були у відпустці. Мій День народження припадає на третій день Різдва, тому ми з чоловіком подумали, що було би непогано кудись з’їздити, а дітей по дорозі завезти до мами, яка живе у Польщі.

– Оскільки мій День народження також у січні, я мимоволі подумала про те, що ви – козеріг за гороскопом. Ви вірите в астрологію?

Так, але характерні риси тих чи інших знаків зодіаку, зазвичай, дуже узагальнені. Звичайно, всім козерогам притаманні впертість, цілеспрямованість. Але, якщо двоє людей народилися в одну секунду, але в різних місцях – вони вже відрізнятимуться. Тому всіх стригти під одну гребінку не варто.

– Чи часто ваші астрологічні прогнози збувалися?

Після того, як я знайшла професіонального астролога та замовила в нього натальну карту, багато чого стало на свої місця. Я краще почала розуміти свою імпульсивність, багато чого відкрила про себе.

– Поясніть, що таке натальна карта?

Вона дає людині дуже гилибоку інформацію з різних сфер її життя. Маючи натальну карту, можна краще зрозуміти себе, побачити свої сильні та слабкі сторони.

Ми багато в чому покладаємося на інтуїцію, і, коли ми розуміємо її природу, багато чого прояснюється. Я вийшла заміж дуже давно, але завжди підсвідомо відчувала, що з якогось періоду мені б не вдалося це зробити. Коли я отримала натальну карту, там було написано, що до певного віку Всесвіт сприяв тому, щоб я створила стосунки. 

– Розкажіть, з чого зараз складається професійна частина вашого життя?

Я – стартапер по життю. З дитинства я знала, що займатимусь бізнесом, але мені важливо, щоб справа була цікавою.

Свій бізнес я заснувала у 2015 році. До цього я також багато чим займалася, набувала різного досвіду. Думаю, саме завдяки попереднім спробам, мені вдалося досягнути успіху у тому, чим я зараз займаюся.

Починалося все з «Brow Bar», потім я стала займатися ще й косметикою. Спочатку це були американські та європейські бренди, але згодом їх витіснили корейські засоби – я завжди шукала краще серед кращого.

– Бачила, що ви навіть їздили в Корею.

Так. Минулого року ми вперше були у Сеулі. Нас запросив один з наших партнерів, який влаштував нам екскурсію по десяти найбільших заводах. Було дуже цікаво, повернулися ми повні вражень, з новими ідеями та напрацюваннями.

– Як ви взагалі зацікавилися б’юті-сферою?

Як то кажуть, не було щастя, та нещастя помогло. Одного разу мій чоловік, який забезпечував родину, потрапив в аварію. Дякувати Богу, все обійшлося, але ми опинилися у підвішеному стані. Тоді я була вагітна другою дитиною і мені довелося шукати, що може принести нам прибуток. Перше, що прийшло в голову, – піти на б’юті-курси. На той момент я була зовсім далекою від цієї сфери. Можливо, саме друга вагітність і усвідомлення, що я стану мамою двох дівчаток, підштовхнула мене до цього рішення.

Але що робити після курсів? Одного разу я уявила, як було би зручно, ходячи торговим центром, зробити там манікюр. Але, не пройшло і тижня, як в одному з торгових центрів з’явився перший експрес-манікюр. Це ж треба: я тільки подумала, а хтось вже зробив! Тоді мені і прийшла ідея з бровами.

Місцем для реалізації свого задуму я одразу обрала «Порт Сіті». Там до моєї ідеї поставилися зі скепсисом, але це мене ще більше мотивувало. На запуск проекту дали всього два місяці.

Насправді у створенні «Brow Bar» важливу роль відіграли мої друзі та рідні: вони познайомили мене з потрібними людьми, завдяки яким запуск проекту пішов легко. Єдиний нюанс полягав у тому, що у мене була всього одна майстриня, тому мені також довелося опановувати цю справу та ставати майстром. Перші наші роботи не можна назвати ідеальними, але страрт був успішним і завдяки нам ця сфера у Луцьку почала розвиватися.

Коли з’явилася потреба у більшій кількості майстрів, я почала організовувати курси для бровістів.

– Чи потрібно мати особливі здібності для того, щоб стати бровістом?

Мій досвід говорить про те, що це зовсім не обов’язково, головне – мати бажання. Врешті, кращими майстрами стають не талановиті, а працьовиті.

