У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відкрили артпроєкт «Думи». Виставка порушує 40 різноманітних питань та доктрин, які турбують людство. Свої думки щодо цих тем написав Віктор Корсак, фундатор музею та куратор проєкту, спільно зі штучним інтелектом, а візуалізацію цих рефлексій показали через мистецтво знакових українських художників.

Презентація відбулась 12 квітня та зібрала чимало поціновувачів мистецтва, передає Район.Культура. 

Віктор Корсак створив дві власні авторські артінсталяції для проєкту. Перша інсталяція куратора – це справжній корт для бадмінтону, який розділений сіткою. Ця робота ілюструє бінарність світу: з одного боку – США, з іншого – Китай.

Два велетні, умовні полюси, «перекидають» воланчик один одному, і десь між ними –  решта світу, яка повинна грати за їхніми правилами. 

«Соціуми, які не є полюсами у певний період історії, як воланчики у бадмінтоні вимушені рухатися за визначеними правилами, за вказаними траєкторіями та у напрямках, які задають полюси», – пояснює Віктор Корсак.

Презентація проєкту розпочалася саме з цієї локації. Усім присутнім показали перформанс, який ілюстрував метафоричний процес бінарності світу. 

Гра в бадмінтон супроводжувалася композицією «Думи», сучасною музичною обробкою поезії Тараса Шевченка з проєкту українського музиканта Артема Пивоварова «Твої вірші – мої ноти». Пісню виконала вокальна студія «Сузір'я».

«Людина, яка споглядає твори мистецтва, у неї зникають різні захисні системи... вона актуалізує якусь проблему: про життя, про смерть. Людина виключає всі свої захисні бар'єри, і може вільно сама собі творити, створювати свої сенси. Ми можемо прийти сюди з одними цінностями, а вийти вже з іншими. Це все створює конфлікти, які стирають наші комплекси і стереотипи. І ми стаємо як діти», – пояснив суть проєкту Віктор Корсак.

Друга інсталяція фундатора музею говорить про мораль, шлях від людини до надлюдини, веде глядача стежками Ніцше. Артоб'єкт ілюструє три стадії до надлюдини та має назву «Гносеогенез». 

«Верблюд – накопичуємо знання, не ставимо нічого під сумнів; верблюда потрібно вести, він погоджується. Лев – все заперечує: «Я повинен, я хочу». Дитина – граючись пізнає, створює нові сенси». 

Новоствореним артоб'єктом в межах проєкту «Думи» є й робота Сергія Григоряна «Зимове садівництво», який символізує війну. Візуально – це танк у реальну величину, обтягнутий плівкою. Всередині митець розмістив вазони із зеленими рослинами. 

«Цей об'єкт вивчає ілюзорність, імітацію. Ми всі знаходимося у відносній безпеці: тут і зараз, але ця безпека є відносною. І там у майбутньому, в будь який момент може статися катастрофа, та чи інша. Вона відбудеться все одно, хочемо ми цього, чи ні. Але ми можемо на це вплинути, маємо підготуватися до цього. Якщо ми будемо підготовані, то ця катастрофа може стати набагато меншою. Тобто давайте не займатися імітацією, а тверезо дивитися на речі. Така метафора», – пояснив автор.

Своєю чергою, куратор виставки Віктор Корсак зауважив, що у проєкті «Думи» кожен художник закладав свої сенси, а він із командою закладав свої бачення. 

«Чим більше твір мистецтва має сенсів, тим більше сенсу він має», – пояснив куратор проєкту.

Тож Віктор Корсак асоціює інсталяцію з танком з поділом етносів – на кочівників і землеробів: чи здатні мирні землероби протистояти кочівникам-загарбникам. 

«Танк і рослини в танку – це дуже актуально сьогодні, це говорить про українців», – зауважила мистецтвознавиця Зоя Навроцька.

Леся Корсак, керуюча партнерка музею, поділилася й своїми рефлексіями щодо «Зимового садівництва» та вирішила додати всередині танку кольору – подарувала жовті квіти.

«Українці мусили захищатись та збудувати навколо себе захист, свій танк. Але всередині – в нас така велика зелена душа. Хочу туди додати трішки кольору», – сказала вона.

Масштабним артоб'єктом, який також відразу привертає увагу, є робота Микити Шаленого «Сибір». 

Здалеку здається, що це просто трикутні ялинки, та коли підходиш ближче, вловлюєш основний меседж, який вклав у цю роботу автор. Інсталяція створена з безлічі китайських рушників, які ілюструють несправедливу окупацію цих територій росіянами ще у XVI столітті.

Загалом проєкт «Думи» порушує 40 різноманітних життєвих доктрин та запитань, які ілюструють роботи знакових українських митців. Серед них і рефлексії на споконвічні життя та смерть, катарсис та істину, душу та майбутнє; або ж людські почуття, такі як смуток, страх, батьківство, вірність, велич, гнів, любов, каяття тощо; так і надбання людства: війна та окупація, мистецтво та творчість. 

Думки щодо цих доктрин Віктор Корсак написав у описах до артоб'єктів. Цікавим є те, що експлікації куратор писав разом зі штучним інтелектом – ChatGPT. Усі ці рефлексії та описи можна побачити й у арт буці «Думи», який розробили спеціально для проєкту. 

Присутнім на презентації був і художник Петро Антип, який нині працює у Музеї Корсаків над масштабним проєктом «Космогонія», який претендує відразу на два світових рекорди: найбільша картина та найдовший перформанс. Проєкт поєднує у собі функціональність та мистецтво, а також порушує споконвічні філософські питання. На виставці «Думи» презентована робота «Дерево життя» Петра Антипа.

Усі картини та інсталяції, які презентовані у проєкті, входять до фонду Музею Корсаків. Багато з них можна було побачити у виставкових залах музею до повномасштабного вторгнення росії. Наприкінці лютого 2022 року музейники мусили ховати твори мистецтва до сховища. Тож артпроєкт «Думи» – особливий і тим, що дає можливість у воєнний час сповна насолодитися здобутками сучасного українського мистецтва.