Йога, «страви для ворога» та саундхілінг: у Луцьку відбулась «Ніч в Музеї Корсаків». ФОТО

Цьогорічна «Ніч в Музеї Корсаків» була наповнена перформансами, музикою та ароматами чаю,

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків вже вдруге відбулася «Ніч в Музеї». Вечір 17 травня відвідувачі провели серед перформативного, чайного, художнього, декоративно-прикладного та кіномистецтва.

На події побувала й журналістка Район.Культура.

Як зазначила директорка музею Тетяна Репницька, уперше «Ніч музеїв» провели у Берліні у 1997 році, а в Україні цю традицію почали у 2001. У Музеї Корсаків захід тривав з 17:00 по 23:00. Повністю відтворити формат акції наразі є неможливим через правила комендантської години.

Тетяна Репницька. Фото: Район.Культура

Упродовж усього заходу на першому поверсі лунала жива музика у виконанні студентів Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені Стравінського. Біля входу до музею художник Владислав Лебідь змальовував для охочих «дружні шаржі». Його робоче місце розташовувалося біля власного виставкового проєкту «Внутрішнім страхам».

«Мій простір це проміжна станція, до якої можуть доєднатися відвідувачі між інтерактивами. А я зображаю їхнє внутрішнє. Шаржі, як і мій проєкт, це саркастичні та комічні твори. Я хочу, щоб люди сприймали серйозні речі більш сміхотливо, бо це допомагає краще їх прийняти, зрозуміти», – поділився думками Владислав Лебідь.

Владислав Лебідь. Фото: Район.Культура

Для презентації виступів з перформансом до Луцька приїхали мисткині з різних міст України. Терра Нейдорф прибула з Києва. Її «Страви для ворога» натхненні українською кулінарною культурою, але виготовлені з піску, каміння, колючок, отруйних грибів та ягід. Перформерка планує у майбутньому видати книгу з 50 таких рецептів.

«Подумки я готую ці страви з 2022, а фізично – з 2023 року. Коли російські війська були близько біля Києва, єдине що заспокоювало мене, це уявляти перед сном приготування такої їжі. Справді, це досить терапевтично думати, як би це довелося їсти ворогам», – пояснила авторка Терра Нейдорф.

Перформанс «Страви для ворога». Фото: Район.Культура

Гостя з Дніпра Катерина Конюшенко презентувала виступ «Створення людини». Її реквізитом стала земля, яку перформерка формувала у грудки. Мисткиня вважає, що ґрунт та місце нашого народження формує нашу сутність, а якщо втратити зв’язок із домом – людина починає новий шлях прийняття та пошуку.

Символічно, що саме цей виступ відбувся в залі, де розташована найбільша картина у світі «Космогонія», на якій художник Петро Антип зобразив зародження світу, взаємодію добра і зла через філософські, релігійні та міфологічні світогляди. Куратором проєкту став фундатор Музею Віктор Корсак.

Перформанс «Створення людини». Фото: Район.Культура

Урбан зала стала простором спокою та медитації. На цій локації учасники могли доєднатися до чайної церемонії, лікуватися звуками співучих чаш, а також попрактикуватися у хатха-йозі.

За словами чайного майстра Андрія Кота, ця культура виникла 500 років тому, коли молодий китайський імператор вирішив відокремитися від охорони й самостійно оглянути свої сади та ліси. Заблукавши, він сів під деревом, щоб відпочити у затінку від палючого сонця. Поки монарх спав, проміння нагріло воду у піалі, що стояла поруч, а у посудину впало листя чайного дерева. Коли імператор випив напій, він відчув силу і бадьорість, тому вирішив продовжувати дослідження.

Чайна церемонія. Фото: Район.Культура

Андрій Кот розповів, що і сам поблукав волинським лісом, щоб принести відвідувачам додаткові інгредієнти до напою. Заразом він прихопив і мавку, яка допомогла йому провести чаювання. Майстер частував присутніх китайським пуером.

«Я його спробував у 2021 році. Тиждень тому, бувши в Карпатах, я випадково зустрів свого чайного майстра і сказав, що я скоро проведу свою церемонію. Він благословив мене, що було дуже приємно, і напоїв тим пуером, який ми пили чотири роки тому. Я попросив взяти його з собою, щоб попити його разом з вами. Можливо, для когось цей пуер теж стане першим», – сказав Андрій Кот.

Він додав, що перед споживанням чаю, потрібно обов’язково прогріти посуд, щоб температура у піалах не падала, а листя чаю краще розкрилося.

Фото: Район.Культура

Саундхілінг забезпечувала Міла Бхарат. Вона вивчала звукове зцілення у майстрів у Індії, після чого почала організовувати ретрити по всьому світу. Для учасників вона провела терапевтичну звукову сесію.

Саундхілінг. Фото: Район.Культура

Під наглядом інструкторки Оксани Харук присутні вчилися досягати внутрішньої рівноваги через виконання м’яких асан та контролю дихання. У балансі фізичного з енергетичним і полягає унікальність хатха-йоги. Із санскриту «ха» означає сонце, «тха» – місяць, що символізує гармонію між протилежностями.

Йога. Фото: Район.Культура

Поряд із терапевтичними сесіями, відвідувачі практикувалися у малюванні оголеної натури. Заразом у музеї відбувалися заняття з інтуїтивного малювання. Основна мета спонтанного зображення ліній та фігур на полотні – позбавитися переживань, відновитися емоційно та почати самодослідження. Майстер-класом курувала викладачка образотворчого мистецтва Ольга Навротюк. Один зі здобутих нею освітніх профілів – арттерапія.

«Це заспокоєння психіки, нервів. Таке малювання створене для того, щоб людина відчувала себе розслабленою, що зараз у наш час особливо необхідно», – прокоментувала вона.

А техніці з лінориту навчав Михайло Мацюк. Він поділився основними правилами роботи зі станковою гравюрою: шар фарби потрібно рівномірно нанести валиком на лінолеум, але не варто сильно притиснути папір до гравюри, бо малюнок може змазуватися, а папір пошкодитися.

Лінорит. Фото: Район.Культура

Для поціновувачів «технічних» видів мистецтва керівник Музею науки і техніки та промислового дизайну Андрій Михалінчик провів майстер-клас із проявлення чорно-білих фотографій.

Під час «Ночі у Музеї Корсаків» відвідувачі мали змогу навчатися ручного ліплення, плетіння з лісової трави та гончарного мистецтва, зробити собі аквагрим. А у диджитал-залі переглянути фільм і долучитися до його обговорення.

Наприкінці відвідувачам провели екскурсію ліхтариками у залі Актуального мистецтва та колекцією картин авторства Емми Андієвської. Як зазначила керівниця відділу фондів Катерина Михайлюк, художниця за останні 40-50 років не продає свої твори, лише дарує. Музею Корсаків пощастило отримати від неї у дарунок понад 300 робіт.

Опісля на учасників чекала імерсивна вистава «Космогонія» та діджей-сети.