На ХХІІ Львівському форумі видавців, який відбудеться 9-13 вересня, кандидат мистецтвознавства, родом з Нововолинська, журналіст Олександра Шутко презентуватиме книгу «Роксолана: міфи і реалії», написану за результатами досліджень турецьких, західноєвропейських та американських науковців.
 
Книга повністю присвячена непересічній особистості в історії України, Туреччини та всього світу – першій жінці-простолюдинці, яка підкорила серце султана Сулеймана та стала матір’ю його наступника – Селіма ІІ.
 
«Про неї написано чимало романів та поем. Її портрети малювали великі Тіціан і Веронезе, а також Лоріхс, Шьон та інші європейські художники, – зазначає автор книги. – Адже на той час вона була найвпливовішою жінкою у світі».
 
Не дивно, що біографія Роксолани за майже пів тисячоліття обросла легендами, розвіяти які у своїй книзі «Роксолана: міфи та реалії» вирішила Олександра Шутко. Для цього їй довелося ознайомитися з історичними дослідженнями не лише українських, а й турецьких, польських, російських та американських вчених.
 
«Йдеться про найбільш повні та змістовні наукові видання, в основі яких лежить прискіпливе вивчення історичних документів, хронік та свідчень, – розповідають експерти. – Завдяки цьому вдалося віднайти більш ранні твердження сучасників Роксолани про її походження з Рогатина з родини священика та довести, що до татарської неволі вона потрапила маленькою дівчинкою і не могла надто багато пам’ятати про свій рідний край. Тому не була аж так патріотично налаштована по відношенню до своїх земляків, як це намагаються представити українські письменники та кінематографісти».
 
У книзі-дослідженні викладені найцікавіші факти з біографії, які потребують історичного уточнення та корегування. Наприклад, ставши улюбленицею султана Сулеймана, Роксолана оточувала себе здебільшого потурченими представниками польської шляхти. Та й сам султан Сулейман називав її ледь не родичкою польського короля, якою вона, за свідченнями польських послів, ніяк не могла бути. Звідки ж у неї тоді взялися сили так високо піднестися в Османській імперії? Авторка книги упевнена, що тут не обійшлося без політики.
 
Йдеться про зв’язки Кримського ханства, Черкеського князівства та Османської імперії. Адже матір султана Сулеймана Айше Хафса була донькою кримського хана Менглі І Гірея та черкеської принцеси, ім’я якої невідомо. Його батько – султан Селім Явуз, змагаючись за султанський трон з братами, відправив її разом з сином Сулейманом до Криму, де вони перебували три роки. Там юний Сулейман покохав доньку черкеського князя Ідара Темрюка Махідевран, яка на прохання Айше Хафси була подарована йому її родичами по материнській лінії. Через деякий час вони переїхали до Маніси. А коли Сулейман 30 жовтня 1520 року зійшов на трон, оселилися в стамбульському палаці Топкапи.
 
Тоді до султанського гарему, в якості подарунку кримського хана Сулейману Пишному, потрапляє й Роксолана, якій не виповнилося й 16 років. Майже одразу вона стає його улюбленицею на ім’я Хюррем (усміхнена, весела), народивши 1621 року первістка Мехмеда. Разом з її піднесенням у гаремі зміцнюється дружба султана Сулеймана з кримським ханом, з яким він ходив у військові походи, та псуються стосунки з черкеським князем. Про що свідчить поновлення спустошливих набігів кримців на черкеські землі.
 
Народивши чотирьох синів та доньку, Роксолана стає законною дружиною султана Сулеймана, а зі смертю у 1534 році Айше Хафси-султан – ще й господинею його гарему. Це породило в народі плітки про те, що вона – відьма, яка причарувала до себе могутнього султана. Насправді ж, усі її чари полягали у бажанні вивчати східні мови, письмо та Коран. Згодом вона почала писати страоосманською розкішні любовні листи султану Сулейману, що більшу частину життя провів у військових походах, та навіть вірші, які наводяться у книзі. Саме за кмітливість, наполегливість та чималий поетичний талант і покохав її до нестями султан, що й сам був поетом.
 
Про те, наскільки Роксолана йому дорога, свідчить плата – 2 тис. акче (за нинішніми розрахунками це майже $6 тис.), яку вона щодня діставала з султанської скарбниці. За рік накопичувалося $2 млн. Ця платня зберігалася за нею до самої смерті й більше нагадувала річний прибуток невеликої французької провінції. Ще Роксолана отримувала безліч подарунків – коштовні прикраси, тканини, вбрання зі Сходу та Заходу, хутра та парфуми. Деякі її речі разом з листами зберігаються в музеях Стамбула. Після себе Роксолана також залишила збудовані на її кошти мечеті, хамами, школи, їдальні та лікарні для бідних. Тому турки називають її великою благодійницею.
 
Автор книги «Роксолана: міфи та реалії» заодно повернула з небуття й імена інших українок, які побували в гаремах султанів та залишили чималий слід в історії Османської імперії. Наприклад, такого ж статусу, як Роксолана, в османів набула й інша українка султана Надія, тобто Хатідже Турхан, про яку також розповідає авторка книги. У 1642 році вона народила Ібрагіму І первістка Мехмета, що вже у 6 років став султаном. Майже три роки їй довелося боротися з його бабцею Кьосем-султан за право бути регентом свого малолітнього сина-султана. У 1651-у вона остаточно перемогла у боротьбі за владу. Після чого особисто зайнялася державними справами, змінюючи, як рукавички, великих візирів, та будуючи фортеці, імперського розмаху мечеті й мавзолей, в якому й була похована 1683 року. А до цього Хатідже Турхан встигла відвідати рідні землі на Поділлі.
 
Тому ця книга, презентація якої відбудеться на Львівському форумі видавців, може зацікавити не лише любителів історії, а й професіоналів.