^{Текст: Ірина ОСТАПЧУК}

^{Фото: Даша МИХАЛЮК}

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків львівські митці Олекса Фурдіяк та Влодко Кауфман відкрили виставковий проєкт «Ритуальності. Тестологія».

Презентація артінсталяції відбулася в урбан залі музею 29 грудня та почалася із перформансу від митців. Журналістка Район.Культура була присутня на події.

Більшість мистецьких об'єктів, які представили художники, вони монтували власноруч безпосередньо в музейному просторі. Деякі з артоб'єктів привезли уже готові зі Львова.

Презентація проєкту була дещо незвична, адже розпочалася з «німого» перформансу від митців. Перед відкриттям виставки, вони підготували довгий білий паперовий рулон, який розкинули через увесь простір залу. Посередині ж поклали чорні листи: щось на кшталт наждачного паперу та тонкий металевий щит. Починаючи зсередини повільно зім'яли усе до купи.

«Тут можна дивитися, думати, кожному для себе щось відкривати. Тут є багато контекстів, які можуть бути цікаві. І трактування цього простору і цих об'єктів можуть бути несподіваними навіть для нас», – анонсував Влодко Кауфман. 

Насправді ж, не усі відвідувачі виставки зрозуміли контекст, який хотіли розповісти митці, адже відповідальність за сприйняття медіуму їхньої творчості, художники віддали саме людям. Очевидно, луцька публіка не вся готова до самостійного сприйняття такого глибокого сучасного мистецтва.

Журналістка Район.Культура поспілкувалася із гостями та одним із митців.

Багато відвідувачів не могли висловити свою думку щодо побаченого, казали, що їм потрібен час на роздуми. Молодий луцький художник поділився, що в артоб'єктах бачить образи: обличчя у велетенських згортках крафтового паперу та людський профіль у картонній інсталяції.

«Насамперед, це робота своїми руками, об'ємна. Це просто і ясно, просто ми цього не бачимо скоріше всього. Мені дуже сподобався запах, я проникаюсь цим. Це надихає на робочу обстановку», – сказала одна із відвідувачок презентації.

За словами її товариша, папір, який використали митці в проєкті – це дерево. А Земля вмирає. 

«Треба багато думати, щоб дійти до чогось», – сказав він.

Влодко Кауфман розповів, що у перформансі вони використали три різні матеріали. Він пояснив, що окремо він не є самодостатніми. Це все частина однієї ідеї.

1

«Ми не завжди правильно трактуємо те, що ми маємо. Тому ми дуже часто помиляємося. Це пошук – де ми праві, а де ні. А сьогодні воно таке, а завтра інше. Все перемішується, і та вся крихкість певності, вона розмивається та по дорозі зникає», – пояснив митець.

Художник поділився, що у залі розстелятимуть нову білу смугу і гора збільшуватиметься. Тобто їхнє мистецтво не зупиниться на точці відліку, на відкритті виставки. Глибока філософія тяглості та нашарування продовжуватиметься.

«Все, що має якусь певність, воно потім зникає. Ніби є якась конструкція до якої ти звикаєш, з якою ти живеш. А вона щодня нашаровується, першоджерело ж втрачається. І потім виявляється, що все зовсім інакше. Про це і проєкт, що все настільки крихке і непевне, що тяжко окреслити. Як людина з поганим зором, ніби щось здогадується, але воно мінливе», – додав Влодко Кауфман.

1

Митець пояснив, що зобразив у картонних інсталяціях, які по-різному трактували відвідувачі.

«Це німби, які з часом перетворюються на страшний  тягар та втрачають сакральний сенс. Це обтяжливість, яка переслідує людину. Вона щодня ходить до церкви, але втрачається сенс. Є купа людей, які не читали Біблію і ходять в церкву, їм цього достатньо. Вони переконані в тому, що вони не знають, але вони сліпо вірять», – пояснив художник.

За його словами, менші німби виготовлені з безлічі старих книг і надзвичайно важкі. 

«Це накопичення інформації, яке стає безглуздістю», – зауважив автор.

1

1

1

1

1