Кость Шишко: унікум, пропущений крізь м’ясорубку

30 Травня 2015
Цьогоріч 24 березня нашому земляку Костеві Шишку виповнилося б 75. З цієї нагоди у галереї сучасного мистецтва України «Арт-кафедра» (СОК «Адреналін») відбувся культурно-мистецький проект «Кость Шишко: письменних, художник, українець».

Захід зібрав багато поціновувачів творчості митця, спогадами про нього ділилися друзі і колеги. Під час заходу було презентовано художні роботи автора, особистий щоденник, фото з домашнього архіву.



Народився майбутній поет 24 травня у селі Обеніжи Турійського району. Коли хлопчику виповнилося чотири, сімя Шишків переїхала до Луцька. Тут Кость прожив усе життя: спершу навчався у школі №2, далі в педінституті Лесі України, тут працював і творив.



«Кость Шишко став одним із символів Луцька. Саме тут він сформувався не тільки як історик, філософ, поет і художник, а й як патріот. За що заплатив дуже високу ціну», – розповіла у вступному слові керуючий партнер галереї мистецтв Леся Корсак.

Поет-шістдесятник заявив, що ми, українці, – «…не підпільна організація, ми – Нація!». За це радянська репресивна система зламала Костеві життя. 1965 року під час сумнозвісного Луцького процесу над політв’язнями Валентином Морозом та Дмитром Іващенком (викладачами Луцького державного педінституті ім. Лесі Українки) Шишко потрапив у число неблагодійних. Його звинуватили у буржуазному націоналізмі. Як результат – виключили з партії, звільнили з роботи, заборонили викладати, а головне – не давали публікуватись. Так поетові перекреслили життя, залишивши практично без засобів до існування. У цей же момент Кость Шишко втратив сімю: під час суду від поета пішла дружина.



Мистецтвознавець Зоя Навроцька пригадала, що Кость Шишко описував цю ситуацію просто.

«Мене накрили покришкою», – казав він. Художник відобразив це і на картині, що була представлена на виставці. На ній зображена рука, яка кидає маленького чоловічка у м’ясорубку.

«Це – малюнок про самого себе, – зазначила пані Зоя. Під час заходу мистецтвознавець продемонструвала унікальну річ – особистий щоденник Костя Шишка. «Він був дуже амбітною людино, хотів багато зробити. Усі свої плани – що почитати, з ким зустрітися, яку книгу знайти – усе детально записував дрібним почерком до щоденника. Це своєрідний твір мистецтва. Сподіваюсь, колись його опублікуємо – і він буде взірцем роботи над собою. Можна тільки уявити, який це був жах – відчуття нереалізованості».



Аби заробити хоч на шматок хліба, Кость Шишко працював двірником, будівельником і вантажником. Але при цьому, розповідають друзі, він завжди залишався інтелігентною людиною. «Ми були з Костем знайомі. У нас дуже багато спільного, приміром, я також колись працював вантажником, – розповів поет , голова обласної спілки письменників Петро Коробчук. – Кость Шишко був диваком. Потішний, веселий, щирий, а насправді – дуже серйозний. Талановита людина може собі це дозволити».



Він читав поезію у кав’ярнях, шинках, у товариствах далеко не поетичних. Як пригадала художниця Наталя Кумановська, Кость Шишко постійно мусив бути серед людей, міг годинами напам’ять декламувати вірші. «Якось запитала: як ви можете читати вірші отим дядькам у пельменній? А він відповів: «Мені немає різниці. Я мушу це робити, бо воно мене задушить. Хай послухають». Шишко був надзвичайно самотнім, пригадує пані Наталя. «Він терпів страшне приниження. Мені навіть говорили мої знайомі: «Як ти можеш спілкуватися з цим п’яницею?». І було годі пояснити, що це людина неймовірної ерудиції та інтелекту, унікального таланту. І навіть коли він випивав, був набагато тверезішим, ніж багато з нас. У нього життя було тверезим».

Під час заходу публіка була зворушена декламацією-постановкою одного з варіантів поеми Костя Шишка «Серце матері». Вірші читали студенти училища культури, актори театру, що діє при міській бібліотеці №10. «Якось на репетиції я запитала у хлопців: як вам поезія Шишка, - зауважила керівник театру Наталя Максимчук. – «Класна!», - відпоповіли вони. І я побачила, що вони говорять це щиро».



Особливий інтерес гостей викликала міні-виставка, представлена Волинським краєзнавчим музеєм. Це авторські малюнки Костя Шишка, виконані олівцем у різні часи. Серед них багато автопортретів. Також були роботи з приватної колекції Миколи Кумановського – ліногравюра та барельєф Кості Шишка, який зробив художник ще за життя поета. На великому екрані презентували серію фото з архіву поета: із батьками (до слова, маму від до своїх останніх днів називав матінкою), у військовій формі, портретні фото, зроблену різному віці.



Текст: Інна СЕМЕНЮК
Фото: Дмитро КУХАРУК
0

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter