Десять хвилину тому повернувся з перегляду цього фільму в "Адреналіні" і ділюся враженнями, які ще не встигли вгамуватися.

Таких фільмів нашій державі бракує. Нарешті є хай і документальне кіно, де розповідають не про те, як українці героїчно боролися, але програли або загинули, а про те, як вони протистояли супротивнику і перемагали його.

А ще це найліпша агітація, яка пробуджує в нас патріотичні почуття та підштовхує  до того, щоб стати зі зброєю на захист Батьківщини. Або принаймні якось допомагати нашим військовим. Ця агітація навіть краща, ніж мільйонні ролики та плакати від міністерства оборони.

Не чекайте побачити в стрічці батальні сцени, хоча й будуть кадри, які можуть шокувати вразливих людей. Крізь фільм глядача ведуть декілька героїв, які розповідають про добровольчий корпус "Правого сектору". Ви побачите їх не тільки на передовій, але й в селищі Піски, їхній побут, навіть філософські дискусії.

Взагалі ви побачите незвичайних солдатів. Вони десь трохи незграбні, не мають в голові військової науки, але вони безмежно щирі, незалежно від того, якою мовою розмовляють чи в якій частині України жили до війни.

Дуже якісно зроблена частина фільму про оборону Донецького аеропорту. Творці стрічки не боялися лізти на передову під час перестрілок, тому здобули кадри, які підвели глядача до кульмінації "Добровольців Божої чоти".

Наприкінці фільму один з героїв називає оборонців аеропорту чоловіками, які загралися в "Counter-Strike" і продовжує: справжній героїзм - побудувати сім'ю і виховати дітей українцями. Таким чином він ніби нівелює все показане раніше, а творці стрічки залишають глядачів наодинці з думками: то герої оборонці летовища чи ні?

Для мене - герої.

P.S. На "Доброльців Божої чоти" має піти кожен хто вважає себе українцем. Це історія з нашої історії, вибачте за тавтологію, яку треба знати всім, щоб в майбутньому не наступати "на граблі" і пам'ятати про ціну нашої Незалежності.

З 19 лютого фільм щонайменше два тижні йтиме в кінотеатрі "Адреналін". Слідкуйте за розкладом сеансів на сайті кінотеатру: cinema.adrenalin.lutsk.ua.

Текст: Анатолій КОТЛЮК