Відкриття фестивалю «ПоліхромА» розпочалося із прес-конференції, на якій розповіли про концепцію мистецького дійства, символіку його назви та готовність українців сприймати сучасне мистецтво.

 «Галерея сучасного мистецтва «Арт-кафедра» разом із митцями, що займаються стріт-артом, відкриває фестиваль урбаністичного мистецтва. Загалом, ми ставимо собі дуже амбіційні цілі щодо створення музею сучасного мистецтва, промоцію наших митців, ведення наукової та дослідницької діяльності, тому обминути такий прояв творчості як стріт-арт ми не могли. Започатковуємо цей фестиваль, і маємо на меті зробити його щорічним», – розповіла організатор фестивалю, керівний партнер галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» Леся Корсак.

[img data=wat]10_09_2016_879597893/img_1713.jpg[/img]

Багато позитивів фестивалю виокремлювалося саме через те, що місто Луцьк – невелике, адже поїздки за матеріалами в різні місця не забирають багато часу, як це буває у мегаполісах.  Кажуть, було цікаво створити концепт «міста у місті», тобто виокремлення такого творчого простору як самостійної структури, маленького містечка краси.

Сергій Радкевич, один із учасників «ПоліхромА», розповів те, що особливо приваблює вуличних митців.

«Дуже важливими є два акценти цього фесту. По-перше, це прагнення трохи розвантажити від подій центр міста і подарувати краплю кольору і наших робіт цьому дещо віддаленому району. По-друге, це є територія колишнього закинутого заводу, що особливо приваблює вуличних художників. Приходьте і спостерігайте за творенням, бо часом кінцевий результат має не таку вартість, як увесь цей процес».

[img data=wat]10_09_2016_879597893/img_1734.jpg[/img]

Участь у фестивалі візьмуть титуловані українські та закордонні митці, які творять арт від абстракціонізму до натяків на сакрал, шрифтові структури та фігуративне мистецтво. Організатори зазначають, можливо не все буде одразу зрозумілим глядачам, але вуличне мистецтво дуже різне, і одним із прагнень було показати усю його творчу «кухню», адже навіть стікери і плакати теж можуть бути красивими і нести у собі ідеї.

[img data=wat]10_09_2016_879597893/img_1730.jpg[/img]

 «Я теж колись малював графіті, тому масштабність та монументальність цього простору мене вражає і неабияк надихає. Це хороша можливість само реалізуватися, поділитися з іншими своїми ідеями та показати, що якщо є бажання щось втілювати, то немає нічого неможливого», – зазначив художник-архітектор Сергій Торбінов.

[img data=wat]10_09_2016_879597893/img_1736.jpg[/img]

Назва фестивалю символічна і має багато значень, твориться із частин «поліхром» – багатоколірність та «А» – Альфа, тобто початок всього, початок багатоколірності або  натяк на першу літеру розважального центру «Адреналін», що став майданчиком для цього мистецтва. Окрім цього, поліхромія – це розпис храму, що в контексті сакральності мистецтва теж досить важливо. У логотипі поєднані жовтий, червоний і синій кольори, тобто це основні барви, з яких умовно можна творити всі інші, додаючи ще чорний і білий.

[img data=wat]10_09_2016_879597893/img_1728.jpg[/img]
[img data=wat]10_09_2016_879597893/img_1743.jpg[/img]

Окрім власне фестивалю, обговорили серйозну проблему децентралізації мистецтва, тобто перспективи відсутності у країні кількох культурних центрів та розвиток різних видів мистецтва у маленьких містечках і обласних центрах, адже люди живуть скрізь, і варто комунікувати через творчість з ними усіма. Сергій Торбінов навів приклад маленького німецького містечка, де всього 12 тисяч населення, але в якому є резиденція для художників, постійний художній музей та сезонні виставки різних жанрів і спрямувань, через що митець усвідомлює, що у його робіт є майбутнє не десь там, а просто у рідному місті.

[img data=wat]10_09_2016_879597893/img_1732.jpg[/img]

Сергій Радкевич пояснив, що в інформаційному просторі зараз постійно звучить слово «мурал», хоча насправді автентичні особливості муралізму притаманні Мексиці, Бразилії, а те, що твориться в Україні, швидше можна назвати стінописом, щоб не втрачати власну автентику. Також, художник зазначив, аби не створювати графічними роботами хаосу і шуму в містах, треба зіставляти змістове наповнення кожного розпису чи муралу із контекстом будівлі чи району.

[img data=wat]10_09_2016_879597893/img_1738.jpg[/img]
[img data=wat]10_09_2016_879597893/img_1740.jpg[/img]

Художники стверджують, камерному місту не потрібні гігантські мурали, адже це більше задоволення власного егоїзму, аніж справжнє мистецтво. Разом з тим, потрібно вести діалог із жителями, щоб усвідомлювати їхні бажання та розуміння, балансувати на межі консерватизму та нового бачення, бо завжди знайдуться люди, яких цікавлять лише гарні картинки без жодного змісту.

[img data=wat]10_09_2016_879597893/img_1725.jpg[/img]

Дискутували, також, на тему потрібності чи непотрібності академічного навчання для вуличних митців, але зійшлися на тому, що ніколи не можна зупинятися на досягнутому.

А ще, як розповіли художники, для них справжній показник хорошого мистецтва – це коли мусульмани захоплюються християнськими символами у муралах, а голову Давида просять намалювати у своєму дворі атеїсти, адже мистецтво завжди перебуває поза часом і вище усіх суперечок.

[img data=wat]10_09_2016_879597893/img_1723.jpg[/img]

«Думаю, після того, як нас десятиліттями намагалися відучити любити мистецтво, то закохуватися у нього знову вкрай важко. Тому ми мусимо навчати людей, поступово долучаючи до чогось незрозумілого і нового», – зазначила Леся Корсак.

[img data=wat]10_09_2016_879597893/img_1721.jpg[/img]

Фестиваль «ПоліхромА» чекає на поціновувачів сучасного мистецтва протягом вихідних та обіцяє найрізноманітніші перформанси, виставки, інсталяції та естетичне задоволення. 

[img data=wat]10_09_2016_879597893/img_1741.jpg[/img]