– Ви виховуєте трьох доньок. Чи не плануєте ще мати сина у майбутньому?

Однозначно ні. У мене будуть три зятя, вони й стануть мені синами.

– Ви – ділова жінка. Як встигаєте поєднувати роботу та сімейне життя?

Насправді, я багато чого не встигаю. Просто треба визначитися, що для тебе справді важливо. Я емоційна людина, тому швидко запалююся новими ідеями, а потім думаю, чи зможу я все встигнути. Думаю, варто ставити собі чітку ціль і йти до неї, не відволікаючись на інше.

Також я намагаюся все планувати. Звісно, це не завжди вдається але, зазвичай, всі робочі справи я закінчую до 18:00, а вечір присвячую родині. 

– Скільки років вашим донькам? Які у вас з ними стосунки?

Старшій – вісім, середній – п’ять, а молодшій в лютому буде два рочки. Начебто всі троє – наші діти, але вони такі різні.

Раніше я відчувала провину за те, що через роботу мало приділяю їм уваги. З часом зрозуміла, що набагато ефективніше повністю присвятити дитині хоча б пів години, ніж бути з нею весь день, при цьому займаючись своїми справами. Діти реально відчувають, коли батьки по-справжньому з ними.

Коли народилася моя третя донька, я зрозуміла, що це – найкраще, що могло статися зі мною на той момент. Я брала на себе занадто багато, за роботою загубила те, що насправді було важливо. Завдяки Ані я зупинилася.

– Що у вихованні дітей вважаєте найважливішим?

Складне питання. Напевно, коли вони виростуть, стане зрозуміло, що справді було важливим. Коли у мене з’являлися менші діти, я відчувала провину перед старшими, тому що розуміла, що першу доньку я народжувала, сама ще будучи дитиною. Тільки з часом я дорослішала та  набувала якогось досвіду.

Тому те, що я скажу зараз, може через пів року стати неактуальним. Втім, сьогодні мені здається, що найважливіше – приймати дітей такими, які вони є, і не нав’язувати їм свої страхи, негативні установки та упередження. Я вчусь це робити, бо мені не хотілося б, щоб доньки зверталися до психологів, коли виростуть.

Все потрібно робити з любові, навіть покарання та обмеження. Це теж не завжди мені вдається. Буває, цілий день перебуваєш у напрузі, приходиш додому, а тут ще й дівчатка одна з одною сваряться.., але треба вчитися. Батьки мають бути щасливими, адже, коли ми наповнюємо себе, нам є що віддавати.

– Вам нещодавно виповнилося тридцять. Відчуваєте в собі якісь зміни?

Чесно говорячи, ні. Зараз мені здається, що з кожним роком життя стає більш наповненим. Років з 25 ми починаємо краще розуміти себе, приймати свідомі рішення, відмовлятися від того, що нам непотрібно. Життя стає кращим. Здається, у 50-60 років воно взагалі стане ідеальним.

– Розкажіть про вашого чоловіка. Як складаються сьогодні ваші стосунки?

Мені з чоловіком дуже пощастило, він дуже люблячий, турботливий. Думаю, крім нього, ніхто мене, таку активну, і не витримав би. Він спокійніший за мене, більш приземлений. Ми разом практично пів мого життя.

– Ви познайомилися ще підлітками?

Так. Коли ми познайомилися, мені було п’ятнадцять, потім він пішов в армію. Якийсь час ми просто дружили, хоча більшість наших знайомих думали, що у нас стосунки. Одружилися ми тільки у 2010 році.

До речі, заручини у нас були дуже спонтанними. Ми хотіли жити разом, але я боялася, що мій тато буде проти, тому довелося заручитися. Про одруження ми говорили хіба що жартома. Але одного разу він прийшов додому та сказав: «28 серпня одружуємось». І тут я зрозуміла, що це не жарт. Я не зовсім була готова до цього, але врешті погодилася.

– Поділіться власним секретом щастя.

Мені здається, секрет один: треба цінувати та любити себе. Щаслива жінка – щаслива родина. Це те, чому в першу чергу треба навчитися більшості жінок.

Щоб дати моїм дітям і чоловіку максимум, я маю робити себе щасливою: знаходити час почитати, прийняти ванну, «відключитися». Всі бояться слова «егоїзм», але, на мою думку, саме він – ключ до гармонії. Якщо жінка все віддає, не наповнюючи себе, вона стає нещасливою. А яка мама – такі і діти.   

1

2

1

1

1

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}