^{Автор: Ірина Сасовська, журналіст}

Прем’єру «Ультраамериканці» від режисера Німи Мурізаде в Україні показують з 27 серпня. У головних ролях ‒ Крістен Стюарт та Джессі Айзенберг. За жанром фільм ‒ комедійний бойовик.

Я фільм дивилась у кінокомплексі «Adrenalin City». Фільм однозначно сподобався. І зараз розповім чому. По-перше, стрічка ідеально підходить для вечірнього відпочинку: саме те, що треба, коли хочеться відволіктись від щоденної суєти й не навантажувати себе зайвими думками. Таке собі легке американське кіно ні про що, але з хорошим, злегка чорнуватим, гумором. Думаю, кіно «зацінять» прихильники «Декстера»: у стрічці багато кривавих сцен і вбивств.

[img data=def]01_09_2015_2084909419/american-ultra-poster.jpg[/img]
«Ультраамериканці» ‒ дуже динамічний фільм. Тримав у напрузі з того моменту, коли сіла у крісло кінотеатру. Сюжет розвивається напрочуд швидко, однак для глядача залишається зрозумілим.

Стрічка розповідає про Майка та його дівчину Фібі. Вони типові представники американської молоді, що ведуть безтурботне життя, курять траву й кохаються. Майк працює на заправній станції та час від часу малює комікси. Одного дня на нього нападають двоє в чорних костюмах, яких Майк вбиває з допомогою склянки «мівіни» й ложки. Так виявляється, що він спеціальний агент, якого створило ЦРУ. На хлопця починається полювання…

[img data=def]01_09_2015_2084909419/03.jpg[/img]
Щодо гри акторів, то і Джессі Айзенберг, і Крістен Стюарт приємно здивували. Особливо Стюарт, адже очікувала, що їй заважатиме образ вічно ниючої Белли «Нузробименевампіром!». Мабуть, не дарма її називають одною з кращих актрис Голівуду.

Цікаво, що кіно не отримало однозначної реакції критиків. Кіногурмани розділились на два табори з кардинально різними оцінками: одні називають фільм цілковитим провалом, інші ‒ новим словом у кіноіндустрії.

[img data=def]01_09_2015_2084909419/jesse-eisenberg-kristen-stewart-in-american-ultra-trailer-1024x432.jpg[/img]
Особисто для мене одним із критеріїв класного кіно, є враження, коли під час титрів не хочеться виходити із глядацького залу. Тут саме так і було: по-перше, творці картини дуже оригінально оформили титри ‒ у вигляді коміксу, по-друге, очікувала якогось завершального жарту. Тішусь, що за сюжетом картину можна легко продовжити, тож сподіваюсь, що вона сподобається глядачам.